Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Read in English

Морозко

Російська народна казка

Морозко

Переклад українською – О.Іваненко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Пономаренко

У мачухи була пасербиця і рідна дочка. Рідна що не зробить, за все її по голівці гладять та примовляють: розумниця! А пасербиця як не годить – нічим не догодить, все не так, усе погано.

Морозко

А треба правду сказати, дівчинка була золота, в хороших руках вона б як сир у маслі каталася, а в мачухи щодня слізьми вмивалася. Що робити? Вітер хоч пошумить – та й стихне, а стара баба розійдеться – не швидко вгамується, все буде вигадувати та цокотіти.

І надумала мачуха пасербицю з двору прогнати:

– Вези, вези, старий, її, куди хочеш, тільки б мої очі не бачили, тільки б мої вуха про неї не чули. Та не вези до рідні в теплу хату, а вези її прямим шляхом, а там повернеш з дороги праворуч у бір, прямо до тієї сосни, що на пагорбку стоїть...

Морозко

Старий зажурився, заплакав. Проте, посадив дочку в сани, хотів прикрити попоною, та й то побоявся, повіз бідолашну в бір, посадив, у замет під сосну, перехрестив, а сам швидше додому, щоб очі не бачили, як дочка помре.

Зосталася бідолашна, труситься. Хотіла вона встати, та сил немає, тільки, зуби стукотять. Раптом чує: неподалеку Морозко на ялині тріщить, з ялини на ялину перескакує. Спинився він на тій сосні, під якою дівчина сиділа, і питає її зверху:

– Чи тепло тобі, дівчино?

– Тепло, тепло, батеньку Морозко!

Морозко

Морозко почав нижче спускатися, ще дужче потріскує та поляскує.

Питає Мороз дівчину:

– Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, красна?

Дівчина ледве диха, та ще каже:

– Тепло, Морозоньку! Тепло, батеньку!

Мороз дужче затріщав, дужче заляскав і дівчину спитав:

– Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, красна?

Дівчина дубіє вже і ледве чутно каже:

– Ой, тепло, голубчику Морозе!

Тут Мороза жаль узяв, закутав він дівчину в шубу і відігрів її.

Приніс він їй скриню високу та важку, повну посагу всякого. Сіла вона в шубці на скрині, така веселенька та гарненька. Знову прийшов Морозко, підскакує, на красну дівчину поглядає. Вона його привітала, а він їй подарував убрання, вишиване сріблом і золотом. Наділа вона його, стала така красуня! Сидить і пісні наспівує.

Морозко

А мачуха по ній поминки справляє, млинців напекла.

– Їдь, старий, вези ховати свою дочку!

Старий поїхав. А собачка під столом:

– Тяв-тяв! Дідову дочку в злоті, сріблі везуть, а бабину женихи не беруть!

– Мовчи, дурна! На млинець, скажи: бабину дочку женихи беруть, а дідової самі кісточки привезуть.

Собачка з'їла млинець та й знову:

– Тяв-тяв! Дідову дочку в злоті, сріблі везуть, а бабину дочку женихи не беруть!

Морозко

Баба і млинці їй давала, і била її, а собачка все своє:

– Дідову дочку в сріблі, злоті везуть, а бабину дочку женихи не беруть!

Рипнули ворота, розчинилися двері, несуть скриню високу, важку, іде пасербиця – пані панею. Вся сяє! Мачуха глянула – і руками розвела.

Морозко

– Старий, старий! Запрягай інших коней, вези мою дочку швидше в бір, посади на те саме місце!

Повіз старий бабину дочку в той бір, посадив на те саме місце.

Морозко

Ось вдалині Морозко почав потріскувати, з ялини на ялину перескакувати та поляскувати.

Морозко все ближче та ближче і питає:

– Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло, моя голубонько?

– Ой, Морозко, дуже зимно!

Морозко почав нижче спускатися, дужче потріскує, частіше поляскує.

– Чи тепло тобі, дівчино? Чи тепло тобі, красна?

– Іди ти геть! Хіба ти сліпий, – і руки і ноги одморозила!

Морозко

Морозко ще нижче спустився і питає:

– Чи тепло тобі, дівчино?

– Забирайся геть, згинь, проклятий! – І дівчина задубіла.

А стара каже:

– Старий, іди, дужих коней запряжи, мою дочку привези, та саней не перекинь, та скрині не розбий!

А собачка під столом:

– Тяв-тяв! Дідову дочку женихи беруть, а бабиної дочки в мішку кісточки везуть.

– Не бреши! На пиріг, скажи: бабину дочку в злоті, в сріблі везуть!

Морозко

Розчинилися ворота, стара вибігла дочку стрічати, та замість неї обняла холодне тіло. Заплакала, заголосила, та пізно.

Морозко



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Пономаренко П.






Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

Підтримайте наш сайт. Картка Приватбанку 4149499149111393

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2021 Валерія Воробйова