Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Джані Родарі

Пес, що не вмів гавкати

Пес, що не вмів гавкати

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Вовікова

Жив колись пес, який не вмів гавкати. Ні гавкати, ні нявкати, ні мукати, ні іржати – ніяк не вмів розмовляти! Це був звичайнісінький маленький песик. І ніхто не знав, звідки він узявся в цьому селі, де раніше ніхто ніколи не бачив жодного собаки. І вже, ясна річ, сам він навіть не підозрював, що не вміє гавкати.

Пес, що не вмів гавкати

Але одного разу хтось запитав його:

– А чому, цікаво, ти ніколи не гавкаєш?

– Гавкати?... А як це? Я ж не тутешній, я не вмію…

– От дивак! Хіба ти не знаєш, що всі собаки гавкають?

Пес, що не вмів гавкати

– Навіщо?

– Не навіщо, а чому. Тому що вони собаки! Гавкають на перехожих, на підозрілих кішок, на місяць. Гавкають, коли задоволені життям, коли нервують або зляться. Гавкають найчастіше вдень, але, трапляється, і вночі.

Пес, що не вмів гавкати

– Може й так, але я…

– А ти що, якійсь особливий? Чи може хочеш, щоб про тебе написали в газетах?

Пес, що не вмів гавкати

Пес не знав, що й відповісти. Він не вмів гавкати і не знав, як цього навчитися.

– А ти роби, як я, – із жалощів порадив якийсь півник. І він кілька разів прокричав своє дзвінке "Ку-ку-рі-ку!"

– Здається, це зовсім не просто, – зауважив пес.

– Та що ти! Дуже просто! Послухай ще і зверни увагу на мій дзьоб. Коротше, дивись і повторюй!

І півник іще раз проспівав "Ку-ку-рі-ку!"

Пес, що не вмів гавкати

Пес спробував повторити, але у нього вийшло лише якесь жалюгідне "кхе-кхе", і курки, злякавшись, кинулися навсібіч.

Пес, що не вмів гавкати

– Нічого, – заспокоїв пса півник, – для першого разу навіть дуже непогано. А тепер повтори. Ну!

Пес, що не вмів гавкати

Пес іще раз спробував кукурікнути, але у нього знову нічого не вийшло. І тоді він став потихеньку тренуватися кожного дня, іноді йшов до лісу – там зовсім ніхто не заважав і можна було кукурікати скільки завгодно.

Пес, що не вмів гавкати

Але якось одного ранку в лісі йому вдалося вигукнути "Ку-ку-рі-ку!" так добре, так дзвінко й гарно, що лисиця, почувши цей півнячий поклик, подумала: "Нарешті півник завітав до мене в гості! Треба скоріше подякувати йому за візит..." І поспішила йому назустріч, не забувши при цьому захопити ножа, виделку і серветку, тому що для лисиці, як відомо, немає страви смачнішої, ніж гарний півник.

Пес, що не вмів гавкати

Можете собі уявити, як засмутилася вона, коли замість півника побачила пса, що сидів по-щенячому на своєму хвості й одне за одним вигукував гучні "Ку-ку-рі-ку!"

Пес, що не вмів гавкати

– Ах, – вигукнула лисиця – так же можна й в пастку потрапити!

– В пастку?

– Авжеж! Я подумала, що ти навмисне удав із себе півника, що заблукав у лісі, щоб зловити мене. Добре ще, що я тебе вчасно помітила. Але це нечесне полювання! Собаки зазвичай гавкають, попереджаючи, що наближаються мисливці.

Пес, що не вмів гавкати

– Запевняю тебе... Я зовсім не збирався полювати. Я прийшов сюди тільки потренуватися.

– Потренуватися? У чому?

– Я вчуся гавкати. І вже майже навчився. Послухай, як у мене добре виходить.

І він знову дзвінко проспівав "Ку-ку-рі-ку!".

Пес, що не вмів гавкати

Лисиця так реготала, що мало не луснула. Вона качалася по землі, хапаючись за живіт, і ніяк не могла зупинитися. Наш пес жахливо образився, що з нього сміються, – адже він так старався! Підібгавши хвоста і мало не плачучи, поплентався він додому.

Пес, що не вмів гавкати

Але тут зустрілася йому зозуля. Побачила вона сумного собаку і пожаліла його:

– Що сталося з тобою?

– Нічого...

– Чому ж ти такий сумний?

– Ех... Так от і так... Все тому, що я не вмію гавкати. І ніхто не може навчити мене.

– Ну якщо справа тільки в цьому, я навчу тебе тільки так! Послухай добре, як я співаю, і повтори точнісінько так само: "Ку-ку, ку-ку, ку-ку!" Зрозумів?

– Начебто не так вже й важко…

– Та зовсім просто! Я із самого дитинства вмію кувати. Спробуй: "Ку-ку, ку-ку…"

– Ку... – спробував пес, – ку…

Пес, що не вмів гавкати

Він повторював це "ку-ку!" ще багато разів і цього дня, і наступного. І через тиждень став уже зовсім непогано кувати. Він був дуже задоволений собою і думав: "Нарешті, нарешті я починаю по-справжньому гавкати! Тепер вже ніхто не стане сміятися з мене".

Пес, що не вмів гавкати

Якраз у ці дні почався мисливський сезон. У лісі з'явилося багато мисливців, у тому числі і таких, що стріляють куди влучать і в кого влучать. Можуть вистрілити навіть у солов'я, якщо почують його.

Пес, що не вмів гавкати

І ось іде один такий мисливець по лісі й чує в кущах: "Ку-ку... ку-ку", він піднімає рушницю, цілиться і  – бух! бах! – ну стріляти.

Пес, що не вмів гавкати

Кулі, на щастя, не зачепили пса. Пролетіли і просвистіли над самісіньким вухом. Але пес злякався і кинувся тікати. Він дуже здивувався: "Напевно, цей мисливець збожеволів, якщо стріляє навіть у собаку, який гавкає…"

Пес, що не вмів гавкати

А мисливець тим часом шукав свою здобич. Він був упевнений, що влучив у ціль.

"Напевно, птицю потяг отой собака, що вискочив раптом звідкілясь", – подумав він.

І, щоб відвести душу, вистрілив у мишеня, яке визирнуло зі своєї нірки, але не влучив і в нього.

Пес, що не вмів гавкати

Біг, біг пес... Як раптом зупинився. Який дивний голос він почув!

– Гав-гав! – казав хтось. – Гав-гав!

"Щось дуже рідне й знайоме, – подумав пес. – Хоча ніяк не можу зрозуміти, що це за тварина говорить.

Жираф! Може бути? Ні, напевно, крокодил. Це зла тварина – крокодил... треба бути обережнішим."

Пес, що не вмів гавкати

Ховаючись за кущами, пес рушив туди, звідки лунало це "Гав-гав!", від якого, хтозна чому, так сильно забилося його серце.

– Гав-гав!

– Оце маєш – собака!

Пес, що не вмів гавкати

Так, так! Причому це виявився собака того самого мисливця, який нещодавно стріляв, почувши кування.

– Привіт, собако!

– Привіт, собако!

Пес, що не вмів гавкати

– Що це за звуки ти робиш?

– Звуки? Хай буде тобі відомо, що це не просто звуки, а гавкіт.

– Гавкіт? Ти вмієш гавкати?

– Цілком природньо. Не стану ж я сурмити, як слон, або гарчати, як лев.

– Тоді навчи мене!

– А ти хіба не вмієш гавкати?

– Ні…

– Слухай уважно! Це робиться так: "Гав-гав!"

– Гав, гав! – одразу ж загавкав пес. І подумав про себе, радісний і щасливий: "Нарешті я знайшов гарного вчителя!"

Пес, що не вмів гавкати

Автор: Родарі Д.; ілюстратор: Вовікова А.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова