|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Лис і дроворуб
Азербайджанська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Урманче
Жив колись бідний дроворуб Гамід. Було у нього шестеро дітей. Ходив Гамід до лісу, рубав дрова, продавав їх на базарі, а на виручені гроші годувався з дітьми.
От якось Гамід рано-вранці прокинувся, не полінувався, водою джерельною умився, узяв шматок хліба, поцілував дітей і пішов по дрова.
Ішов він, ішов і забрів у далеку лісову гущавину.
Раптом бачить, горить багаття, у вогні лежить скриня, а зі скрині хтось кричить:
- Ай-ай! Допоможіть! Ай-ай! Від вогню врятуйте!
Гамід був людиною доброю. Кинувся він у вогонь, витягнув з вогню скриню. А тільки-но відкрив її, виповз зі скрині Змій.
Обвився Змій навколо шиї Гаміда і зашипів:
- Вжалю! Вкушу! Не пожалію!
Почав його благати дроворуб:
- Братику Змію! Будь справедливий, пожалій! Якщо за добро добром не платиш - не плати, але хоча б з миром мене відпусти!
- Дарма просиш! - шипить Змій. - Хіба ти не знаєш, що в нашому роду за добро добром не відплачують? А якщо не знаєш, то пора дізнатися, що за добро ми не робимо добра!
- Братику Змію, нехай буде як буде, але спочатку запитаємо перших трьох стрічних, нехай вони нас розсудять.
Якщо правда твоя і за добро не дочекаєшся добра, ти мене вжалиш, але якщо правий я і за добро не платять злом, доведеться тобі відступити і мене відпустити.
Погодився Змій. Підібрав дроворуб скриню і отак, не випускаючи її з рук, зі Змієм на шиї вирушив у дорогу.
Чи довго, чи не довго він ішов, як зустрів Пугача. Каже йому дроворуб:
- Добридень, Пугачу вухатий, добридень Пугачу лупатий, послухай, розсуди, хто з нас правий!
Вислухав Пугач розповідь дроворуба, заухкав, заахкав:
- Ух! Ух! Ах! Ах! Давно вже на ваш рід людський злість бере! Самі міста будуєте, а мене зі старих розвалин женете! Мені тебе не шкода! Братику Змію, вжаль його скоріше!
Дроворуб і каже Змію:
- Постривай, братику, постривай! Пам'ятай про нашу угоду! Ми домовилися запитати в трьох. Може, двоє інших скажуть правду!
Знову пішов дроворуб по дорозі, ішов не шкодуючи ніг, і зустрівся їм Вовк.
- Вовчику-братику! Цей Змій гинув у вогні, я на допомогу до нього прийшов, сам обпікся, а його врятував, а тепер він хоче мене вжалити. Що нам робити?
Вовк аж завив:
- У-у-у! Правий Змій, знаю я вашу людську породу. Ані овечки поганенької, ані телички слабенької не дасте вкрасти. Так тобі й треба! Бач чого захотів, щоб йому за добро добром платили!
- Братику Змію! - почав благати його Гамід. - Може, третій не так нас розсудить, пошукаємо третього, подивимося, що буде!
Біжить дроворуб по горах, летить, наче вітер, як раптом йому назустріч вибігає Лис.
- Салям алейкум, діду Лисе!
- Салям алейкум, дроворубе! Куди йдеш? Чи далеко братика Змія на собі несеш? Чи вже такими приятелями зробилися з ним?
Відповідає дроворуб:
- Ах, діду Лисе! Які ж там приятелі! Розсуди нас: цей Змій горів у вогні, а я йому на допомогу прибіг. А ось і скриня, у якій він сидів, і навіщо я тільки відкрив її!
Не встиг дроворуб доказати, як Лис розсердився й каже:
- Нізащо не повірю, що такий великий Змій у такій маленькій скрині міг уміститися. Не знаю, про що ти з ним сперечаєшся, тільки наговорюєш на чесного Змія!
Тут Змій і каже:
- Сидів я у цій скрині, тільки скриня була замкнена, а дроворуб узяв і скриню відкрив, хоч я його про це й не просив.
- То й ти, Змію, брехун! Не міг ти сидіти у такій маленькій скрині, про які замки ти тут плетеш? Приведіть свідків, нехай доведуть! - говорить Лис.
Розсердився Змій:
- Яких тобі ще свідків? Ось тобі свідок - скриня! Хочеш, залізу у неї, сам тоді побачиш, чи можу я в ній уміститися!
Поставив дроворуб скриню на землю. Заліз у неї Змій, згорнувся клубком...
Лис дроворубу підморгнув, а що робити, дроворуб і сам зметикував, закрив скриню і замком клацнув.
- Ось, дроворубе, - говорить Лис, - не жартуй зі злом! А добром за добро плати! Я тобі як міг - допоміг. Тепер і ти мені допоможи. Лисенята мої по лісі гуляли та й потрапили у мисливську пастку, звільни їх!
Пішов дроворуб за Лисом, знайшов пастку, випустив лисенят на волю, а ті й радіють! Оченятами блимають, лапками перебирають, хвостиками метляють.
Подивився на них дроворуб, згадав про своїх діточок і пішов мерщій додому.
Хоч і повернувся дроворуб без дров, зате живий і здоровий. Прийшов, розповів дітям своїм про те, як за добро платять добром.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова