Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Євген Мігунов
Хто читав книгу «Пригоди Незнайка», той знає, що у Незнайка було багато друзів – таких
самих, як він, маленьких чоловічків.
Серед них було два механіка – Гвинтик і Шпунтик, які дуже любили майструвати різні речі.
Одного разу вони задумали зробити пилосос для прибирання приміщення.
Зробили круглу металеву коробку з двох половинок. В одній половинці
розташували електромотор з вентилятором...
... до іншої приєднали гумову трубку, а між обома половинками проклали шматок щільної
тканини, щоб пил у пилососі затримувався.
Працювали вони цілий день і цілу ніч, і тільки під ранок пилосос був готовий.
Всі ще спали, але Гвинтикові та Шпунтикові дуже хотілося перевірити, як працює пилосос.
– Спочатку почистимо килим у спальні, – запропонував Шпунтик.
Він увімкнув пилосос, і пил з килима так і полетів у трубу. Потік повітря був такий сильний, що в трубу засмоктало панчохи
Забудька, які випадково валялися в нього під ліжком.
Потім здуло зі столу ручного годинника доктора Пілюльки і теж засмоктало в трубу. Гвинтик і Шпунтик нічого не помітили,
оскільки їм обом дуже хотілося спати.
Під столом стояв ящик з фарбами художника Тюбика. Після того, як Гвинтик почистив пил під столом, кількість кольорів у ящику значно поменшала.
– А тепер спробуємо чистити одяг, – сказав Гвинтик і почав чистити піджак
Поспішайка.
Пил з піджака так і полетів у трубу, а разом з пилом і ґудзики.
Потім вони стали чистити штанці Пончика. А у Пончика в кишенях завжди лежали цукерки. Пилосос був такий потужний, що навіть цукерки
повисмоктував із кишень.
Після цього вони стали чистити курточку Знайка, і тут тільки Шпунтик помітив, що з кишені витягнуло Знайчину вічну ручку. Він хотів припинити роботу, але Гвинтик сказав:
– Нічого, потім відкриємо пилосос та дістанемо.
– А тепер почистимо диван, – запропонував Шпунтик.
Вони стали чистити диван. Цвяхи з обшивки так і вискакували і зникали в трубі.
Обшивка поступово розлізлася, пружини повискакували, спинка відвалилася, диван розсипався на шматочки, і вся диванна начинка разом із пружинами
теж полетіла в трубу.
Справа кінчилася тим, що в трубі застрягла диванна ніжка, і пилосос нічого більше не міг всмоктувати.
– Ну й добре, – сказав Гвинтик. – Ляжемо спати, а коли
встанемо, полагодимо диван і витягнемо з пилососа всі цвяхи. Друзі лягли спати й
миттєво заснули.
Цього ранку першим прокинувся Забудько і заходився
шукати панчохи. Всі стали з нього сміятися, тому що він постійно губив
свої речі.
Потім устав Бурчун і з подивом виявив, що в нього пропали штани.
А у Якосьбудька не залишилося на одязі жодного ґудзика. Він так і ходив, притримуючи штани руками, бо без
ґудзиків вони не могли триматися.
Загалом, у кожного щось загубилося.
Тільки у Незнайка нічого не пропало. Поспішайко сказав:
– Це, напевно, Незнайко все підстроїв. Чому в нього нічого не пропало?
– Братики, я не винен! – кричав Незнайко. – В мене нічого не пропало, тому що я спав в одязі. Я вчора дуже втомився, і мені ліньки було роздягнутися.
Нарешті, Знайко виявив у кутку кімнати якусь загадкову машину з трубою, з якої стирчала диванна ніжка.
Знайко одразу ж зрозумів, що це, без сумніву, справа рук
Гвинтика і Шпунтика, і почав будити їх.
Гвинтик і Шпунтик встали. Вони відкрили пилосос і знайшли в ньому всі зниклі речі.
– Ми надто потужний мотор поставили, – сказав Шпунтик. – Треба зменшити його потужність, і пилосос перестане всмоктувати великі речі.
Одразу ж до пилососа вишикувалася довга черга. Кожен отримував, що
в нього загубилося: Забудько – панчохи, Якосьбудько і Поспішайко – ґудзики,
Бурчун – свої штани. А Незнайко сказав Гвинтику:
– Подивись-но, будь ласка, чи немає в пилососі мого свистка, який загубився минулого літа.
Усі стали з Незнайка сміятися. Але тут Гвинтик раптом виявив серед інших предметів і Незнайчин свисток.
Усі здивувалися і ніяк не могли зрозуміти, як опинився в пилососі свисток, який пропав
минулого року.
Адже минулого року й пилососа не було!
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою
Якщо у вас є сайт,
на якому можна
скачати, або прочитати
дитячi книги
українською мовою,
напишіть мені
і я додам ваш
сайт до цього перелiку.
