Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





П'ять пальців

Німецька народна казка
у переказі Михайла Туберовського

П'ять пальців

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

П'ять пальців, п'ять рідних братів, завжди і скрізь ходили разом. І оскільки вони міцно трималися один одного, ніхто не наважувався їх образити.

Найстаршого звали Токкі. Це був Великий палець: він був найсильніший і найтовстіший.

Поруч із ним був Піккі. Цей палець завжди і на все вказував, навіть коли його не просили. Недарма він був вказівним пальцем!

Середній, Ліккі, був найвищим на зріст. Він носив на голові блискучий наперсток і дуже цим пишався.

За ним йшов Безіменний палець, його звали Чіккі.

А з самого краєчку примостився коротун Мізинчик, якого брати називали Міккі-малюк або просто Міккі.

П'ять пальців

Скільки разів Токкі говорив своїм молодшим братам:

– Нікуди без мене не ходіть. Завжди та скрізь тримайтеся разом. Інакше з вами трапиться біда.

Але брати не послухалися Токкі.

– Цей тюхтій нам тільки заважає, – сказали вони. – Без нього ми підемо так далеко, що обов'язково знайдемо дорогоцінний скарб!

Так сказали неслухняні брати і вирушили в дорогу, а старшого, Токкі, залишили вдома.

Тільки-но ступили вони за поріг, як Піккі вигукнув:

– Не бійтеся, братики! Ви не заблукаєте: я вказуватиму вам дорогу!

Середній, Ліккі, поправив на голові наперсток і, суворо подивившись на братів, сказав:

– Я найдовший. Я буду над вами командир!

Чіккі додав:

– А я понесу скарби, які ми знайдемо у печері.

Тут вже й Міккі-малюк не витримав, підстрибнув на місці та пропищав:

– Зі мною не пропадете! Я серед вас найкмітливіший і допоможу вам доброю порадою!

Так сказав малюк, і всі четверо весело попрямували дорогою: першим Піккі, другим Ліккі, третім Чіккі, а Міккі-малюк позаду всіх.

П'ять пальців

Так вони дійшли до річки. Річка була дуже широка – у три долоні. Вода в річці вирувала й пінилася, але ні містка, ні броду ніде не було видно.

Брати зупинилися, а Ліккі сказав:

– Зачекаємо, доки вся вода втече, і посуху перейдемо на той берег.

Сказано-зроблено, стали чекати. Але скільки не чекали брати, вода в річці не спадала.

У молодшого, Міккі, урвався його маленький терпець.

– Гей, братики! – пропищав він тоненьким голоском. – І, звернувшись до Ліккі, додав: – Ану, довгоногий братику, ти вищий за всіх і бачиш далеко навколо, пройдися бережком і подивися, чи немає де броду або якоїсь переправи. А ми тим часом спробуємо збудувати човен.

Довгий Ліккі залишився на березі, а троє молодших побігли в кущі пошукати якоїсь трісочки, щоб зробити з неї справжній корабель.

Не минуло й хвилини, як вони знайшли великий волоський горіх.

П'ять пальців

Міккі навіть застрибав від радості:

– Якщо ми його розколемо, у нас буде гарний човен!

Тоді Піккі та Чіккі взялися за горіх з двох боків і почали щосили тягти. Вони так старалися, що навіть нігті в них побіліли. Аж раптом – крак! – Горіх розколовся надвоє! Схопили братики одну половинку, видовбали серединку і спустили шкаралупку на воду. А спритний Міккі приніс з лісу три тонкі трісочки і поважно сказав:

– Ось вам весла, братики!

Тут якраз і Ліккі повернувся.

– Нема ніде ні броду, ні переправи, – сказав він братам.

Але малюк тільки розсміявся у відповідь:

– А нам і не треба. Стрибай у човен!

Сказано – зроблено: Міккі за кермо, брати за весла – раз-раз – і всі четверо вистрибнули на другий берег.

– Молодець, Міккі!

П'ять пальців

Так вони дісталися великого вулика. Вулик був повний найсмачнішого, найсолодшого меду.

Піккі не стерпів – він стрибнув у вулик і почав смакувати запашним, тягучим медком. Брати гукали його, але він забирався все глибше й глибше, і мед здавався йому ще смачнішим і ще солодшим.

П'ять пальців

– Вперед, братики! – Командував Ліккі. Але ласун нічого не чув і не хотів вказувати братам дорогу.

– А раптом на нас нападуть розбійники! – тремтів переляканий Чіккі.

Маленький Міккі пищав, як комар:

– Соромно, Піккі! Ти взявся вказувати нам дорогу, а сам прилип до солодкого меду! Це не доведе до добра!

І уявіть – його слова здійснилися.

З хащі, перевалюючись з лапи на лапу, вийшов великий ведмідь.

– Хо Хо! – заревів він страшним голосом. – Попалися, злодюжки! Попалися, потвори! Я покажу вам, чим пахне мед із чужого вулика! Усіх проковтну!

Малюки так перелякалися, що попадали на землю. Стали вони просити пожаліти їх: звідки їм було знати, що це вулик і мед грізного ведмедя? Але ведмідь їх і слухати не хотів. Він роззявив пащу і збирався вже проковтнути всіх чотирьох одного за одним, аж тут наспів на допомогу спритний Міккі.

– Шановний пане ведмедю! – пропищав він лагідним голоском. – Не поспішайте! Ви завжди встигнете нами поснідати. Але спершу дозвольте вам пояснити, що всього нас п'ятеро братів, і найстарший залишився вдома. Його звуть Токкі, і нам дуже не хочеться розлучатися з ним. Проковтніть нас, будь ласка, усіх разом! До того ж наш Токкі смачніший і товстіший за всіх!

– Смачніший? – облизнувся ведмідь.

– Він товстіший за всіх, він смачніший за всіх! – не вгавав малюк, весело стрибаючи перед ведмедем. – Дозвольте, я його покличу!

– Клич, клич! Тільки швидше! – Нетерпляче закричав товстий ненажера, і Міккі підстрибом помчав додому, щоб покликати Токкі на допомогу.

Але Токкі був дуже сердитий на братів.

– Чого ви мене не послухатися? Самі тепер на себе нарікайте!

Тоді малюк почав так жалібно молити і просити братика, що зворушив навіть товстуна Токкі. Силач узяв свою велику палицю і пішов із малюком на пасіку.

П'ять пальців

І от — раз-раз — усі п'ятеро накинулися на ведмедя. Довгий Ліккі колов звіра під ребра своїм наперстком. Чиккі дряпав. Піккі забрався звірові у вухо і крутився як веретено. Малюк Міккі лоскотав ведмедю живіт, а силач Токкі щосили бив його своєю важкою палицею.

П'ять пальців

Ведмідь заревів та й ну тікати без оглядки, а малюки засміялися і весело попрямували додому: першим Токкі, другим Піккі, третім Ліккі, четвертим Чиккі, а Міккі-малюк позаду всіх.

З тих пір брати завжди і скрізь ходять тільки разом, і оскільки вони міцно тримаються один одного, їх ніхто не сміє образити.

Довгий Ліккі, як командир, завжди тримається в середині строю, а товстун Токкі та малюк Міккі, як вартові, стоять по краях. Вони завжди захищають братів: один – силою, другий – хитрістю. Спритного малюка брати дуже люблять і завжди звертаються до нього за порадою. І з того часу кожному, хто знайде з біди розумний вихід, люди кажуть:

– Чи не підказав тобі це твій мізинчик?

І недарма кажуть, тому що мізинчик – це і є маленький коротун Міккі.

П'ять пальців

Автор: Німецька народна казка; ілюстратор: Калаушин Б.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова