![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Боголюбова
Ця фантастична історія сталася з Алісою Селезньовою, дівчинкою з двадцять першого століття.
Якось Аліса зі своїм приятелем Павком Гераскіним вирішила злітати по гриби до міста Калязина. Вони взяли на прокат флаєр і полетіли тихою заміською трасою.
Внизу пропливали білі хмарочоси маленьких містечок, вони піднімалися високо над землею. Нарешті показалася річка Волга.
Флаєр опустився на березі річки. Аліса й Павко взяли свої кошики й пішли до лісу по гриби.
Павко поспіхом хапав усе підряд, а Алісі хотілося набрати лише рижиків. Раптом Павко скрикнув:
- Зовсім забув! За п'ять хвилин почнеться футбол, а телевізор залишився у флаєрі!
Павко побіг до флаєра. І тут Аліса почула його відчайдушний крик:
- Алісо! Мерщій сюди!
Павко стояв поруч із нещодавно погаслим багаттям і з жахом дивився на розкидане по траві сміття.
- Тут скоєно злочин проти природи! - вимовив він.
Аліса, звичайно знала, що колись жили люди, що засмічували ліси, річки, палили дерева, вбивали тварин. І знадобилося багато років та багато зусиль, щоб привести Землю до ладу. Але тепер на Землі не знайдеться жодної людини, яка могла б не прибрати за собою, зруйнувати мурашник чи вбити жабку.
- Може, він заблукав? - припустила Аліса.
- Але ж де тоді його флаєр? Або хоча б човен? Ні, він полетів звідси і все покинув! - вигукнув Павко.
- Мені його шкода. Адже якщо дізнаються, що він скоїв такий злочин, від нього відвернуться не тільки друзі, але навіть дружина й діти. Треба знайти його й примусити прибрати за собою! - сказала Аліса.
Роздивляючись сміття, Павко знайшов пластиковий пакет, на якому було написано...
- Дивись! - вигукнув він. - Веллінгтон! Отже, він - англієць! Веллінгтон був маршалом, що переміг Наполеона!
- Історію ти знаєш, - сказала Аліса. - Але з географією в тебе зовсім погано. Веллінгтон - це місто у Новій Зеландії. Ось на банці написано: "Зроблено у Новій Зеландії".
- Я лечу до Нової Зеландії! - закричав Павко. - Я йому покажу!
- І кого ж ти там шукатимеш? У Новій Зеландії живе п'ять мільйонів людей... Залишайся тут. Якщо він повернеться, ти знаєш, що робити. А я полетіла. І не заперечуй!
Аліса швиденько долетіла до Калязина. Там вона спустилася біля готелю й спитала в чергової:
- Чи не прилітав хтось із Нової Зеландії? Турист, чи може грибник?
- Вчора ночував дуже приємний молодий чоловік Семен Іванов. Він сказав, що працює на підводній базі біля Нової Зеландії.
"Теж мені, "Приємний молодий чоловік"! Адже він небезпечний злочинець!" - подумала Аліса.
Аліса швидко дісталася до міжнародного аеропорту і кинулася до каси.
- Терміново один квиток на пасажирську ракету до Нової Зеландії!
За півтори години ракета вже була біля міста Веллінгтона. Аліса дізналася у довідковій службі, що Семенов працює на підводній базі Морсбі.
До бази Алісу доставив катер. Платформа бази хиталася на хвилях, але основні приміщення були на самому дні океану. Навколо бази плавали ручні кити й дельфіни.
Під водою у прозорій кулі сиділа чергова. Аліса, вискочивши з ліфту, кинулася до неї. Але її випередили двоє чоловіків.
- Де він? - запитав один із них.
- Екран у центральній залі, - відповіла чергова.
Чоловіки побігли, їх місце зайняла Аліса:
- Де він? - запитала вона суворо.
- Я ж сказала, дивіться на екрані у центральній залі.
- Я маю на увазі Семена Іванова!
- Я теж, - відповіла чергова.
"Отже, не тільки я на нього полюю! Отже він і тут встиг насмітити!" - думала Аліса, вбігаючи до центральної зали. Перед величезним екраном, на якому було видно дно океану, юрмилися люди. Але на екрані нікого не було.
- Скажіть, будь ласка, де Семен Іванов? - запитала Аліса в одного з вчених.
- Усе добре, - відповів той. - Коли він припливе, на нього всі накинуться, тож постарайтеся бути ближче до люка.
- Його схоплять? - запитала Аліса.
- Обов'язково!
Тут усі кинулися до люка, в якому з'явився молодий чоловік.
- Іванов! Іванов! - закричали всі.
Але Іванов кинувся бігти по тунелю. Натовп мчав за ним.
"Що ж він накоїв, - думала Аліса, якщо за ним женуться всі підводники? Напевно, він жахливий злочинець!"
По коридору, назустріч їй йшли люди, несучи в руках білі аркуші.
- Що з Івановим? - запитала Аліса.
- Поспішай, дівчинко, бо спізнишся! - відповіли їй.
Аліса знову потрапила до ліфтового залу
- Перепрошую, - сказала вона черговій. - Я все ще розшукую Іванова...
- Пізно, - відповіла чергова. - Він роздав фотокартки, стрибнув до ліфту - і тільки його й бачили.
- Отже, він утік від правосуддя? - запитала Аліса.
- Я не знаю, що ти маєш на увазі, але на нього чекають із великим тортом. Він обіцяв повернутися до вечері.
- З тортом? Такого злочинця? - обурилася Аліса.
- Семен Іванов - злочинець? - здивувалася чергова. - Він же герой!
- Ні, він злочинець! Він скоїв сьогодні злочин проти природи біля міста Калязина.
- Ні, він здійснив сьогодні подвиг на глибині п'яти кілометрів! - чергова простягла Алісі фотокартку. - І ось доказ!
З фотокартки дивилося страшенне чудовисько.
- Це хто такий? - запитала Аліса.
- Це морський змій, - відповіла чергова. - Його шукали багато років, а вистежили тільки сьогодні.
Ми одразу сповістили про це Семена Іванова, тому що він найкращий в світі фотограф-підводник. І він зміг сфотографувати змія, перш ніж той зник у глибині океану.
Аліса піднялася нагору. Вона вважала, що подвиг Іванова аніскільки не виправдовує злочину під Калязиним. Але Іванов зник.
Засмучена Аліса летіла назад. Підводникам вона нічого не сказала: не хотіла бентежити людей, які так раділи, що знайшли морського змія.
Коли Аліса повернулася до лісу, вже стемніло. Павко дивився футбол. Усе сміття було прибрано, сліди злочину знищені.
- Ось мій єдиний трофей, - сказала Аліса, показуючи фотокартку. Павко спокійно дістав таку ж саму.
- Цього не може бути! Адже змія сфотографували лише три години тому!
- Усе може бути у двадцять першому столітті, - вимовив молодий чоловік, що вийшов із лісу з кошиком рижиків.
- Семен Іванов, що ви тут робите? - запитала здивована Аліса.
- Ходив по гриби, - сказав Іванов і додав: - я дуже вдячний вам, діти, що ви турбуєтеся про чистоту лісу.
Семен родом з цих місць, - сказав Павко. - Але працює в океані. І дуже сумує за рідними місцями. Ось він і прилетів по гриби.
- А тут мене сповіщають про морського змія, - сказав Іванов. - Сфотографувати його - мрія усього мого життя. От і довелося терміново летіти до Нової Зеландії, тож я навіть не встиг прибрати за собою.
- Виходить, що я дарма літала навколо світу? - засмутилася Аліса.
- Ні, - сказав Семен Іванов. - Ти здійснила благородний вчинок. А оскільки через мене ти не встигла зібрати грибів, я дарую тобі цей кошик рижиків.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова