Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Джек – приборкувач велетнів

Корній Чуковський

За англійською казкою

Джек - приборкувач велетнів

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Шатунов

Корморан

Весело було на селі! Раптом звідкись прийшов страшний велетень Корморан і оселився неподалік у печері, біля самої дороги. Був він голодний і злий. Щоранку виходив на дорогу і хапав кожного, хто йому попадеться: і людину, і барана, і гусака, і собаку, і кішку.

Якось один чоловік віз на возі гриби на базар. Велетень схопив і зжер його разом із конем – навіть батога не залишив. Такий він був ненажера!

А мешканці села були боягузами. Вони самі приносили йому своїх курей і свиней:

– Покуштуйте, пане Корморане!

– На здоров'я, пане Корморане!

– Чи не бажаєте ще, пане Корморане?

І кланялися йому до землі.

Джек - приборкувач велетнів

Незабаром Корморан так потовстів і запишався, що вже перестав виходити на дорогу; валявся цілий день у печері й гукав до себе кожного, кого хотів проковтнути:

– Гей ти, діду, йди-но сюди та поквапся, я тебе зараз з'їм!

– Іду, ваша милість, іду! – покірно відгукувався нещасний. – Ось він я! Їжте мене на здоров'я!

Джек - приборкувач велетнів

І жив би велетень Корморан тисячу років, до цього дня, і з'їв би і мене, і тебе, і всіх нас, якби не маленький хлопчик на ім'я Джек.

Джек був хоробрий, нікого не боявся; він вирішив покарати велетня і відрубати йому голову.

Якось він встав рано вранці, коли всі ще спали, взяв у батька лопату, пробрався тихенько до печери, де жив велетень, і став копати яму біля самого входу.

Велетень почув шум і прокинувся.

– Хто тут? – гукнув він.

Джек нічого не відповів. Він сховався за кущ і став чекати, коли велетень знову засне. Велетень довго крутився у себе на соломі, але нарешті захропів. Джек знову взявся до роботи. Працював він цілий день, і тільки під вечір йому вдалося викопати глибоку яму. Він прикрив її сосновими гілками, а гілки засипав снігом. Здалеку було непомітно, що тут вирита глибока яма, – здавалося, ніби гладенька земля.

Скінчивши роботу, Джек відійшов на кілька кроків і крикнув:

– Гей ти, Корморашко, прокидайся!

І кинув камінь – прямісінько в лоб велетню.

Велетень розсердився і вискочив із печери. Він хотів спіймати Джека, розірвати його на шматки та з'їсти, але провалився в яму, на самісіньке дно!

Джек - приборкувач велетнів

Яма була дуже глибока!

Велетень намагався вистрибнути з неї, але не міг: кожного разу падав на дно. Спочатку він сварився і махав кулаками, а потім заплакав і почав просити, щоб Джек відпустив його на волю.

– Я буду добрий! – кричав він. – Я полюблю всіх людей! Я не буду нікого ображати!

– Не вірю! – відповів йому Джек. – Ти жадібний і злий людожер. Це тобі за твої злодіяння!

І Джек відрубав йому голову.

Коли в селі дізналися про це, всі стали веселитися і радіти.

Джек - приборкувач велетнів

– Дякуємо тобі за те, що звільнив нас від злого чудовиська! – говорили Джеку молоді й старі і обіймали і цілували його. А дівчата подарували йому шовковий пояс, на якому були виведені такі слова:

Найсильніша, найсміливіша людина – Джек.
Він переміг велетня Корморана.

Блендебор

Джек оперезався цим шовковим поясом, наточив свою шаблю і пішов у мандри.

Дуже йому хотілося перемогти й інших велетнів, які ображають і мучать людей.

Найлютішим з цих людожерів був велетень Блендебор: він хапав на вулицях людей та кидав їх у підземелля свого неприступного замку, а потім з'їдав – одного за одним.

Джек - приборкувач велетнів

Треба було вбити Блендербора і скоріше звільнити його бранців, поки Блендербор не встиг проковтнути їх живцем.

Але минула весна, настало літо, а Блендербор усе не попадався Джеку. Джек шукав його скрізь – і в лісах, і в полях – але ніде не міг його знайти.

Джек - приборкувач велетнів

І от одного разу, спекотним днем, стомившись від важкої дороги, Джек приліг під деревом у холодку і заснув. А повз те місце якраз проходив Блендербор.

Побачив Блендербор сплячого Джека, нахилився над ним і прочитав у нього на поясі такі слова:

Найсильніша, найсміливіша людина – Джек.
Він переміг велетня Корморана.

– Цей хлопчисько, – сказав Блендербор, – убив мого рідного племінника. Треба йому помститися!

Джек - приборкувач велетнів

Блендербор був не простий велетень. У нього були дві голови – одна маленька, друга велика, одна стара, друга молода. Вони постійно сварилися й сперечалися. Побачивши сплячого Джека, одна голова закричала, що його слід зварити, а друга, – що його треба запекти. Від злості вони почали стукатися лобами.

– Зварити! – кричала одна голова.

– Запекти! – кричала друга.

Побачивши, що Джек прокинувся, вони одразу удали з себе добрих і заспівали:

– Ми тебе, малесенький, так любимо!
Пригорнемо тебе й приголубимо!
Покладемо тебе у ліжко м'якесеньке!
Заспіваємо колискову гарнесеньку!
Залишайся, хлопчику, з нами!

Потім вони засміялися і пошепки сказали один одному:

– А ми з'їмо тебе з пирогами!

Вони думали, що Джек не чув цих слів, але Джек усе почув. Він зрозумів, що двоголовий лиходій хоче взяти його до себе в палац і з'їсти.

Він хотів було втекти, але Блендербор схопив його за ногу, сунув хлопця у кишеню, приніс до себе в палац і поклав на ліжко.

– На добраніч! – сказала одна голова.

– Солодких снів! – сказала друга.

Обидві вони люб'язно вклонилися йому, але Джек чув, як одна голова сказала за дверима другій голові:

– Коли цей хлопчисько засне, його треба буде стукнути довбнею, покласти до каструлі й зварити.

– Ні, запекти! – закричала друга голова.

– Ні, зварити!

– Ні, запекти!

Джек - приборкувач велетнів

Джек схопився на ноги і почав бігати по кімнаті.

Треба врятуватися, втекти! Але двері замкнені, а на вікні залізні ґрати.

Джек - приборкувач велетнів

І ось він придумав хитрість: узяв велику сукувату дровенячку, що валялася біля груби, поклав її замість себе на ліжко і накрив ковдрою. Велетень вдарить по дровеняці, а Джек залишиться цілий!

Джек сховався за грубою і став чекати. Чекати йому довелося недовго. Ось на сходах почулися кроки велетня, увесь будинок затремтів від цих важких кроків.

Відчинилися двері, і велетень увійшов до кімнати, де сховався Джек. В руках у велетня була довбня, він підкрався до ліжка і грюкнув що є сили по дровеняці.

Джек - приборкувач велетнів

А Джек сидів за грубою цілий та неушкоджений.

Джек - приборкувач велетнів

– Нарешті я покінчив із цим хлопчиськом! – весело сказав велетень і пішов, а дверей не замкнув.

Джек радісно засміявся і тихенько побіг слідом за ним. Велетень прийшов до своєї спальні, впав на ліжко і заснув.

Джек - приборкувач велетнів

Джек довго прислухався, чи не прокинеться він. Але той не прокинувся, і незабаром обидві голови захропіли. Тоді Джек тихо-тихесенько підійшов до ліжка велетня і витягнув у нього з-під подушки великий ключ, на якому було написано: "Ключ від підвалу". Це був ключ від того підземелля, де сиділи нещасні бранці.

Джек - приборкувач велетнів

Джек, не гаючись, помчав туди, відімкнув важкі залізні двері і випустив усіх бранців на волю. Вони були раді й щасливі і зі сльозами дякували своєму рятівникові.

Джек - приборкувач велетнів

Коли ж вони розійшлися по домівках, Джек повернувся до своєї кімнати і одразу ж заснув міцним сном. Вранці він прокинувся і пішов до велетня. Побачивши його, велетень затремтів.

– Хіба ти не помер? – запитала одна голова.

– Невже ти залишився живим? – запитала друга.

– Чого б це мені помирати? – сказав Джек.

– Але ж вночі тебе стукнули довбнею! – сказала одна голова.

– І вбили! – сказала друга.

– Дурниці! – засміявся Джек. – Такі удари мені не страшні: мені здалося, що це мишка зачепила мене своїм маленьким хвостиком.

"Оце силач! – подумав велетень. – Недарма він переміг Корморана. Для нього моя довбня все одно що мишачий хвіст. Треба тікати від нього, щоб він не вбив і мене. Але куди бігти? Куди сховатися?"

Джек - приборкувач велетнів

– На горище! – сказала одна голова.

– У підвал! – сказала друга.

– Ні, на горище!

– Ні, у підвал!

Поки вони сперечалися, велетень не рухався з місця. Він не знав, яку зі своїх голів йому слухати.

Джек швидко схопився на стілець і одним ударом відрубав йому дві голови. Вони обидві покотилися по сходах, і кожна кричала своє:

– Ні, на горище!

– Ні, у підвал!

Упоравшись із велетнем, Джек побіг до села.

Усе село вже знало про його нову перемогу. Його зустріли веселими криками:

– Хай живе хоробрий Джек!

І подарували Джеку молодого коня. Хлопець одразу ж скочив на нього і помчав у далекі країни битися з велетнями і злими чудовиськами, що мучать людей.

Джек - приборкувач велетнів



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Автор: Чуковський К.; ілюстратор: Шатунов В.






Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

Підтримайте наш сайт. Картка Приватбанку 4149499149111393

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2021 Валерія Воробйова