|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Мамонт Монтігомо
За мотивами оповідання Спрега де Кампа
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Ведерников
Пан Степлз прочитав оголошення в газеті, що одному вченому потрібен помічник, а пану Степлзу якраз була потрібна робота. Він поступив асистентом до вченого, що по кістках та скелету міг за допомогою спеціальних приладів оживляти стародавніх доісторичних тварин.
Одного разу вони дістали скелет мамонта.
Вони опустили скелет у велику ванну, залили розчином та підключили апарат.
Минуло чимало часу, і нарешті мамонт подав ознаки життя.
- Ура! - зрадів вчений та підкинув угору свого капелюха.
Вони назвали мамонта Монтігомо - на честь легендарного вождя індіанців. Мамонт був завбільшки чотири метри - на зріст він був не менший від найбільшого з африканських слонів. Коли мамонт зовсім ожив, він влаштував бунт.
Але потім він заспокоївся і став поводитися, як звичайний слон.
Вчений тримав у таємниці свої дослідження. Але торговець дикими тваринами Найвелі провідав про роботи вченого і прийшов до нього з пропозицією купити його винахід.
- Ні, пане Найвелі, - сказав вчений, - угоди не буде. Мій винахід для науки, а не для бізнесу, і я вам його не продам. - І вчений прогнав торговця Найвелі.
Одного разу служник, що доглядав мамонта, побачив, що у Монтігомо болить живіт. Служник розчинив у кориті з джином ліки та поніс до хворого.
Монтігомо опустив хобот у корито та з насолодою "лікувався", а служник пішов. Ворота загороди залишилися відчининими.
В цей час у дворі зупинився торговець Найвелі. Він не забув образи і вирішив помститися вченому. В руках у нього був автомат.
Найвелі підійшов до загороди та вистрілив у голову Монтігомо бронебійною кулею. Це було помилкою. Адже тім'я у цих тварин - суцільна кістка, мозок розташований значно нижче.
Тому куля не заподіяла мамонту жодної шкоди, а лише розлютила його. Обурений Монтігомо підняв хобот та засурмив.
Найвелі дуже злякався цього звуку: мамонт міг би заглушити духовий оркестр.
Монтігомо лютував усе сильніше й сильніше. На шум із дому прибіг Степлз та побачив, що коїться з їхнім мамонтом. Розлючений Монтігомо своїми потужними бивнями став ламати загороду.
Переляканий торговець схопив чужий велосипед та помчав із такою швидкістю, наче він був світовим чемпіоном, а Монтігомо побіг за ним.
Степлз кинувся до гаража. Як був, у піжамі, він скочив у вантажівку і поїхав слідом за торговцем Найвелі та Монтігомо.
Ледве він виїхав на шосе, як його зупинили полісмени. Дійсно, вигляд у Степлза був доволі дивний.
- Що з вами, пане? Куди ви так поспішаєте?
- Я шукаю свого мамонта, знаєте, такого великого слона, оброслого шерстю.
- Вашого кого? - здивовано запитав полісмен.
Але Степлз не став витрачати час на пояснення та помчав далі. Коли він приїхав у місто, то побачив, що на вулицях, прилеглих до центральної площі, повно народу, а на саму площу ніхто не наважується ступити.
У центрі, на зеленому газоні, стояла статуя генерала на високому помості. На бронзовому капелюсі генерала сидів торговець Найвелі.
А навколо пам'ятника носився Монтігомо, намагаючись дістати Найвелі хоботом. Один із місцевих мешканців розрядив у Монтігомо обойму свого пістолета, але мамонт цього навіть не помітив.
Степлз зупинив машину та погукав Монтігомо. Мамонт упізнав свого господаря та пішов до нього.
Торговець Найвелі став швидко спускатися зі статуї.
Але Монтігомо одразу ж побачив, що його ворог намагається втекти, та знову загнав його на генеральський капелюх. Потім мамонт уперся бивнями у поміст статуї і пам'ятник нахилився.
Коли статуя падала, Найвелі встиг ухопитися за сук дуба, що ріс поруч, та повиснув на ньому.
А Монтігомо танцював унизу та сурмити.
Степлз підігнав вантажівку до дерева та крикнув Найвелі, щоб він стрибав на дах вантажівки.
Найвелі так і вчинив. Монтігомо спробував до нього дістатися, але не зміг і почав обходити вантажівку ззаду. Побачивши відкинутий задній борт, він збагнув, що, забравшись у вантажівку, зможе підібратися до ворога.
Але Степлз, не гаючи часу, підняв та зачинив борт, і Найвелі нарешті зміг опуститися з даху кузова.
У цей час двоє полісменів осміліли та підійшли до вантажівки. Один із полісменів тягнув кулемет.
- Відійдіть убік, - сказав полісмен. - Цю дику тварину ми прикінчимо.
- Ні в якому разі, - відповів Степлз. - Це не дика тварина, а до того ж об'єкт важливого наукового дослідження.
Степлз вирішив, що полісмени, дійсно, можуть вбити Монтігомо. Він дав задній хід та з'їхав з газону.
Він погнав машину по вулицях міста і думав про Монтігомо: бідолашна тварина - поранена, голодна, стомлена, а до того ж будь хто може його вбити. Зоопарк - ось єдине місце, де Монтігомо нічого не загрожує!
Нарешті Степлз дістався до зоопарку. Залишивши машину біля входу, Степлз пішов до директора.
Директор зоопарку підозріло подивився на Степлза, який був у піжамі та домашніх капцях.
- Чи не хочете ви купити для свого зоопарку доісторичного мамонта? - запитав Степлз.
Після цього директор вже не сумнівався, що перед ним божевільний.
Директор щось шепнув секретарці.
І коли вони вийшли з кабінету, Степлза схопили двоє санітарів у білих халатах та потягли до карети "швидкої допомоги".
У цей момент засурмив Монтігомо. Цей звук так перелякав санітарів, що вони впустили Степлза.
Директор зоопарку кинувся до вантажівки та зазирнув під брезент.
- Але ж це справжнісінький доісторичний мамонт!
- Пробачте мені! Пробачте мені, пане Степлзе, заради всього святого! Тільки у моєму зоопарку, єдиному в усьому світі, житиме справжній доісторичний мамонт.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова