|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Мара
Страшна казка
О.Толстой
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Колеснікова
Стоїть над глиняним яром хатинка.
У хатинці старенька живе і дві онучки: старшу звуть Мотря, молодшу Явдошка.
Одного разу – вночі – Мотря лежить на печі, – не спиться їй. Звісила голову та й бачить:
Прочинилися двері, увійшла в хату якась кудлата баба...
вийняла Явдошку з люльки і – в двері – тільки й бачили її.
Закричала Мотря:
– Бабусю, бабусю, Явдошку страшна баба забрала…
А була та баба – мара, що краде дітей, а в люльку підкладає замість них поліно.
Бабуся – кинулася шукати, та, мабуть, мара під яр пішла у вир зелений. Ох і сліз було!
Журиться бабуся день і ніч. І каже їй Мотря:
– Не плач, бабусю, я сестрицю знайду.
– Куди тобі, ягідко, сама пропадеш.
– Знайду, – торочить Мотря. І коли зорі висипали над яром, Мотря вибігла, крадучись, із хати та й пішла світ за очі.
Іде, підстрибує з ноги на ногу, аж бачить – стоїть над яром дуб, а гілки на дубі ворушаться.
Підійшла ближче, а з дуба стирчить борода і горять двоє зелених очей.
– Допоможи мені, дівчинко, – кректить дуб, – щось ніяк не можу на лісовика обернутися, ану підперезай мене паском.
Зняла з себе Мотря пасок, підперезала дуба.
Засопіло під корою, заворушилося, і постав перед Мотрею старий дід-лісовик.
– Дякую, дівко, тепер проси чого хочеш.
– Навчи, діду, де сестрицю відшукати, її зла мара забрала.
Став лісовик чухати потилицю... А як начухався – надумав.
Узяв Мотрю на плечі і побіг під яр, уперед п'ятами.
– Сідай за кущ, чекай, – сказав лісовик і на березі виру обернувся на пень, а Мотря за ним сховалася.
Чи довго, чи недовго, замулився зелений вир, піднялася над водою кудлата голова.
Пирхнула, попливла і виповзла на берег мара. На кожній руці в неї по п'ять великоголових немовлят – ігошів – і ще одне за пазухою.
Сіла мара на пень, годує ігошів вовчими ягодами. Немовлята їдять, нічого, – не давляться.
– Тепер твоя черга, – важким голосом сказала мара і вийняла з-за пазухи дитинку.
– Явдошко! – мало не закричала Мотря.
– З'їж ягідку, – говорить Явдосі мара, – і ти ігошею станеш.
А лісовик висунув кривий сучок та за ногу мару й схопив…
Хотіла кинутися мара у воду – аж ніяк не може.
Ігоші розсипалися по траві, ревуть поросячими голосами, тремтять. Оце ж мерзота!
Мотря схопила Явдошку та й дай боже ноги.
А ззаду – погоня: вирвалася мара, мчить навздогін, верещить, на сажень вгору підстрибує.
Стукає серце. Як вітер летить Мотря. Явдошка її ручками за шию тримає. Вже й хату видно… Добігти б…
– Бабусю! – закричала Мотря. Ось-ось схопить її мара.
І заспівав півень: "Кукуріку, йди геть, ніч, пропади, погань!"
Змарніла мара, зупинилася і розлилася туманом, підхопив її ранковий вітер, відніс за яр.
Бабуся підбігла. Обійняла Мотрю, взяла Явдошку на руки. Оце ж радість була.
А з яру плескав дерев'яними долоньками, реготав старий дід-лісовик. Смішливий був дідок.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова