Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Подорож до міста Диваків

(скорочено)

В.Ферра-Мікура

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Корнєєв

Сторінки:   1    2  

Перед будинком Штенгелів на них чекав якийсь чоловік.

– Мене звати пан Вересень, – грізно сказав він. – У моєму будинку пропали двері. Їх вкрали ви! Подивіться, ось табличка з моїм ім'ям!

Штенгелі з жахом втупилися на табличку.

– Ми не роздивлялися їх зблизька, – кліпаючи від сорому, сказала мама.

Пан Вересень зняв двері з завіс та закинув їх собі на спину.

– Запам'ятайте, – сказав він. – Віднині я ваш ворог!

А за хвилину перед їхнім будинком зупинився автофургон, і з нього вилізла пані Свобода.

– Я все ламала голову, – сяючи від задоволення проговорила вона, – чого б такого вам привезти на новосілля. І от зовсім випадково у магазині на розпродажу купила Піппу!

Нового "члена родини" вирішили затягти в будинок. Але в двері у Піппи проходила лише голова. Далі він застряг.

– Ми побудуємо для Піппи басейн, – сказав винахідливий пан Візенклеє.

Пан Візенклеє заклав у саду вибухівку, і вже за хвилину земля здригнулася від потужного гуркоту.

– Фонтан! Ура! – закричав Горошек.

– Він підірвав наш водогін, – похмуро сказав тато Штенгель.

Незабаром басейн наповнився водою, і задоволений Піппа мовчки заліз у нього.

– Я полагоджу водогін, можете не турбуватися, – сказав невгамовний пан Візенклеє. – А заразом і поміняю старі труби в домі.

Пан Візенклеє закінчив лагодити водогін, але вода з нього чомусь не текла. Зате, коли мама Штенгель повернула кран газової плити, з усіх отворів пальника вдарили водяні струмені.

Довелося готувати обід у колишнього нічного сторожа. Візенклеє сам узявся варити макарони.

Родина сіла за стіл. Свою порцію макаронів Піппа знищив за мить.

– Нам його не прогодувати, – сумно зауважила мама Штенгель. – От якби ж то його поміняти на якогось маленького звіра.

Щоб дістати грошей на харчування тварин, Горошек і Анні вирішили малювати картинки та продавати їх. Вранці вони заходилися працювати.

З усіх малюнків Горошеку й Анні вдалося продати лише два. Їх купив добрий власник молочної крамниці. Але замість грошей діти отримали курку та зайця.

– Ось вам обід на два дні, – сказав молочник.

Коли діти принесли курку та зайця додому, Горошек сказав батькам:

– Ми швидше помремо з голоду, ніж дозволимо їх зарізати! А крім того, курка кожного дня зноситиме по яйцю.

Але тут курка, яку випустили з клітки, раптом злетіла на стіл та... прокукурікала.

– Лишенько! – сказала мама. – Але ж це півень!

– Ну то й що, – не розгубилася Анні. – Він буде замість будильника!

У цей час у дверях з'явився пан Вересень.

– Ваш бегемот, – люто гаркнув він, – стягнув хлібину. Він розторощив чайник. Він вичавив на веранді скло. Він зжер кошик квасолі та пошкодив мотоцикл!

– Що ж нам робити? – ніяково запитав тато.

– Ви негайно поїдете з міста, – сказав пан Вересень. – Я дам вам вантажівку і вас відвезуть туди, де вашому бегемоту будуть раді.

– Так, іншого виходу немає, – сумно погодився тато.

Вантажівка пришла лише під вечір. На прощання пан Візенклеє зіграв на своїй гармошці пісеньку "Прощавайте, хоробрі хлопці!"

– Я б поїхав з вами, – сором'язливо сказав він Штенгелям, – але боюся, що не витримаю цього клопоту.

Була вже ніч, коли вантажівка зупинилася у напівтемному дворі, де на Штенгелів чекав якийсь чоловік.

– Я директор Пфеффер, – сказав він. – Мене про вас сповістили.

Прийшли двоє помічників Пфеффера

– Розмістить тварин, – розпорядився директор. – Меблі Штенгелів перенесіть у приміщення №34. Миша може залишитися з людьми.

Вранці родина Штенгелів прокинулася від крику пані Свободи:

– У нашій квартирі всього лише три стіни, а четверта – ґрати! Ми потрапили до зоопарку! І взагалі, це несправедливо – у ведмедя квартира більша за нашу!

Незабаром біля клітки зібралася юрба людей. Вони дивилися й реготали. У клітку полетіли цукерки, печиво, яблука.

– Нарешті ми наїмося, – сказав тато Штенгель.

За півгодини прийшов директор Пфеффер.

– Я купую у вас тварин за 12 000 шилінгів, – сказав він. – Крім того, ви отримаєте безкоштовні вхідні квитки на цілий рік. А тепер ви можете їхати додому.

Всі залишилися задоволені. Тільки біла миша, сидячи у своїй банці, ховала серед шматків паперу вцілілу макаронину. Вона боялася, як би не довелося ділитися їжею з бегемотом.

Але миша, звичайно, не знала, що для Штенгелів настали кращі часи...

Сторінки:   1    2  

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова