Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Лев, який любив полуницю

(за мотивами)

К.Авелін

Лев, який любив полуницю

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Бен'ямінсон

Ця історія почалася у чудовому місті Парижі. На одній з тихих вуличок у невеличкому будиночку жив хлопчик. Звали його Жак.

Лев, який любив полуницю

У Жака було багато всяких іграшок, але найулюбленішою з них було маленьке левеня на ім'я Руаа.

Лев, який любив полуницю

Жак дуже любив своє левеня і майже не розлучався з ним. Часто вони гуляли садовими стежками, і Жак пригощав Руаа полуницею, що росла на грядках.

Лев, який любив полуницю

Одного разу батьки зібралися у далеку подорож і вирішили взяти Жака з собою. Звісно, Жак не міг покинути свого улюбленця Руаа.

– Ми їдемо до Африки! До Африки! Ура!

Лев, який любив полуницю

Вони довго летіли на літаку назустріч сонцю. Поля й ліси внизу здавалися маленькими зеленими килимками, гірські хребти – купками піску на дитячих майданчиках, а величезні моря – звичайними калюжами.

Лев, який любив полуницю

Нарешті вони прибули до Африки.

– Дивись, Руаа, це твоя батьківщина! – сказав хлопчик левеняті.

Лев, який любив полуницю

Увечері Жак ліг спати. Як завжди, левеня він поклав поруч із собою на подушку. Притулившись один до одного, вони заснули.

Лев, який любив полуницю

Вночі левеня розбудив якийсь дивний далекий звук, ніби хтось гукав його: "Руаа! Руаа!" Левеня підвелося, прислухалося та повільно, щоб не розбудити хлопчика, спустилося з ліжка.

Лев, який любив полуницю

Тільки-но левеня торкнулося підлоги, як з ним сталося щось неймовірне. Воно почало швидко рости і перетворилося на великого лева, зовсім як справжнього.

Лев, який любив полуницю

Він безшумно відчинив двері і, ступаючи м'якими кроками, наче кішка, став спускатися по сходах.

Лев, який любив полуницю

Руаа вистрибнув у відчинене вікно.

Лев, який любив полуницю

І коли настав ранок, він був уже далеко від дому. Час від часу лев зупинявся, прислухаючись до далекого зову.

Лев, який любив полуницю

Він йшов, йшов, йшов і опинився перед високою склею. З розколини вийшов величезний Лев.

– Ти хто такий? – запитав він.

– Я – Руаа. Я дуже рано прокинувся і зголоднів.

– Заходь до моєї печери, будеш гостем! – привітно сказав Лев.

Лев, який любив полуницю

У печері Лева було чисто прибрано, як у справжнісінькому домі. У вогнищі палав вогонь, а на пательні грілася запашна печеня. У кріслі біля вогнища сиділа левиця, а маленькі левенята гралися на килимку.

Лев, який любив полуницю

Левиця піднялася та подала лапу Руаа. Левенята зробили реверанс, показуючи, як добре вони виховані.

– В прийшли вчасно, – люб'язно сказала господарка. – Ми збираємося обідати і дуже раді гостю.

Лев, який любив полуницю

Стіл застелили святковою скатертиною. Посеред столу поставили пательню і Руаа дали повну тарілку печені.

Лев, який любив полуницю

Руаа відкусив шматочок м'яса, пожував та виплюнув. До того ж він ще й так кривився, наче йому дали повну ложку касторки.

Лев, який любив полуницю

Господарі засмутилися, а малюки-левенята від подиву вирячили очі та припинили плямкати.

Лев, який любив полуницю

– Ти не їси печені? – запитав Лев. – Що ж ти тоді їси?

– У Парижі, де я жив раніше, я харчувався виключно полуницею! – поважно промовив Руаа.

– Хіба у Парижі живуть леви? Я вважав, що Париж – це місто! – здивувався господар.

Лев, який любив полуницю

– Так! Ще яке місто! – вигукнув Руаа і почав розповідати про Париж. Але леви ніколи не бували у містах і все зрозуміли по-своєму. Париж їм здавався місцем, де живуть самі лише леви. Леви торгували у крамницях...

Лев, який любив полуницю

водили автомобілі,

Лев, який любив полуницю

гуляли по бульварах у дощ, розкривши над головами барвисті парасольки,

Лев, який любив полуницю

у спекотні дні на пароплавах вирушали у заміські прогулянки, пропливаючи під дивовижними паризькими мостами.

Лев, який любив полуницю

Усі слухали, затамувавши подих, розповідь Руаа.

Лев, який любив полуницю

Наступного ранку Руаа попрощався із гостинною родиною.

Він йшов і чув далекий голос, що гукав його: "Руаа! Руаа!"

Лев, який любив полуницю

По дорозі він зустрічав різних тварин. Зебри і жирафи пригощали його листям дерев.

Лев, який любив полуницю

Верблюди частували його колючими кактусами. Але кожного разу він випльовував їжу з рота та кривився.

Лев, який любив полуницю

На третій день Руаа зустрів чоловіка. Це був мисливець. Він підносив до губ ріжок і дудів:

– Рррууаа! Рррууаа!

Виходило, наче ричить справжній лев. Так він намагався заманити левів у засідку.

Лев, який любив полуницю

Побачивши перед собою лева, мисливець зрадів, скинув рушницю та поцілився.

Лев, який любив полуницю

Не роздумуючи, Рауу стрибнув на мисливця і повалив його на землю.

– Я більше не буду! – закричав мисливець. – Проси, що хочеш!

– Я дуже, дуже голодний і нічого не можу їсти крім полуниці.

– Добре, я дістану тобі полуницю.

Лев, який любив полуницю

"Напевно, цей лев – божевільний, – подумав мисливець, – уперше чую, щоб леви харчувалися полуницею. Треба бути з ним обережнішим." – Але вголос нічого не сказав, і вони рушили далі. Мисливець шкандибав попереду, а позаду йшов Руаа і тримав у зубах рушницю.

Лев, який любив полуницю

Вони прийшли до містечка та зупинилися перед двоповерховим будинком.

"Десь я вже бачив цей будинок..." – подумав Руаа.

– Зачекай трохи, – сказав мисливець. – Тут живуть мої друзі, вони нещодавно приїхали з Парижа. Я візьму у них полуничного варення та принесу тобі.

Лев, який любив полуницю

Мисливець пішов, і Руаа залишився сам. Він подумав: "Господарі цього будинку нещодавно приїхали з Парижа, і будинок мені здається знайомим... Ну звичайно! Як же я раніше не подумав? Адже це Жак та його батьки!"

Лев, який любив полуницю

Усі дні після зникнення Руаа хлопчик плакав. Він погано їв, погано спав і увесь час думав, що Руаа до нього повернеться, але левеня – на жаль! – не поверталося.

Лев, який любив полуницю

Мисливець розповів друзям про зустріч із незвичайним левом.

– Це мій Руаа! Він повернувся! З усіх левів на світі тільки він любить полуницю! – зрадів Жак.

– Що ти! Це якийсь особливо небезпечний звір, – заперечив батько, – спочатку треба на нього подивитися.

Лев, який любив полуницю

Батько взяв бінокль та вирушив разом із мисливцем на горище, звідки було добре видно увесь двір.

Лев, який любив полуницю

Довго дивилися вони на всі боки, але так нічого й не побачили. У дворі нікого не було.

– А може, лев сховався за огорожею? – сказав мисливець. – Що як віднести йому банку полуничного варення? Лев заспокоїться та піде геть. 

Лев, який любив полуницю

Так і зробили. Вони вийшли у двір. Попереду йшов мисливець із банкою варення, а за ним йшли всі інші. Раптом біля воріт усі побачили маленьке плюшеве левеня. Поруч лежала рушниця.

– Руаа! Мій Руаа! – закричав радісно Жак.

Лев, який любив полуницю

– Дякую! Ви найдобріший і найкращий мисливець у світі!

Лев, який любив полуницю

– Так, так, найдобріший... – пробелькотів мисливець, не розуміючи, як великий страшний лев міг перетворитися на іграшкового. – Здається, я захворів. Піду додому та поміряю температуру!

Лев, який любив полуницю

Жак приніс левеня додому та нагодував полуничним варенням.

Лев, який любив полуницю

Відтоді Руаа більше ніколи не тікав з дому. А якщо вночі до нього лунав таємничий поклик, Руаа заривався носом у подушку і удавав, що нічого не чує.

Лев, який любив полуницю

Автор: Авелін К.; ілюстратор: Бен`ямінсон Е.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова