Мальовані рибки

Черепахи

В понеділок черепахам
Захотілось до ставка.
Черепахам-нечупарам
До тепленького ставка.

Не барились черепахи –
 У вівторок і пішли.
Топи-топи, чапи-чапи,
Покупатися пішли.

Середа... Уже підходять
Черепахи до воріт.
Ну й проворні! Вже підходять
Черепахи до воріт.

А в четвер були надвечір
Аж ген-ген, за ворітьми!
Денчі, венчі, дивні речі –
Аж ген-ген, за ворітьми!

Натомились, находились,
Тому в п'ятницю весь день
Відпочили, як годилось,
В холодочку цілий день.

Прямо зранку черепахи
У суботу знову йдуть!
Черепахи-горопахи
У суботу знову йдуть!

І таки б дійшли в неділю,
Тільки прикрість отака –
Доки йшли, перехотілось
Черепахам до ставка.

Як доїхать до Полтави?

Два трамвайчики питали:
– Як доїхать до Полтави?

Ми сказали їм: – Це поруч!
Трохи візьмемо праворуч,
І пряменько понад плотом
До ставка... А потім, потім...

– Ой, замерзнем біля ставу!
Так не встигнемо в Полтаву.

– Ну гаразд... Є шлях інакший:
За отавою – ромашки.
І уже по ліву руку
Обминіть вербу протрухлу...

– Ой, заблудимось в отаві!
Не побудемо в Полтаві...

Кажем знову: – То, можливо,
Їдьте прямо до ожини?
А тоді все низом, низом,
Ліс побачите... За лісом...

– В лісі повзають удави,
Нас не пустять до Полтави!

Так не зрушили нітрохи,
Перебрали всі дороги.
І питали, все питали:
– Як доїхать до Полтави?

Відважний пень

Були дощі колючі,
Та висвітлився день...
Стояв собі в калюжі
І що надумав пень?

Надумав стать корабликом, а може, кораблем!
А я кажу: сидів би вже, коли вродився пнем!

– Прощай, низинко рідна!
– Прощайте, береги! –
Порвав міцне коріння,
Як довгі ланцюги...

Ти глянь – пливе! Таки пливе старий обдертий пень!
Ну я скажу: і справді він Пилип із конопель!

А море то блакитне,
То блискавки руді...
Ще трохи – перекине,
Потопить у воді. 

Загине пень, розсиплеться – ну, звісно, телепень!
А я ж казав: сиди собі, – так він анітелень!

То хто це там без страху
Так веслами гребе?
Жуки, жучки, мурахи
Рятують корабель!

Щось тягнуть, забивають, сокирки – дзень-дзелень!
Ну я скажу: команду зібрав сосновий пень!

Поставили вітрило
І далі попливли...
Були вони в Австралії,
Відкрили острови...

Акули не злякалися, ні шторму, ані злив!
А я ж казав: хоробрий пень! І добре, що поплив!

Ой джмелику-джмелку

Ой джмелику-джмелку,
Літай помаленьку!

Літай помалечку,
Не сідай на стежку!

Там бігає близько
Мурашине військо.
У дудочки трубить,
На тебе наступить!..

А сідай скраєчку
На дрібненьку гречку.

Півники-розбійники

Он півники-розбійники вийшли на подвір'я,
Обвішались шаблюками з блискучого пір'я.

І лякали, і співали. Аж раптом замовкли:
На подвір'я випав дощ – і шаблі промокли.

Ті півники-розбійники ходять біля хати –
Як висохнуть шабельки, будуть ще лякати.

Жалива

Кожну вЕсну оживає жалива,
Налітає в жаливу комашва,
Дуже добре комашві в жаливі –
Всі наїдені, здорові і живі!

Хто це?

Ой, а хто це біля хати?
Та й забрьоханий, вухатий,–
Ну й страшко!
Вдень гасає моріжком,
Вечором лякає жаб –
Жах!

А який хоробрий! Хто ще
Так гарчить, усіх ляка?
Та лишень закапа дощик,
Як зіщулиться й тіка...

Мальовані рибки

Трипки-дрибки,
Мальовані рибки!

Якось на папері
Хвостиком змахнули,
Випливли за двері.

Дрибки-трипки,
Не пустуйте, рибки!

Ту, найбільшу, слухайте,
Моря не розхлюпайте!

Осінні джунглі

Висохлі, пожухлі
Споришеві джунглі.
Носороги-рогачі,
Мурашині леви,
Де ховалися вночі?
Полювали де ви?

Довго сохнуть край дороги
Бур'янці-дерева.
Дуже мерзнуть носороги,
Леви – ледве-ледве.

Осінь

Вітер з пожовклим листком
Грається в котика-мишки.
То поженеться біжком,
То підкрадається нишком.
Ну, а коли спійма,
Буде, дітки, Зима.

Дід Мороз

Дід Мороз нам всього приберіг,
Все роздав – і ступив за поріг.
А його дітвора
Не пускає з двора:
– Ти, дідусю, гостюй цілий рік!

Будеш з нами ходить по гриби,
Будеш з річки тягти коропи,
Жартувати в гурті
І ганяти котів –
Залишайся, що хочеш роби!

Дід погодивсь ходить по гриби
І тягати важкі коропи...
А ганяти котів
Він чомусь не схотів –
Та й пішов за високі горби...

Скоромовки

А скажи-но швидко:
«Жала бджола житко».

Старому сому везли солому
Нащо солома старому сому?

За горою, біля броду,
Обгороджений город.
Барабанять по городу
Бараболя та горох!