|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Угорська народна казка
Майстер Іванко
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Сільваші
Жив на світі цар. Надумався він, щоб змайстрували йому з однієї дошки дванадцять стільців і тринадцятий на додачу, та такі, щоб розсувалися і складалися, як гармоніка. І обіцяв він три вози золота тому, хто зробить їх. А хто не зробить, той відповість своєю головою.
Приходили з усього світу майстри. Але нікому не вдалося догодити цареві, і всі своєю головою заплатили.
Якось прийшов із далекого царства інший цар. Узявся змайструвати стільці.
– Гаразд, – каже йому цар, – роби! Тільки знай, що головою відповіси: адже не вистачить тобі ніяких грошей, щоб за свою голову заплатити.
Погодився чужий цар на таку умову. Було у нього терміну один рік. І наробив він за цей рік різних стільців, але таких, як треба, не зробив.
Не хотілося цареві рубати йому голову: все ж таки цар. І присудив він його на все життя до в'язниці. А коли треба було йти чужому цареві до в'язниці, то віддав він замість себе свою красуню дочку.
А в той час підростав у одного бідного чоловіка син Іванко. Було йому вже чотирнадцять років.
І почув він серед людей, що є десь такий цар, якому треба змайструвати з однієї дошки дванадцять стільців та тринадцятий на додачу.
Каже Іванко батькові:
– Я, батьку, піду дізнаюся, що в світі робиться.
– Та як же ти, Іванку, підеш, коли грошей у тебе немає? А я дати тобі нічого не можу.
– Нічого, батьку, є у мене три монети про запас.
Хлопець зібрався й пішов дрімучими лісами та пустками. І зустрівся йому дорогою жебрак. Пожалів його Іванко, віддав свої останні монети.
Йшов він два з половиною роки до того царя, якому треба було зробити тринадцять стільців. Нарешті дістався того царства.
Прийшов до царя, чемно вклонився:
– Почув я, що вам треба зробити з однієї дошки дванадцять стільців та тринадцятий на додачу.
– Що ж, коли зробиш, то отримаєш три вози золота, а як ні – головою заплатиш.
– Голови своєї я вам не дам. Тільки, якщо хочете мати такі стільці, то принесіть мені явора, що проріс із землі, коли ви народилися.
Замислився цар. Питає в старих людей, чи пам'ятають вони такого явора. Ніхто не пам'ятає.
Але знайшовся один дід, якому було двісті п'ятдесят років. І показав він цареві той явір.
Наказав цар явора зрубати, відвезти його на лісопилку і напиляти дошок. Але взяв з них для Іванка тільки одну.
Замкнув цар Іванка в майстерні і дав йому терміну один рік.
Узявся Іванко до роботи. І незабаром зробив для царя стільці. Узяв круглу палицю, пригвинтив до неї шість гвинтів. Потім поставив її в кут. А сам майструє собі різні стільці, які тільки на світі бувають, – адже часу в нього попереду ще цілий рік. Живе Іванко в майстерні, працює.
Раптом чує прекрасний дівочий голос, що співає чудові пісні за стіною. І захотілося йому побачити, хто ж це так співає.
Узяв він долото, молоток і став довбати стіну.
І тільки-но пробив стіну, як підходить до дірки дівчина такої краси, якої він ніколи в світі не бачив.
– Що ти, дівчино, робиш у в'язниці? Чому сидиш тут? – запитує Іванко.
– Усе через мого батька. Хотів довести, що змайструє тринадцять стільців, та не зміг. І засудив його за це цар на віки вічні до в'язниці. А замість себе батько віддав мене у заручниці.
Пройшов рік. Заходить цар у майстерню до Іванка:
– Ну, Іванку, де ж мої стільці?
– Ось вони! – і подає йому палицю.
Здивувався цар і каже:
– Ось які ти мені стільці зробив! Тож знай, що будеш коротшим на голову!
Тоді Іванко взяв із рук царя палицю, відкрутив гвинта – і стали з палиці розсуватися, як гармоніка, дванадцять стільців та ще й тринадцятий на додачу.
Як побачив цар, то так вже зрадів! Узяв під руки Іванка й повів до себе в палати.
– Ну, Іванку, чого хочеш: три вози золота чи моє царство?
– Не треба мені ні вашого золота, ні царства, а дайте мені тільки те, що за стіною замуровано.
– Нащо воно тобі? Краще бери три вози золота.
– Нічого не хочу, а тільки те, що замуровано!
І цар випустив із в'язниці дівчину.
Зраділа дівчина і пішла з Іванком у далекі краї.
Повернувся Іванко додому з молодою красунею дружиною. І стали вони жити-поживати та добра наживати.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова