|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Неслухняне ведмежа
Ескімоська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Дувідов
Жило в тундрі маленьке ведмежа. Як і усі ведмежата, ходило воно з ведмедицею тундрою, шукало ягоди, викопувало із землі солодкі корінці, вчилося у мами-ведмедиці ловити рибу в річці. Але було це ведмежа дуже вперте і не слухалося маму.
Залізло воно якось у річку, хотіло, як дорослий ведмідь, горбушу спіймати. А вода в річці холодна і течія швидка.
– Вилазь із води! – кличе його ведмедиця. – Нічого ти не впіймаєш, – ти ще маленький.
– Ні, я не маленький, – каже ведмежа, – я вже великий.
– Кажу тобі, вилазь! – сказала ведмедиця.
– Поки не зловлю велику горбушу, не вилізу, – каже ведмежа. А само тремтить від холоду.
Розсердилася ведмедиця, схопила ведмежа зубами та й витягла на берег.
Образилося ведмежа:
– Я не хочу, щоб мене, як маленького, витягали з води! Не буду ведмедем! Іншим звіром стану!
І втекло у тундру.
Бачить ведмежа, стоїть на пагорбі якесь звірятко. Як стовпчик. Лапки притиснуло до боків та посвистує.
– Ти хто? – запитало його ведмежа.
– Я євражка, – сказало звірятко.
– І я буду євражкою, – сказало ведмежа.
Встало воно на горбочку, притиснуло лапи до боків, розкрило пащу і хотіло свиснути, як євражка. Та раптом як зареве! Євражка від страху одразу в свою нірку забився.
"І зовсім це не цікаво стояти стовпчиком і свистіти!" – подумало ведмежа та пішло далі.
Дивиться: якийсь звір із великими рогами мох ягель щипає. А сам усе йде та йде.
Наздогнало його ведмежа й запитує:
– Ти хто?
– Я олень, – сказав рогатий звір.
– Я теж буду оленем, – сказало ведмежа. – А що ти вмієш?
– Швидко бігати, – сказав олень. – Хочеш, разом побіжимо? Удвох веселіше.
І вони побігли. Ведмежа лише три купини перестрибнуло, а олень уже зник з очей.
"І зовсім це не весело – швидко бігати та гіркий мох ягель щипати," – подумало ведмежа та почалапало далі.
Підійшло до озера. А там по воді якась пташка плаває.
– Ти хто? – запитало її ведмежа.
– Я качка, – сказала пташка.
– А що ти вмієш? – запитало ведмежа.
– Я, – каже качка, – вмію літати і пірнати під воду. Це так приємно!
– От і я стану качкою, – сказало ведмежа. – Хочу, як ти, ходити не поспішаючи та літати навчитися.
Стало ведмежа на задні лапи, замахало передніми, як качка крилами, підстрибнуло. Та як гепнеться носом об землю!
– Злітати краще з урвища, – каже качка. – Якщо впадеш, то у воду. Дивись, як я полечу.
І вона заплескала крилами й полетіла над водою. Стало ведмежа біля урвища, підстрибнуло вгору. Та й шубовсть у воду! Ледве на берег вибралося!
Стоїть ведмежа на березі й думає: "І зовсім це не правда, що приємно літати та пірнати під воду".
Іде ведмежа по тундрі. А назустріч йому – його мама-ведмедиця.
– Мамо! Мамо! – закричало ведмежа. – Це я!
– Я тебе одразу впізнала, – сказала ведмедиця. – Ну, ким ти став?
– Ніким я не став! – сказало ведмежа. – Не хочу бути ні євражкою, ні оленем, ні качкою! Хочу бути ведмедем!
– От і добре, – сказала ведмедиця. – Ти і так ведмідь, тільки поки що маленький.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова