|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
М.Носов
Латка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Василь'єв
В Бориска були чудові штани: зелені, вірніше сказати, захисного кольору. Бориско їх дуже любив і завжди вихвалявся:
– Дивіться, хлопці, які в мене штани. Солдатські!
Всі хлопці, звісно, заздрили. Ні в кого більше таких зелених штанів не було.
Одного разу Бориско поліз через паркан, зачепився за цвях і порвав ці чудові штани. З досади він мало не заплакав, пішов хутко додому і став просити маму зашити.
Мама розсердилася:
– Ти будеш лазити по парканах, штани рвати, а я повинна зашивати?
– Я більше не буду! Заший, мамо!
– Сам заший.
– Та я ж не вмію!
– Зумів порвати, зумій і зашити.
– Ну, тоді я так буду ходити, – пробурчав Бориско та пішов у двір.
Хлопці побачили, що в нього на штанях дірка, і почали сміятися.
– Який же ти солдат, – кажуть, – якщо у тебе штани рвані?
А Бориско виправдовується:
– Я просив маму зашити, а вона не хоче.
– Хіба солдатам мами штани зашивають? – кажуть хлопці. – Солдат сам повинен уміти все робити: і латку прилатати, і ґудзика пришити.
Борискові стало соромно.
Пішов він додому, попросив у мами голку, нитку і клаптик зеленої тканини. З тканини він вирізав латку завбільшки з огірок і почав пришивати її до штанів.
Справа ця була нелегка. До того ж Бориско дуже поспішав і колов собі пальці голкою.
– Чого ти колешся? Ах ти ж, капосна! – говорив Бориско голці і намагався схопити її за самий кінчик, так, щоб не вколотися.
Нарешті, латку було пришито. Вона стирчала на штанях, наче сушений гриб, а тканина навколо скривилася так, що одна штанина навіть стала коротшою.
– Ну, куди ж це годиться? – бурчав Бориско, роздивляючись штани. – Ще гірше, ніж було! Доведеться все переробляти.
Він узяв ножика і відпоров латку. Потім розрівняв її, знову приклав до штанів, гарненько обвів навколо латки чорнильним олівцем і став пришивати її знову. Тепер він шив не поспішаючи, обережно і весь час стежив, щоби латка не вилазила за межу.
Він довго вовтузився, сопів і кректав, зате, коли все зробив, на латку було любо поглянути. Її було пришито рівно, гладенько та так міцно, що не віддерти й зубами.
Нарешті Бориско надів штани і вийшов у двір. Хлопці обступили його.
– От молодець! – говорили вони. – А латку, дивіться, обведено олівцем. Одразу видно, що сам пришивав.
А Бориско крутився навсібіч, щоб усім було видно, і говорив:
– Ех, мені б іще навчитися пришивати ґудзики, та шкода, жоден не відірвався! Ну нічого. Як одірветься – обов'язково сам пришию.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова