Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Ієнс Сігсгорд
Переклад українською – Оксана Іваненко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Унгерман
Ранок. Палле прокинувся в своєму ліжечку.
Мабуть, ще дуже рано, тому що в домі зовсім тихо... Але у вікно яскраво світить сонце, і спати більше не хочеться.
Палле встає і навшпиньках іде коридором. От кімната, де сплять його тато й мама.
Він прочиняє двері й заглядає до спальні. Нікого не видно.
Палле підходить до маминого ліжка, але ліжко порожнє.
Тоді він підходить до татового ліжка, але воно також порожнє.
Де ж мама й тато?
Палле вертається до своєї кімнати.
Але знову лягати в постіль не хочеться. Краще він одягнеться і піде гуляти на подвір'я.
Одягатися Палле вміє сам – адже він уже зовсім великий хлопчик.
Та от вмиватися він не дуже любить і тому намилює тільки самісінький кінчик носа.
Потім Палле іде в їдальню, з їдальні – в кухню, але тата й мами ніде немає.
От цікаво – Палле сам в усій квартирі!
Палле спускається по сходах і виходить на вулицю.
Щоправда, йому не дозволяють виходити на вулицю не спитавшись, але ж тата й мами немає вдома. Палле піде їх шукати.
На вулиці навпроти під'їзду стоїть трамвай. Палле заглядає в трамвайний вагон, але у вагоні нікого немає. Немає навіть кондуктора і водія.
Куди ж поділися люди?
Палле заходить у молочну. Він добре знає продавщицю молочної. Але продавщиці за прилавком немає. І покупців у крамниці теж немає.
На вулиці безлюдно й тихо. Машини не їдуть. Трамваї стоять. Перехожих не видко.
Палле сам на всьому світі...
Палле заходить в усі крамниці підряд, але ніде нікого немає – всі люди десь зникли.
В кондитерській Палле набиває собі рот шоколадом. Він знає, звичайно, що робити цього не можна, але, якщо він лишився один у цілому світі, хто ж його лаятиме?
Палле дуже задоволений, що лишився сам на світі.
Він заходить у фруктову крамницю і вминає яблука. Але ж усього не з'їси, і Палле, скільки хоче, бере апельсинів з собою.
А втім, де ж все-таки поділися люди?
За рогом стоїть ще один трамвай.
Палле заходить у вагон і сідає на місце водія. Палле крутить ручку, неначе він водій. Дзень!
Трамвай зненацька рвонувся з місця. Палле дуже злякався. Але це дарма. Адже він тепер справжній водій, і його трамвай летить уперед.
Палле одягає кашкет водія. Він на нього такий великий, що козирок зсувається аж на кінчик носа.
Палле ніяк не може дотягнутися ногою до дзвоника і тому він сам вигукує: «Дінь-дінь!»
А втім, цього й не треба – адже на вулицях нікого немає.
Палле дуже радий, що залишився сам на світі. Тепер він може робити все, що йому заманеться.
Трамвай мчить до центральної площі.
Та от Палле бачить, що попереду стоїть другий трамвайний вагон – далі їхати не можна.
Зупинити трамвай – але як? Палле цього не знає і на повному ходу врізується у вагон, що стоїть попереду.
Торох!
Палле шкереберть скотився з сидіння просто на брук.
Він не забився, проте трамвай розбитий вщент. На ньому тепер далеко не поїдеш. Зрештою, якщо Палле захоче знову покататись, він може сісти в будь-який інший трамвай: трамваїв на вулиці багато.
Палле бачить будинок. Двері в ньому розчинені навстіж. У цьому будинку міститься банк, де люди зберігають гроші.
Палле заходить у банк і бере цілу торбу грошей. Адже він сам на світі – отже, він може взяти усе, що завгодно.
З радості Палле виспівує на все горло. Тепер у нього багато грошей, і він може купити все, що захоче.
Він купить кишеньковий ножик, губну гармошку, іграшковий підйомний кран, велосипед, тачку, автомобіль, літак і взагалі усе на світі.
Палле підходить до крамниці іграшок, щоб купити ножик.
У вітрині виставлений дуже хороший ножик, але яка з того користь? У Палле є гроші, та він не може їх витратити, бо в крамниці немає ані продавців, ані касира.
Палле викидає гроші просто на брук.
Палле бачить величезну червону пожежну машину із складаною драбиною нагорі.
Він сідає за кермо: – Бі-бі-бі-бі-бі-бі!
Він натискає відразу на всі кнопки і смикає за всі важелі.
Мотор гуде, і машина рушає з місця, Палле міцно тримається за кермо, але йому анітрошки не страшно. Добре керувати машиною! І як вправно він завертає на розі!
Палле об'їхав усе місто, але пожежі ніде не видно. Нарешті мотор замовк, і машина спинилась. Виявляється, скінчився бензин.
Палле заходить у парк, де він часто гуляв з іншими дітьми.
Він крокує навпростець газоном. Палле чудово бачить дощечку з написом:
ПО ТРАВІ НЕ ХОДИТИ!
Але хіба йому не однаково, якщо він сам на світі?
На дитячому майданчику стоїть гойдалка.
Палле залюбки погойдався б на гойдалці, але це не так просто: хто сяде на другий кінець дошки?
От коли б тут була Герда чи Нільс...
Палле іде далі й бачить великий, красивий кінотеатр, де завжди показують цікаві фільми. Палле заходить у кінотеатр.
У Палле ніхто не питає квитка, а в залі зовсім темно й кіно не показують.
Та хто ж буде його показувати, якщо на світі нікого не залишилося, крім Палле?
Палле зголоднів. Він уже давно нічого не їв.
Він заходить у великий ресторан, але страви на плиті холодні. Вони, мабуть, ще навіть не зварилися.
Тоді Палле вирішує сам приготувати собі обід. Він наливає води в каструлю, насипає туди вівсянки й розпалює вогонь.
Але каша вийшла дуже несмачна. Вона підгоріла і стала такою густою, що Палле навіть важко було увіткнути в неї ложку.
Виявляється, не так уже й приємно бути самому на всенькому світі.
Палле скучив за своїми товаришами, за татом і мамою.
Особливо ж за мамою.
Палле сідає в красивий автомобіль і їде містом: а може, десь все-таки лишились люди?
Нарешті Палле під'їхав до аеродрому.
Там стояв великий блискучий літак.
Палле заліз в кабіну літака й полетів високо-високо.
Літак знявся аж до самісіньких зірок. Раптом він об щось ударився. Це, звичайно, був місяць.
Бідолашний Палле полетів сторч головою...
Палле закричав на все горло – і прокинувся. Він лежав у своєму ліжечку.
Виявляється, все це йому тільки приснилося!
Тут увійшла його мама:
– Палле, що з тобою? Чому ти плачеш?
– Ой, мамо, мені приснилося, ніби я лишився зовсім сам на світі! Я міг робити все, що хотів, але мені зробилося так нудно самому... Як добре, що мені це тільки приснилося!
Палле схопився з ліжка, одягся. І от він уже в парку, на майданчику із своїми товаришами.
Як весело гратися усім разом!
Автор: Сігсгорд І.; ілюстратор: Унгерман А.Слухати аудіоказку:
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова