|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Не хочу й не буду!
С.Рунге
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Курицин
Квочка, розпушивши пір'я і обійнявши крилами гніздо із соломи, грілася на сонечку. Але вона не просто грілася, вона висиджувала курчат, що мали от-от з'явитися на світ.
Раптом одне яйце вискочило з-під крила та й пострибало навколо гнізда, обертаючись немов дзиґа.
Курка наздогнала втікача й повернула його на місце. Потім вона почала перераховувати майбутніх діток, увесь час плутаючись, тому що неслухняне яєчко стрибало, крутилося й перескакувало з місця на місце.
У цей час у двір вийшов Півень. Він ніс курці букет польових квітів.
– Як, ще ніхто не вилупився? – здивувався Півень. – Але ж пора вже!
З гнізда знову викотилося неслухняне яйце.
– Ось, подивися, викапаний ти! Такий само гультяй та гайсало! – Курка крилом підхопила яєчко й обережно опустила його до гнізда.
А Півень сказав:
– Піду-но я принесу тобі зеленого горошку. Га? З грядки! – І він поважно пішов.
Нарешті шкаралупки почали з тріском ламатися. Крак! Крак! Звідти з веселим криком вистрибували абсолютно однакові пухнасті грудочки. Розрізнити їх можна було лише за бантиками. Майбутні курочки були з бантиками на голові. А майбутні півники – з бантиками на шиї – замість краваток.
– Здрастуй, мамо Курка!
– Привіт! Ух, як тут гарно!
– А як просторо!
– У мене у шкаралупі все тіло затерпло!
Так курчата кричали на різні голоси, і тільки одне курча залишалося у яйці й не поспішало виходити зі свого будиночка.
– Ну, виходь уже! – квапила його мама Курка. – Ми всі на тебе чекаємо!
У відповідь пролунав тоненький скрипучий голосок:
– Не хочу й не буду!
Курка нічого не зрозуміла. Як це – "не хочу й не буду"?
– Не хочу разом з усіма! – пропищало Яйце. – Я не буду курчам! Не буду! Не буду!
На додачу Яйце почало повчати Курку. І кудкудакає вона не так як треба, і гніздо не так робить, і зерно не так клює...
– Востаннє питаю: чи вийдеш ти звідти? – розсердилася Курка.
– І не збираюся! – відповіло Яйце.
– Ну от що, дітки, досить із ним панькатися, – сказала мама Курка. – Нехай посидить сам і подумає про свою поведінку. А ми підемо. Пошукаємо жуків та хробаків. А потім я навчу вас будувати гнізда з соломи. А ще ми просто будемо гуляти!
Мама Курка з курчатами пішли.
А у двір повільно вийшов Кіт.
– Яка краса! Яка ідеальна форма! – замурчав Кіт, побачивши Яйце. – Ви – сама досконалість! – Він облизнувся й одразу запропонував: – Давайте разом пограємо!
– Із задоволенням! – погодилося Яйце. – Тільки в що?
– Давайте пограємо у кота-мишки! – сказав Кіт.
– Ха-ха! Ви, мабуть, вважаєте мене дуже дурним? – відповіло Яйце. – Гадаєте, що я дозволю вам так просто мене зловити й з'їсти, як мишку?
– Як вам не соромно! – обурився Кіт. – По-перше, я не їм сирі яйця. От якщо там яєчня або омлет, тоді інша справа. Крім того, котом будете ви, а мишкою – я. І ви будете мене наздоганяти й їсти.
– Котом буду я? – зраділо Яйце. – Це ж інша справа. Згоден!
– Нічого не вийде, – сумно сказав Кіт. – Я забув, що у вас немає ніг. Як же ви будете наздоганяти?
– Як це немає? Є! – із шкаралупки вискочили курчачі ніжки.
– А де ж черевце? – розсудливо зауважив Кіт. – Як ви мене спіймаєте та будете їсти, якщо у вас немає черевця?
– Є черевце! – полетіли уламки шкаралупи, і тепер тільки на голові у курчати залишалася біла шапочка. Це був півник із бантиком на шиї.
– Оце інша справа! – промуркотів Кіт і простягнув пазуристу лапу, щоб схопити курча.
На щастя, у цей момент у дворі з'явився Півень із букетом зеленого горошку. Він кинувся на Кота й прогнав його.
– Ще трохи, і Кіт би тебе з'їв! – закричав Півень. – Дурне курча! Без голови на плечах!
– Є голова! – вигукнуло курча і скинуло з голови останню шкаралупку. Тепер воно нічим не відрізнялося від своїх братів.
– Хоч ти й наймолодше, але балувати ми тебе не будемо, – суворо сказав Півень.
– Тату! Тату! Здрастуй, тату! – застрибали навколо Півня курчата.
– Здрастуйте, діти! – сказав Півень.
– А ми підемо гуляти? – запитало батька молодше неслухняне курча.
– Це залежить від твоєї поведінки, – сердито відповів Півень. І вже трохи м'якіше додав: – Підемо!
– Ох, мало не забув! – вигукнув Півень і підніс курці букет із зеленого горошку. – Ось, тільки-но з грядки!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова