Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Михайло Слабошпицький

Папуга з осінньої гілки

Папуга з осінньої гілки

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Наталя Аксьонова

Вже була осінь.

Він сидів на гілці між великих яблук і верещав:

– Пор-ра вставать! Пор-ра вставать! Вар-рить кашу!

Над яблунею вгорі було нескінченне небо. Там літали всякі птахи, а ще вище над ними – літаки.

В нього аж голова запаморочилася, коли глянув угору.

До землі було ближче.

На землі лежало жовте листя, а між ним – яблука.

Папуга з осінньої гілки

Серед яблук ходило допитливе цуценя. Нюхало їх і гидливо відверталося.

– Пор-ра вставать! Пор-ра вставать! Вар-рить кашу!!! – заверещав папуга до цуценяти.

Цуценя здивовано подивилося на зеленобокого папугу і сказало: «Гав!»

Папуга помовчав і теж несподівано для себе гавкнув.

Цуценя від здивування аж сіло. На гілці сидів не собака, а подавав собачий голос.

Цуценя ще трохи посиділо, подумало і побігло по хлопчика. Хай подивиться на цю чудасію.

А до папуги вже почали злітатися горобці.

– Пор-ра вставать! Пор-ра вставать! Вар-рить кашу! – загукав він до них.

Це були всі слова, яких навчила папугу старенька бабуся, його господарка.

Він не вмів розповісти горобцям про свою біду.

А трапилося ось що. Бабуся пішла з дому й лишила кватирку відчиненою.

Папуга літав-літав по кімнаті. Говорив-говорив сам із собою про кашу. Залетів на кухню. Позаглядав у каструлі. Каші ніде не було. Аж чхнув сердито.

Підлетів до кватирки і вистромив дзьоба.

Папуга з осінньої гілки

Там, надворі, було дуже цікаво. По вулиці прогув великий пузатий автобус, пробіг, насвистуючи, спортсмен. Папуга теж свиснув, та спортсмен не почув. Тоді папуга радісно гукнув до нього:

– Пор-ра вставать! Пор-ра вставать! Вар-рить кашу!

Але спортсмен був уже далеко – тільки майка синіла.

Папуга сумно подивився на ту синю майку й так же сумно сказав:

– Пор-ра вставать...

Посидів-посидів, подивився-подивився і полетів туди, у світ за вікном.

Пролетів над котом у дворі. Кіт побачив його, підстрибнув і нявкнув.

Папуга з осінньої гілки

А папуга вже був далеко.

Він летів над річкою, над рибалками і над рибами у воді.

Дивувалися рибалки: і що воно за птаха незвичайна? Не голуб, не дятел, не синиця, не горобець... Просто дивина. І боки в неї зелені.

Ніхто з тих рибалок не бачив папуг, бо біля річки папуги не водяться.

А папуга літав цілісінький день і всього-всього набачився: людей, машин, будинків, стовпів, афіш... І навіть базар побачив та футбол на стадіоні.

Потім він утомився. І сів на цю яблуню перепочити.

Відпочивав і роззирався навкруги. Куди ж це він залетів? І злякався: заблукав!

– Пор-ра вставать, – сказав тихо й мало не плачучи. – Вар-рить кашу.

Але йому ніхто нічого не відповів.

Довкола було тихо, тільки листя безшелесно падало з дерева.

Сидів папуга на гілці і не знав, що йому робити. Треба летіти туди, але забув куди.

Тут і надбігло до дерева цуценя, що гналося за дзвінкою осою.

Оса полетіла, цуценя лишилося.

– Гав!!! – сердито сказало їй услід цуценя і стало гратися яблуком.

– Гав!!! – гукнув до нього згори папуга.

Отоді цуценя здивувалося і побігло по хлопчика.

А горобці вже з усіх боків обсіли гілку і войовниче настовбурчили пір'я.

– Жив-жив! – загукали до папуги.

– Жив-жив! – загукав він до них.

Горобці подумали, що цей дивний птах із зеленим пір'ям на боках задається перед ними. Ще й перекривляє їх.

– Жив-жив! – закричали на нього грізно.

– Жив-жив! – відповів їм радісно папуга, бо не знав, що вони на нього сердяться.

Тут до нього підлетів гороб'ячий командир і боляче смикнув за зелене пір'я.

– Жив-жив! – мало не плачучи, попрохав папуга, щоб його не чіпали.

Але горобці не знали того і з усіх боків стали смикати з нього пір'я.

Кепсько було б папузі, якби цуценя не привело хлопчика.

– Гав! – гукнуло цуценя на горобців, і вони пороснули в усі боки.

Знали, що цуценя сердите, якщо його не слухаються.

Хлопчик заліз на яблуню і зняв папугу.

Папуга притулився до його грудей і сказав:

– Пор-ра вставать! Вар-рить кашу!

– Ти молодець! – мовив до нього хлопчик. – Ти говориш!

– Ти молодець! – чітко сказав папуга.

– Пірат молодець, – показав йому хлопчик на цуценя. – Це він тебе врятував од горобців.

– Пір-рат молодець! – погодився папуга.

Тепер він живе у хлопчика. І вже вивчив багато-багато слів.

Щодня грається з хлопчиком і з Піратом.

Часто підлітає до вікна і дивиться туди, в зимовий день. Там літають, збиваючи сніг із гілля, сірі горобці.

І, мабуть, папуга думає, як би з ними подружитися, а потім навчити їх говорить.

Хлопчикові й Піратові папуга про те нічого не казав.

Напевно ж, то його таємниця.

Можуть же бути і в папуг таємниці?

Папуга з осінньої гілки



Автор: Слабошпицький М.; ілюстратор: Аксьонова Н.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова