Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Read in English

Піридур

Шотландська народна казка

Піридур

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Галанін

Колись давно на острові Русей правили король та королева, і було у них три дочки. Коли король помер, влада у королівстві перейшла до його дальнього родича. Він завжди ненавидів королівську сім'ю і тепер знати не хотів ані королеву-вдову, ані її дочок.

Піридур

Тож довелося їм переселитися у маленький будиночок та самим займатися господарством – тримати корову і вирощувати кормову капусту.

Піридур

Якось жінки побачили, що хтось приходить по ночах та краде капусту.

Піридур

І одного разу, коли вже зовсім стемніло, старша принцеса винесла назовні лавку, загорнулася в ковдру та просиділа на городі цілу ніч, намагаючись підстерегти крадія.

Піридур

Минала година за годиною, але нікого не було. Нарешті перед світанком почулися обережні кроки. Як раптом здоровенний велетень переступив прямо через паркан на город.

Піридур

Велетень одразу заходився зрізати широким, гострим ножем голівки капусти та кидати їх до кошика.

Піридур

Принцеса була сміливою. Хоч крадій і виявився велетнем, вона не розгубилася та голосно вигукнула:

– Хто дозволив тобі зрізати нашу капусту? Негайно припини та забирайся геть! – адже вона була принцесою та звикла наказувати.

Піридур

– Замовкни, бо я й тебе заберу із собою, – похмуро пробубонів велетень та продовжував збирати капусту.

– Тільки спробуй! – сказала принцеса й тупнула ніжкою.

Піридур

Тут велетень схопив дівчину, кинув її до кошика поверх капусти та й поніс.

Піридур

От він дістався до дому, кинув дівчину на підлогу і сказав:

– Тепер ти будеш мені служницею та вестимеш моє господарство. Спочатку ти повинна подоїти корову та відвести її на луку.

Піридур

– Потім, бачиш оцей мішок із вовною? Розстели її, прочеши та спряди стільки прядива, щоб тобі вистачило зіткати шматок доброго сукна мені на одяг. А ще звари великий казан вівсянки на вечерю. І щоб до мого повернення все було готово!

Піридур

І от принцеса залишилася сама в домі. Вона подоїла корову та відвела її на пасовисько. Потім вона повернулася в дім і, перш ніж взятися за вовну, вирішила зварити собі вівсянки, бо вона дуже зголодніла.

Піридур

Тільки-но вона сіла за стіл та приготувалася їсти, як двері прочинилися і до кімнати ввалилася ціла юрба маленьких чоловічків – гномів Піри.

Піридур

Гноми сміялися, стрибали на лавки, на стільці і навіть на стіл.

– Їсти дай! Їсти дай! Залиш трохи вівсянки для народу Піри! – кричали вони тоненькими пронизливими голосами.

Піридур

Але принцесі теж дуже хотілося їсти, вона хитала головою та відмахувалася від них ложкою.

– Мені й самій не вистачить, не вистачить і вам, ідіть туди, звідки прийшли, нічого вам не дам! – різко сказала вона.

Піридур

І гноми Піри одразу ж зникли, а принцеса спокійно доїла вівсянку, потім дістала з мішка вовну й заходилася її чесати. Але вовна була наче зачарована: вона звивалася, намотувалася на пальці, і принцеса нічого не могла з нею вдіяти.

Піридур

І от велетень прийшов додому. Бачить – дівчина сидить у сльозах. Уся вовна заплутана, а вівсянка, що варилася в казані, підгоріла й почорніла як вугілля.

Піридур

Ох і розсердився ж він! Схопив дівчину, відніс до хліву та посадив до курей.

Піридур

Минав час. А на городі у королеви капуста зникала як і раніше. І от середня принцеса пішла стерегти город. І з нею сталася така ж сама біда, що і з її сестрою. Тоді молодша принцеса вирішила просидіти всю ніч на городі та дізнатися, де ж поділися її сестри.

Піридур

І знову прийшов велетень та уніс із собою молодшу сестру. Дівчина зраділа – нарешті вона дізнається, де її сестри. Тихенько лежала вона у кошику на голівках капусти.

Піридур

Велетень приніс її у свій дім. Молодша принцеса подоїла корову та відвела її на пасовисько і теж, як і її сестри, зварила собі вівсянки, перш ніж взятися до роботи. І тільки-но сіла вона за стіл, як юрба маленьких гномів Піри влетіла до кімнати.

– Їсти дай! Їсти дай! – кричали вони. – Залиш трохи вівсянки для народу Піри!

Піридур

– Гаразд, – відповіла добра принцеса. – Тільки знайдіть собі маленькі миски.

Піридур

Гноми одразу ж вибігли з дому, але швидко повернулися назад. В руках вони тримали чашечки дзвоників та мисочки з пелюсток пролісків. Принцеса поклала по ложечці вівсянки у кожну мисочку та налила по краплині молока у кожну чашечку. Гноми поїли, попили, подякували принцесі та побігли з кухні.

Піридур

Потім принцеса взяла мішок з вовною, з якої велетень наказав зіткати сукно. Як раптом прочинилися двері і до кімнати увійшов хлопчик Піри із жовтим волоссям. Він був точнісінько такий самий як й інші гноми, тільки трохи вищий на зріст.

Піридур

– Чи немає в тебе роботи для мене? Я вмію чесати й прясти вовну, а ще – ткати з неї гарне сукно. Жодної платні не треба, лише вгадай, як мене звати.

Піридур

Принцеса подумала, що дізнатися ім'я хлопчика-гнома буде неважко, та погодилася. А той звалив мішок на плече і пішов.

Піридур

Дівчина підійшла до дверей, щоб подивитися, у який бік піде гном. Вона хотіла дізнатися, де він живе, та розпитати у сусідів, як його звати. Але на превеликий жаль, гнома й слід прохолов.

Піридур

Минуло кілька годин, а принцеса так і не змогла придумати, як дізнатися ім'я гнома. Як раптом хтось постукав у двері. Принцеса відчинила та побачила на порозі стареньку. Стара просила чогось поїсти.

Піридур

Дівчина посадила її на лавку під деревом, принесла хліба й молока. Їй було шкода, що вона не може впустити стареньку в дім, адже скоро прийде велетень. Він може розсердитися. Але стара просила її не сумувати.

Піридур

Тільки-но стара залишилася сама, як десь з-під землі почувся голос:

Шарпай, тріпай, розтріпуй,
Шкрябай, чеши, розчісуй,
Крути, пряди, звивай,
Піри-дур, Піри-дур, Піри-дур,
Ось так мене називай!

Піридур

Стара угледіла в землі тріщину, з якої лилося світло. Вона припала до неї оком і побачила глибоко внизу всіх гномів Піри. Одні з них тріпали вовну, другі чесали, треті пряли, а четверті ткали з прядива сукно. Поміж них ходив хлопчик-Піри з жовтим волоссям, він тримав у руках батіжок та підганяв інших, щоб вони працювали швидше.

Піридур

– От чудасія! Дивне щось коїться! – подумала стара і поспішила в дім, щоб розповісти про все принцесі. Принцеса дуже зраділа.

Піридур

Коли старенька пішла, двері прочинилися і з'явився хлопчик-Піри.

– Ось твоє сукно, – сказав він із хитрою посмішкою. – Я покладу його тобі на полицю, тільки-но ти назвеш моє ім'я.

Піридур

– Добре, – сказала принцеса, – твоє ім'я... Турібей!

– Ні! – радісно скрикнув гном.

– Зачекай, зачекай, – поспіхом сказала принцеса, – тебе звати... Бобопудр!

– Ні! Ні! Ні! – ще веселіше закричав гном.

– Тож, тоді може твоє ім'я Піридур? – запитала принцеса.

Тоді гном зрозумів, що принцеса все ж таки дізналася його ім'я, з досадою він кинув на підлогу сукно та побіг геть, грюкнувши дверима.

Піридур

Коли велетень повертався додому, він побачив по дорозі юрбу гномів-Піри, які мали дуже стомлений вигляд.

– Що з вами? – запитав він їх.

– Ми з моїм народом всю ніч працювали, ми чесали й пряли вовну, а потім ткали з неї сукно.

Велетень розсміявся, він зрозумів, що це принцеса примусила працювати гномів. "Вона добра господарка, – подумав він, – більше я не буду примушувати її робити важку роботу."

– Ти старанна дівчина, – сказав велетень, коли повернувся додому. – У нагороду за твою гарну роботу я поверну тобі сестер.

Піридур

Незабаром сестри вже обіймали одна одну. Коли велетень пішов, молодша принцеса та її сестри стали думати, як їм повернутися додому.

Піридур

Вранці, поки велетень ще не піднявся з ліжка, молодша принцеса принесла його кошика, поклала в нього старшу сестру та накрила принцесу килимами, а зверху накидала сухої трави.

Піридур

Коли ж велетень спустився до кухні, дівчина чемно попросила:

– Віднеси, будь ласка, цей кошик із травою моїй матері, бо їй нема чим годувати корову.

Велетень був дуже задоволений принцесою і тому погодився виконати її прохання.

Піридур

Другого ранку принцеса поклала до кошика свою середню сестру, і велетень відніс її додому.

Піридур

Третього дня принцеса сказала велетню:

– Я закінчу всю домашню роботу, та піду прогуляюся. А ти віднеси кошик з травою до мого дому, як ти відносив учора.

Піридур

Коли велетень пішов, принцеса влізла у кошик, накрилася зверху травою і тихенько чекала, що буде далі. Незабаром прийшов велетень, підняв кошик та поніс його до старої королеви. Королева сиділа біля вікна.

– Куди мені поставити кошик із травою? – запитав її велетень.

– Став сюди, під вікно, – сказала королева.

Піридур

Коли велетень підійшов під вікно, королева зі старшими дочками облили його окропом, від чого велетень одразу ж помер.

А принцеса з радістю повернулася до матері й старших сестер.

Піридур

Автор: Шотландська народна казка; ілюстратор: Галанін І.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова