Курячий шах

Грібся півень в смітнику,
Задававсь:
— Ку-ку-рі-ку!
Я — шах,
Падишах,
Весь смітник в моїх руках!
Ку-ку-рі-ку!

Потім скочив на паркан,
Свій стрункий розправив стан:
— Я — хан,
Я — султан,
Я — найвищий на кілку!
Ку-ку-рі-ку!

Ходить півень вздовж подвір'я,
Настовбурчив грізно пір'я.
У курей пита:
— Кури мої, милі —
Чорні, сірі, білі, —
Хто у світі сміливіший за всіх?
Хто у світі розумніший за всіх?
Хто ще має красивішого хвоста?

Позбігались кури —
Чорні, білі, мурі, —
Обступили свого шаха,
Великого падишаха,
Світлого хана,
Дужого султана:
— Честь тобі і шана!
Куд-куди, дужий хан,
Куд-куди, наш султан,
Куд-куди із тобою змагатись?
Куд-куди, світлий шах,
Куд-куди, падишах,
Кому-небудь з тобою рівнятись?
Кожен знає: не знайти
Красивішого, ніж ти,
Сміливішого, ніж ти,
Розумнішого, ніж ти,—
Хоч об'їдь усі світи!

Чує півень похвальбу таку,
Іще дужче заспівав
На смітнику:
— Ку-ку-рі-ку!
В кого голос, як у лева,
В кого кігті металеві,
В кого кращий жупан?
— В тебе, хан,
Наш султан,
Самий кращий жупан,
Голос, як у лева,
Кігті металеві!
В тебе, шах,
Падишах,
Ти на всіх наводиш страх!

Запишався півень мій,
Наїжачив гребінь свій,
Знов усівся на кілку:
— Ку-ку-рі-ку!

Кури мої милі —
Чорні, сірі, білі,—
Двір увесь — в руках моїх!
В кого трон найвищий від усіх
І корона краща від усіх?
Ку-ку-рі-ку!

Підбігали кури близько,
Кланялися півню низько:
— В тебе трон найвищий в світі,
Мов той жар — корона світить...
Ти — наш шах,
Падишах,
Двір увесь — в твоїх руках!

А в цей час із-за паркана
Підкрадався куховар,—
Хап! — за праву ногу хана,
Превеликого султана,
Що корона, мов той жар...

На обід зварили шаха.
Могутнього падишаха...
Добрий вийшов з півня суп,
Кому — гребінь,
Кому — пуп...
Їли люди той обід,
Їв — хвалив і мій сусід:
— Смачно як, Жирно як...

Кури теж його хвалили:
— Куд-кудак!
— Куд-кудак!!!