Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Пісенька Гугуце

Уривок з книги "Нові пригоди Гугуце"

С.Вангелі

Пісенька Гугуце

Переклад українською – Валентина Запорожець
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Коптелова

Одного разу Гугуце кинув грудкою в курку тітки Іванни.

Пісенька Гугуце

З того часу в селі всі перестали сміятися. Люди, побачивши Гугуце, опускали голови, ходили сумні й похмурі.

Пісенька Гугуце

Мама й та не усміхалася.

Пісенька Гугуце

Гугуце журився й не знав, що робити, як повернути людям радість, чим їх задобрити, аби було з ким посміятися.

– З курми ж сміятися не будеш! – думав Гугуце. – І з індиками та качками так само. Вони ж сміятися не вміють, а дзьоби відкривають, коли п’ють або їдять...

Пісенька Гугуце

Піду-но я до діда Луки, він не такий, як усі.

І пригадалося Гугуце, як минулого року дід Лука частував його таким смачним кавуном...

Надумав і пішов.

Пісенька Гугуце

Постукав Гугуце в дідові ворота, рипнули сінешні двері – і з’явилася в них дідова шапка.

– Чого тобі, Гугуце?

Пісенька Гугуце

– Дідусю Луко! Може, ти посмієшся зі мною?

– Я, внучку, якраз снідати зібрався, – відказав дід Лука, – а ти вже не гнівайся на старого, тільки я зроду натщесерце не сміявся.

Пісенька Гугуце

Пішов Гугуце далі, наздоганяє бабу Тудору.

– Бабуню Тудоро, посміймося.

– Ти що, любий? Хіба не бачиш, що я корову до череди жену? – відповіла бабуня, підганяючи корову лозиною.

Пісенька Гугуце

Тоді Гугуце завернув на сусідню вулицю. Дивиться, а там якраз люди криницю копають. Довго копають, а води нема й нема – все тільки пісок витягують.

Пісенька Гугуце

Присів Гугуце біля ями, зазирнув у неї, а люди там – менші за його шапку. Ото, скоро крізь землю до Америки дійдуть, а води все нема.

Пісенька Гугуце

– Посміймося! – крикнув Гугуце.

Пісенька Гугуце

– Знайшов з чого сміятися, ледарю! – сердяться люди...

Пісенька Гугуце

Невеселий повернувся Гугуце додому. Думка про те, чим би задобрити людей, ніяк не виходила йому з голови.

Пісенька Гугуце

– А що, коли я залізу в комин, вимажусь у сажу й весь чорний пробіжу селом? – думає Гугуце. – Люди побачать, почнуть реготати і більше не сердитимуться на мене.

Пісенька Гугуце

А ще краще буде, коли я одягну мамину сукню й піду в ній гуляти.

Пісенька Гугуце

Та інша думка не йшла йому з голови: нічого не вийде. Люди скажуть: «Мало того, що він кинув грудкою в курку баби Іванни, та ще й ходить по селі, мов опудало!» Щоб його придумати? Стоїть Гугуце, думає, думає, а думається погано.

Пісенька Гугуце

«Візьму та й сяду на призьбу, може, якраз щось розумне в голову прийде!» Ні. Таки нічого!

Пісенька Гугуце

Може, на тин вилізти? А що? Виліз і відразу ж придумав.

Пісенька Гугуце

І щодуху помчав до людей, щоб не забути те, що придумав. Біжить Гугуце селом, у двори зазирає, а там нікогісінько.

Пісенька Гугуце

Раптом бачить – на дорозі трактор стоїть. Крутить тракторист ручку, крутить, уже й лаятись почав, а трактор ні з місця. Хоч бери та плач!

– Дядечку, дядечку! – гукає Гугуце. – Ти візьми й заспівай йому.

Пісенька Гугуце

– Оце придумав! Мені тільки й лишилося, що співати, – сердито відказав тракторист.

– А от слухай-но:

Тракторе, тракторе, заведись,
Тракторе, тракторе, покотись
У нові ворота, коли є охота.

Пісенька Гугуце

Засміявся тракторист, а трактор раптом як загуркоче та як рвоне з місця... Аж закурілося. Тракторист на ходу ледь ускочив у кабіну, всміхнувся і на прощання помахав хлопчикові рукою.

Пісенька Гугуце

Йде Гугуце далі. Коли бачить – виноградарі виноградник полють. Сапки в них величезні, важкі. Натомлені люди тільки те й роблять, що піт з чола рукавом витирають.

Пісенька Гугуце

Серед них упізнав Гугуце й діда Луку. Підбіг до нього й відразу ж почав:

– Дідусю, дідусю, а ти візьми й заспівай сапам пісеньку. Тоді вони самі полотимуть.

– Яку ще там пісеньку, – недовірливо буркнув дід, а за ним і всі інші діди.

Пісенька Гугуце

Тоді Гугуце взяв у дідуся сапку й заспівав:

Сапочки, сапки,
Залізнії лапки,
Політе, танцюйте,
Та не ледарюйте.

Пісенька Гугуце

Засміялися діди, й мотики самі пішли полоти, виблискуючи на сонці своїми вістрями.

Пісенька Гугуце

Побачили виноградарі, що робота їм сама пішла, взялися за руки та й пішли собі додому.

Пісенька Гугуце

Гугуце теж подався за ними. Кого зустріне, всі сміються, руками йому махають.

Пісенька Гугуце

Та, увійшовши в село, Гугуце все таки завернув у провулок, щоб раптом не стрітися з бабою Іванною.

Пісенька Гугуце

Автор: Вангелі С.; ілюстратор: Коптелова Г.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова