Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Read in English

Лісові схованки

М.Сладков

Лісові схованки

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сімонов

Ліс густий, зелений та сповнений шерехів, писку, пісень.

Лісові схованки

Але ж ось увійшов до нього мисливець – і миттю все сховалося й причаїлося. Як хвиля від кинутого у воду камінця, покотилася від дерева до дерева тривога. Усі за кущик, за гілочку – та й мовчок.

Тепер якщо хочеш побачити – сам стань невидимий; хочеш почути – стань нечутний; хочеш зрозуміти – замри.

Я це знаю. Знаю, що з усіх лісових схованок стежать за мною швидкі очі, вологі носи ловлять вітерець, що йде від мене. Багато навколо звірів і птахів. А спробуй знайди!

Я прийшов сюди побачити сплюшку – крихітну, завбільшки зі шпака, сову.

Усю ніч вона, як заведена, кричить своє: «Сплю! Сплю! Сплю!» – ніби лісовий годинник цокає: «Тік! Тік! Тік! Тік!..»

На світанку зупиниться лісовий годинник: сплюшка замовкне й сховається. Та так добре сховається, ніби її ніколи в лісі й не було.

Адже голос у сплюшки – нічний годинник – хто не чув, а от яка вона на вигляд? Я знав її тільки по картинці. І так мені закортіло побачити її живцем, що я цілий день бродив по лісі, кожне дерево, кожну гілку оглядав, у кожен кущ заглядав. Стомився. Зголоднів. Але так і не знайшов її.

Сів на старий пень. Мовчу, сиджу.

І от дивлюся, звідки взялася – змійка! Сіра. Пласка голівка на тонкій шиї – як брунька на стеблині. Виповзла звідкилясь та й дивиться мені в очі, ніби чогось чекає від мене.

Лісові схованки

Змійка – вона пролаза, повинна все знати.

Я їй і кажу, як у казці:

– Змійко, змійко, розкажи мені, де заховалася сплюшка – лісовий годинник?

Змійка подражнила мене язиком та й шурх у траву!

... І тут раптом, як у казці, відкрилися переді мною лісові схованки.

Довго-довго шаруділа в траві змійка, показалася ще раз біля іншого пня – та й ковзнула під його замшіле коріння. Пірнула, а з-під нього вивернулася велика зелена ящірка з синьою головою. Наче хтось виштовхнув її звідти. Зашкреботіла по сухому листі – та й шусть до чиєїсь нірки.

Лісові схованки

У нірці інша схованка. Господарка там тупоноса мишка-полівка.

Злякалася вона синьоголової ящірки, вискочила з віднорка – з темряви на світло, заметушилася-заметушилася – та й шусть під лежачу колоду!

Лісові схованки

Здійнявся під колодою писк, метушня. Там теж виявилася схованка. І цілий день спали в ній двоє звірят – соні-вовчки. Двоє звірят, схожих на білочок.

Лісові схованки

Вискочили з-під колоди соні-вовчки, очманіли від страху. Хвости наїжачили. Злетіли по стовбуру. Поцокали – аж ось знову їм страшно стало, ще вище по стовбуру гвинтом побігли.

А вище у стовбурі – дупло.

Лісові схованки

Соні-вовчки хотіли до нього – та й стукнулися біля входу лобами. Пискнули від болю, кинулися знову обидва разом – та так разом у дупло й провалилися.

Лісові схованки

А звідти – фук! – маленький дупляний чортик! Вушка на голівці як ріжки. Очі круглі, жовті. Сів на сучок, спиною до мене, а голову так завернув, що дивиться прямісінько на мене.

Звичайно, це не чортик, а сплюшка – нічний годинник!

Лісові схованки

Я й моргнути не встиг, вона – раз! – і в листя. Та й там завовтузилося, запищало: теж хтось ховається.

Так від дупла до дупла, від нірки до нірки, від колоди до колоди, від куща до куща, від щілини до щілини сахається від страху лісова дрібнота, відкриваючи мені свої таємні схованки.

Від дерева до дерева, від куща до куща, як хвиля від каменю, котиться по лісі тривога. І всі ховаються: скок-скок за кущик, за сучок – та й мовчок.

Хочеш побачити – стань невидимий. Хочеш почути – стань нечутний. Хочеш дізнатися – замри.

Автор: Сладков М.; ілюстратор: Сімонов В.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова