Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Маленький Мук

Вільгельм Гауф

Переклад українською – О.Жупанський
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Муратова

Сторінки:   1    2    3 

Вийшовши з дому, він кинувся тікати і мчав не озираючись, поки не вибіг з міста в поле. Тут карлик вирішив трохи відпочити. Як раптом він відчув, що не може зупинитися. Ноги у нього бігли самі й тягли його, як він не намагався їх затримати. Він намагався і падати, і повертатися - нічого не допомагало. Нарешті він зрозумів, що вся справа у його нових туфлях. Це вони штовхали його вперед і не давали зупинитися.

Маленький Мук

Мук зовсім знесилив і не знав, що йому робити. У розпачі він змахнув руками і закричав, як кричать візники:

- Тпру! Тпру! Стій!

І раптом туфлі зупинилися, і бідолашний карлик впав на землю.

Він так стомився, що одразу заснув. І наснився йому дивний сон. Він побачив уві сні, що маленька собачка, яка привела його до таємної кімнати, підійшла до нього й сказала:

"Любий Мук, ти ще не знаєш, які в тебе чудові туфлі. Варто тобі тричі крутнутися на закаблуці, і вони перенесуть тебе, куди ти захочеш. А паличка допоможе тобі шукати скарби. Там, де закопано золото, вона стукне об землю тричі, а там, де закопано срібло, вона стукне двічі".

Коли Мук прокинувся, він одразу захотів перевірити, чи правду сказала маленька собачка. Він підняв ліву ногу і спробував повернутися на правій закаблуці, але впав і боляче вдарився носом об землю. Він спробував ще і ще раз і нарешті навчився крутитися на одній закаблуці й не падати. Тоді він затягнув пояс, швидко крутнувся тричі на одній нозі і сказав туфлям:

- Перенесіть мене до сусіднього місця.

І туфлі підняли його в повітря і швидко, наче вітер, побігли по хмарах.

Маленький Мук

Не встиг Маленький Мук отямитися, як опинився у місті, на базарі, побачивши безліч людей, які поспішали в своїх справах. Насилу продираючись крізь натовп, Мук пішов у якусь тиху вуличку біля площі. Знайшовши там затишний куточок, він сів на лавочку і почав міркувати, де б йому добути хоч трохи грошей. Щоправда, в нього була чарівна паличка, але як довідатись, де саме закопано золото чи срібло? Звичайно, щоб урятуватись від голоду, він міг би показувати себе за гроші, але для цього він був надто гордий.

Раптом Мук згадав, що він уміє швидко бігати.

"Може, мої туфлі почнуть заробляти на мене", – подумав він і вирішив найнятися до короля в скороходи. Розпитавши людей, як пройти до королівського палацу, Мук за кілька хвилин був уже там.

Перед двірцевою брамою стояв вартовий. Довідавшись, що карлик хоче стати до короля на службу, він одвів його до наглядача за рабами. Мук низько вклонився наглядачеві й сказав:

– Пане наглядач, я вмію бігати швидше від усякого скорохода. Візьміть мене до короля в гінці.

Наглядач окинув його з ніг до голови зневажливим поглядом і сказав:

– У тебе ніжки тоненькі, як трісочки, і ти хочеш стати королівським скороходом! Ану, геть звідси! Я не для того тут поставлений наглядачем, щоб правити теревені з усяким блазнем.

– Пане наглядач, – сказав Маленький Мук, – давайте вашого найкращого бігуна, і ви побачите, що я пережену його.

Маленький Мук

Наглядачеві ці слова здалися такими смішними, що він розреготався.

– Ну, гаразд, – сказав він, – випробуємо тебе. Готуйся до змагання.

Він повів Мука на кухню і наказав добре його нагодувати, а сам пішов до короля і розповів йому про дивовижного карлика. Король був у гарному настрої. Він похвалив наглядача за те, що той не прогнав Мука, і звелів йому ввечері влаштувати змагання на лузі біля палацу, щоб усі придворні теж могли побачити. Тоді король розповів своїм принцам і принцесам про цікаве видовище, а ті розказали своїм слугам, і новина швидко облетіла весь палац. Придворні з нетерпінням чекали вечора, і, коли посутеніло, всі, хто тільки міг, помчали на луг подивитися на хвалькуватого карлика.

Маленький Мук

Коли король з усіма синами й дочками посідали на свої місця, Маленький Мук вийшов насеред лугу і низько вклонився. З усіх боків почувся веселий регіт і вигуки – такий смішний був цей карлик у своїх широченних шароварах, із кинджалом за поясом і в довгих-предовгих туфлях. Але Маленького Мука цей сміх не збентежив. Він з гордовитим виглядом сперся на паличку і спокійно чекав супротивника.

Маленький Мук

Наглядач за рабами вибрав з-поміж королівських скороходів найкращого – адже Мук сам так просив! Той вийшов і став поряд з карликом, чекаючи сигналу.

Маленький Мук

І коли нарешті принцеса Амарза махнула своїм шарфом, обидва бігуни зірвалися з місця і, як стріли, пущені з лука, полетіли вперед.

Спочатку скороход випередив Мука, але за хвилину вони зрівнялись, а ще за кілька хвилин скороход лишився далеко позаду.

Маленький Мук

Маленький Мук давно вже стояв на призначеному місці, а скороход іще десь біг, щосили працюючи руками й ногами. Здивовані глядачі не вірили своїм очам. Вони сиділи мовчки, затамувавши подих. Король перший заплескав у долоні, і тоді всі заплескали, закричали:

– Хай живе Маленький Мук, переможець у змаганні!

Маленький Мук

Маленького Мука підвели до короля. Він упав на коліна і сказав:

Маленький Мук

– О всевладний королю! Я показав тобі лише незначну часточку моєї майстерності. Звели, щоб мені дали місце серед твоїх бігунів.

– Ні, – сказав король, – я призначаю тебе моїм особистим скороходом. Ти завжди будеш при мені і виконуватимеш мої доручення. А за твою службу ти матимеш щедру винагороду.

Маленький Мук дуже зрадів. Йому здалося, що ось, нарешті, він знайшов своє щастя і тепер житиме спокійно та безтурботно.

Король дуже полюбив Мука і давав йому найважливіші і найтаємніші доручення. Мук завжди виконував їх дбайливо і з дивовижною швидкістю. Але королівські слуги були дуже незадоволені тим, що якийсь карлик, що тільки й умів швидко бігати, позбавив їх королівської ласки.

Маленький Мук

Вони всі змовилися проти Мука, щоб якнайшвидше позбутися його, та король і слухати нічого не хотів. Незабаром він призначив Мука своїм обер-лейбкур'єром.

Маленький Мук знав про всі підступи королівських слуг, але мститися не хотів. Він мав добре серце і хотів, щоб його всі любили. Та він не знав, як йому привернути до себе цих бундючних панів.

Раптом згадав він про свою паличку. "Якщо мені пощастить знайти скарб, – міркував він, – то вони перестануть ненавидіти мене". Маленький Мук уже не раз чув про те, що на цю країну колись давно напав ворог, і старий король, батько теперішнього, щоб урятувати свої скарби, закопав їх десь у землю, але помер, так і не розповівши синові своєї таємниці. Тепер Мук тільки про це й думав. Він цілими днями ходив по саду з паличкою в руках і розшукував золото старого короля.

Маленький Мук

Якось увечері він гуляв у віддаленому кутку саду, куди ще ніколи не заходив. Раптом паличка в його руках затремтіла і тричі стукнула об землю. Мук одразу збагнув, що це означає. Він витяг свій кинджал і зробив на деревах позначки. Тоді побіг до палацу, знайшов заступ і став чекати вечора.

Коли стемніло, Мук непомітно вислизнув з палацу, побіг до того місця, де паличка стукнула об землю, і почав копати. Заступ був дуже великий і важкий для маленьких рученят карлика, і за дві години Мук викопав яму завглибшки з які-небудь пів-аршина. Довго ще трудився Маленький Мук, поки нарешті його заступ ударився об щось тверде. Він почав копати ще швидше і незабаром побачив якусь залізну кришку. Мук скочив у яму і підняв кришку. Під нею стояв горщик, повний золотих. Мук хотів витягти горщика нагору, але не зміг – бракувало сили. Тоді він напхав у кишені й за пояс стільки золота, скільки міг донести, а решту дбайливо загорнув землею і пішов до палацу.

Маленький Мук

Непомітно прослизнув він у свою кімнату, сховав золото в ліжко під перину і ліг спати.

На другий день Мук прокинувся і подумав: "Тепер усе зміниться, мої вороги мене полюблять і стануть моїми друзями". Бідолашний карлик, він ще не знав, що справжніх друзів не можна знайти за гроші! І от він почав роздавати золото направо й наліво, але слуги тільки ще дужче стали йому заздрити. Головний кухар Агулі сказав:

– Цей Мук – фальшивомонетчик!

Ахмет, наглядач за рабами, гадав інакше:

– Він видурив золото у короля.

А скарбник Архаз, найбільший ворог карлика, який уже давно час від часу запускав руку до королівської казни, впевнено сказав:

– Він обікрав короля!

Щоб довідатись напевне, звідки у карлика гроші, вони домовились між собою, як діяти.

Маленький Мук

Одного разу Корхуз, королівський виночерпій, прислуговуючи за столом, прибрав такого скривдженого, нещасного вигляду, що король мимоволі звернув на нього увагу.

– Що з тобою сьогодні, Корхузе? Чого ти такий смутний? – спитав він.

– Ох, – зітхнув хитрий Корхуз, – я смутний через те, що король позбавив мене своєї милості.

– Що це ти базікаєш, друже Корхуз? – сказав король. – Відколи це сонце моєї милості перестало сяяти над тобою?

– Відтоді, ваша величносте, як до вас поступив ваш оберлейб-кур'єр, – відповів Корхуз. – Ви обсипаєте його золотом, а нам, вашим вірним слугам, не даєте нічого.

І він розповів королю, що в Маленького Мука з'явилось багато грошей і він роздає їх наліво й направо.

Король дуже здивувався і звелів покликати до себе скарбника й наглядача за рабами. Змовники підтвердили все те, що сказав Корхуз, і натякнули на те, що карлик десь, певно, тягне з казни, – таке пояснення було дуже вигідне для скарбника. Тоді король звелів непомітно стежити за Маленьким Муком, щоб спіймати його на гарячому.

Маленький Мук

Як на те, саме в цей день у карлика вийшло все золото, і він вирішив поновити свої запаси. Коли смеркло, він узяв заступ і подався в сад до своєї схованки. Він не бачив, що назирці за ним ішла варта, яку вели Агулі, головний кухар, і Архаз, скарбник. І от, у ту саму хвилину, коли Мук наповнив золотом свій халатик і хотів уже йти додому, вартові напали на нього, зв'язали йому руки і повели до короля.

Маленький Мук

Той дуже не любив, коли його турбували серед ночі. Він сердито подивився на горщик з грішми, заступ і Муків халатик із золотом, що їх поклали до його ніг. Тим часом скарбник доповів, що вони застукали карлика саме тоді, коли він закопував горщика із золотом.

– Це правда? – звернувся король до Мука. – Звідки в тебе стільки золота?

– Ваша величносте, – відповів карлик, – я ні в чому не винен. Я не закопував горщика в землю, а навпаки, відкопував його.

Усі присутні зареготали, а король ще дужче розлютився і закричав:

– Як, нещасний! Ти обікрав свого короля, а тепер хочеш його ще й ошукати! Скарбнику Архаз! Це правда, що тут, у горщику, якраз стільки золота, скільки не вистачає в моїй казні?

– У вашій казні, ваша величносте, не вистачає значно більше, і я ладен поклястися в тому, що це золото вкрадено з королівської скарбниці.

– Закувати карлика в кайдани і посадити його у вежу! – закричав король. – А ти, Архазе, візьми золото й поклади його назад у скарбницю.

Маленький Мук

Сторінки:   1    2    3 

Автор: Гауф В.; ілюстратор: Муратова Л.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова