Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мушка

В.Чапліна

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Глазов

Одного разу Люда прийшла додому та принесла маленьку чорну собачку. Собачка була брудна, худа і кульгала на передню лапку. Коли Люда пустила її на підлогу, вона підібгала під себе хвору лапку і зі страхом озиралася на всі боки.

Мені дуже не хотілося заводити в домі собаку. Прийдеш з роботи втомлена, а тут треба в кімнаті прибрати, обід приготувати - де ж тут ще й тримати собаку! Все це я пояснила доньці, але вона заплакала і стала просити дозволу залишити собаку.

- Адже вона зовсім маленька, і у неї напевно немає господаря, - плакала Люда. - Як я її вижену...

Довелося собаку залишити.

Назвали її Мушкою. Доглядала Мушку Люда. Вона перев'язувала їй хвору лапку, годувала, виводила гуляти. А якщо хтось пригощав Люду цукеркою, то вона завжди залишала шматочок для Мушки. І треба сказати, що Мушка звикла до Люди і любила її більш за всіх. Вона навіть не хотіла спати на м'якому килимку, який їй постелили в кутку біля дверей, і весь час лягала під Людино ліжко, хоча спати на підлозі було жорстко й незручно.

Незабаром Мушка одужала і перестала кульгати. Шерстка у неї стала пухнаста, блискуча, а хвостик завивався тугим колечком.

Коли Люда приходила зі школи, Мушка її завжди зустрічала біля дверей. Вона радісно стрибала, ластилася, потім хапала в зуби людині рукавиці та несла до кімнати.

Клала вона їх завжди на своє місце - під ліжко, і нехай лише хтось із домашніх, крім Люди, спробує взяти рукавиці... Мушка їх нікому не давала.

Потім Мушка ще навчилася стояти й танцювати. Робила вона це дуже кумедно. Ставала на задні лапки, подовгу на них ходила і навіть крутилася, наче танцювала вальс. Усі сміялися з її фокусів, а коли вона закінчувала танцювати, плескали в долоні та пригощали чимось смачним. Така увага Мушці подобалася, і вона часто танцювала навіть тоді, коли її ніхто не просив.

Взагалі Мушка була дуже кумедною собачкою, одне погано, що полохливою. Напевно, коли вона жила на вулиці, її часто ображали. Бувало так, що вийде Люда з нею у двір погуляти, а вона боїться. Грюкне хтось з хлопців в долоні чи крикне, а Мушка вже хвоста підібгала, відбіжить у бік та й дивиться, куди б їй сховатися. У дворі та й у квартирі всі сміялися з Люди.

- Оце собаку завела! Заєць і той хоробріший. Від такої захисту не чекай.

Тільки це виявилося зовсім не так. Одного разу, коли Люда грала з дітьми у дворі, із сусідньої квартири раптом вискочив величезний сірий собака. Він загавкав і кинувся до дітей. Діти злякалися й побігли. Люда теж побігла, але за щось зачепилася та впала.

Собака кинувся на Люду. Він вже мало не вкусив її, але тут, де й взялася, вискочила Мушка. Наче маленька чорна кулька, з вереском і гавкотом, кинулася вона на великого, страшного собаку. Собака так розгубився, що навіть не чіпав Мушку. Він із подивом дивився на маленьку собачку, яка, вся тремтячи від страху, все ж не відступала перед ним та все намагалася загородити собою дівчинку.

У цей час прибіг господар собаки. Він схопив його за нашийник та повів додому, а Мушка підбігла до Люди, стала до неї пригортатися й лизати її заплакане обличчя.

Після цього випадку Мушку вже ніхто не називав боягузкою, тому що вона хоч і була маленькою та полохливою, але все ж таки свою господарку в біді не залишила.

Автор: Чапліна В.; ілюстратор: Глазов І.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова