Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Болгарська народна казка

Мара – селянська дочка

Мара – селянська дочка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Ільїна

Колись давно жила у похилій хатинці на краю села старенька з красунею дочкою. Звали дочку Мара, і була вона не тільки гарна з себе, але й роботяща.

Мара – селянська дочка

День у день працювали мати з дочкою, а в хаті все одно було порожньо й голодно. От якось мати й каже доньці: «Нічого не поробиш, Маро. Доведеться мені відвести тебе до міста на заробітки, бо інакше ми з голоду помремо».

Мара – селянська дочка

Зібралися вони та вирушили в дорогу.

Мара – селянська дочка

От пройшли трохи, як постала перед ними висока гора.

Мара – селянська дочка

Стали вони підніматися на гору. Йшли, йшли, втомилися і сіли відпочити. А до вершини ще далеко було. Стара глянула вгору і тяжко зітхнула: «Ох!»

Мара – селянська дочка

Тут з-під гори вилазить величезний змій і каже:

– Ти навіщо гукала мене, жінко?

Злякалася стара:

– Не гукала я тебе, – каже. – Просто втомилася, от і сказала «ох».

Мара – селянська дочка

– У мої володіння ви зайшли і моє ім'я назвали, – прошипів змій, підповзаючи до них зовсім близько. – Відповідай: куди ви йдете?

– Йдемо ми до міста. Веду я дочку свою, Мару, на заробітки.

Мара – селянська дочка

Згорнувся змій кільцем навколо жінок:

– А чи вмієш ти співати, Маро?

– Вміє. І співати, і пряжу прясти, і хліб пекти, – відповідає мати.

– То віддай мені свою дочку на заробітки. У мене їй тільки співати доведеться – от і вся робота. А я тобі за це золотом заплачу.

Мара – селянська дочка

Засмутилася мати – адже страшно дочку до змія відпускати, та робити нема чого.

– Чи підеш до мене, Маро? – питає змій.

– Якщо мати скаже, то піду.

Тож і віддала стара змію свою дочку, а він їй заплатив золотом, як обіцяв.

Мара – селянська дочка

Минуло три місяці, настала осінь. Прийшла стара на те ж саме місце і погукала: «Ох!»

Виліз до неї змій, вона йому й каже:

– Хочу взяти дочку додому погостювати. Дуже я за нею скучила! Потім я її тобі назад приведу.

Мара – селянська дочка

Відпустив змій Мару. Прийшли вони додому, Мара й розповідає матері:

– От привів мене Ох до своєї печери і дав мені чашку з якимось напоєм. Я випила, та все як в тумані стало. Нічого не бачу, чую тільки голос, який мені наказує.

Мара – селянська дочка

Мати це запам'ятала, а як прийшов час Марі до змія повертатися, перед тим як іти, дала їй губку і навчила, що робити.

Мара – селянська дочка

Тільки-но увійшла Мара до печери, змій їй, як і минулого разу, дає випити з чашки чарівного напою. А Мара згадала материну пораду і, замість того, щоб випити, непомітно вилила все на губку.

Мара – селянська дочка

Відвів її змій у найдальшу кімнату, посадив на низький стілець і каже:

– Ти свою роботу знаєш – сиди і співай, поки я по тебе не прийду. – І уповз.

Мара – селянська дочка

Дивиться Мара, а перед нею другий змій лежить, ще страшніший за Оха. У Мари аж подих перехопило від страху.

Мара – селянська дочка

А змій як зашипить, хвостом об підлогу як застукає:

– Співай мені мою улюблену пісню!

Заспівала Мара, а сама вся тремтить.

Мара – селянська дочка

Тут повернувся Ох:

– Дивись, батьку, яка здобич у нас сьогодні!

І кинув прямо до пащі страшного змія золоті кубки з дорогоцінними каменями, різні намиста та великий мішок грошей.

Мара – селянська дочка

Тут тільки Мара роздивилася, що старий змій лежав на цілій купі скарбів. Зрозуміла вона тоді, що потрапила до страшного чудовиська, яке вже давно розоряло їхню країну.

Мара – селянська дочка

Вирішила Мара від зміїв втекти. Встала вночі, запалила свічку і пішла до виходу.

Мара – селянська дочка

Та коли проходила вона повз старого змія, раптом зі свічки прямо на нього впала гаряча крапля.

Мара – селянська дочка

Прокинувся змій, побачив дівчину і страшенно розсердився. Покликав він Оха і наказав йому негайно віднести Мару за три царства.

Мара – селянська дочка

Відніс Ох Мару за три царства до старої відьми і звелів їй стерегти дівчину.

Мара – селянська дочка

Стала Мара жити у відьми. Все їй в хаті робила: і прибирала, і хліб пекла, і обід готувала. Полюбила відьма за це працьовиту дівчину як рідну дочку.

Мара – селянська дочка

А Мара все міркує, як би їй змія Оха обійти та до рідної матері повернутися.

Мара – селянська дочка

В ту пору рознесли гінці по всьому царстві звістку, що захворіла царська дочка. Хто її вилікує, тому цар обіцяв будь-яке бажання виконати.

Мара – селянська дочка

«Що, як і мені спробувати щастя? – подумала Мара, сидячи біля віконця, поки гінці царський наказ оголошували. – Бо сиджу тут, нічого не знаю. Так я ніколи не повернуся додому».

Мара – селянська дочка

Заплакала відьма, не хотілося їй Мару відпускати, адже сильно вона зміїв боялася. Але робити нема чого. Дала вона Марі на прощання золотий наперсток, наказавши: «Бережи його, він тобі добре послужить».

Мара – селянська дочка

Подякувала Мара відьмі і вирушила до царського палацу. А дорога вела через густий ліс. Йшла Мара, йшла, настала ніч, і вона збилася зі шляху.

Мара – селянська дочка

Раптом бачить Мара: попереду вогник світиться. Пішла на вогник. Аж там дві жінки сидять, мотають нитки. Одна, яка намотувала нитки, була День, а друга, що розмотувала, – Ніч.

Сидять вони і розмовляють:

– Чула, сестро, донька царська помирає.

– Чула, неподалік на галявині наша мати дьоготь варить на вогні, от коли вогонь погасне, тоді царська дочка й помре. А якщо узяти того дьогтю, та намазати царівні руки й ноги, тоді вона й одужає.

А Мара стояла за деревом і все те чула.

Мара – селянська дочка

Як настав ранок, побачила Мара перед собою стежку рівну і прямо по ній побігла.

Мара – селянська дочка

Прибігла на галявину і бачить: стоїть на галявині казан на вогні, а в казані старенька дьоготь варить. Вогонь ледве жевріє, от-от погасне.

Мара – селянська дочка

Підійшла Мара до багаття й просить:

– Дай-но мені, бабусю, трішки дьогтю.

Мара – селянська дочка

А стара на золотий наперсток замилувалася, очей відвести не може:

– Подаруй мені, красуне, наперсток твій, а я тобі дьогтю дам. Адже знаю я, навіщо він тобі потрібен.

Мара – селянська дочка

Віддала їй Мара наперсток, узяла трішки дьогтю і мерщій побігла до царського палацу.

Мара – селянська дочка

Привели Мару до царівни. Царівна вже й очей не відкриває, лежить, ледве дихає. Усі навколо плачуть-побиваються, і сам цар сльози хусткою утирає.

Мара – селянська дочка

– Ось, царю, ліки для твоєї дочки! – каже Мара. – Якщо допоможе, обіцяй мені виконати одне моє прохання.

Цар, звичайно, погодився.

Мара – селянська дочка

Намазали царівні руки й ноги дьогтем, і вона підвелася з ліжка здорова і рум'яна.

– Тепер проси, чого забажаєш! – каже цар Марі.

Мара – селянська дочка

– Дай мені двісті найхоробріших твоїх воїнів, і я піду битися з ворогом лютим! – відповідає йому Мара.

Дав їй цар двісті воїнів, і повела їх Мара прямо до печери змія Оха.

Мара – селянська дочка

Довго билися зі зміями воїни, поки нарешті вбили страшного змія і його сина Оха та забрали всі їхні скарби.

Мара – селянська дочка

Роздала Мара скарби тим, у кого змій Ох забирав їх, усіх обдарувала, та й матері трохи припасла. Повернулася вона до рідного села, і зажили вони з матір'ю багато та щасливо.

Мара – селянська дочка



Автор: Болгарська народна казка; ілюстратор: Ільїна С.


На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Група Вконтакті Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2019 Валерія Воробйова