|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Король-підпасич
Польська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Паршин
Жив колись чоловік на ім'я Бурячок. Не силою був він сильний, а розумом, не хитрістю, а справедливістю.
Сидів якось Бурячок у шинку і думу думав. А як йому не замислитися, якщо його єдина дочка покохала королевича, та й королевич через неї не спить і не їсть.
А король-батько гнівається:
– Щоб королевич та з простою селянкою одружився! Не буде такого! Її справа – корів доїти, рядно ткати, обід готувати, а не в королівському палаці у шовках розкошувати!
Дочка плаче, сльозами заливається:
– Батьку, допоможи!
І королевич скаржиться:
– Жити без неї не можу! А король-батько не тільки одружитися не дозволяє, а ще й замкнути мене погрожує.
– Я не я буду, – сказав Бурячок, – якщо короля не здолаю і дочку свою за його сина не віддам! Де вже королю мене, Бурячка, перемогти!
А король як раз повз те місце їхав, та й почув, як простий селянин погрожує його здолати.
Поскакав тоді король прямісінько на болото до злого чаклуна по чарівне зілля.
Виніс йому чаклун склянку й говорить:
– Тільки-но вип'є Бурячок оце зілля, як одразу ж на якогось звіра перетвориться – на якого забажаєш! І не поверне він собі людської подоби, поки ти своєму синові не дозволиш одружитися з його дочкою!
Зрадів король, кинув чаклуну злотий і поскакав із зіллям у руках.
Повернувся король до палацу, наказав Бурячка привести до себе:
– Чув я, що ти зі мною, королем, породичатися захотів! Подолати мене погрожував! Але ж і я не відступлюся: як сказав, так і буде.
На ось, пригостися на останок, та йди геть!
Піднесли Бурячку чаклунське зілля. А король від нього очей не відводить. Що тут поробиш?
Узяв Бурячок зілля та й випив одним махом. А король вже й чаклувати заходився:
– Бути тобі драконом вогнедишним, жити тобі у замку на ланцюгу, стерегти тобі мого сина, щоб він із твоєю дочкою не одружився!
Тільки-но він ці слова вимовив, як гримнув грім посеред ясного неба і перетворився Бурячок на страшенного дракона.
Розгорнув дракон крила і полетів прямісінько до замку – королевича стерегти.
Котру ніч не спить королевич: серце болить, сльози ллються. Адже поруч дракон на ланцюгу сидить та очей з нього не зводить. Але дракон тільки про те й думає, як би молодятам допомогти.
– З'їж мене, чудовисько, скоріше! – просить королевич. – Не можу більше без коханої жити!
– Невже я людожер якийсь! – відповідає дракон. – Ти б, королевичу, сказав своїй нареченій, щоб вона мені буряку принесла.
– А ти її не скривдиш? – питає королевич.
– Що ти! Що ти! – вигукнув дракон, а сам аж труситься: де ж це бачено, щоб батько власну дочку з'їв!
Повірив королевич дракону. От і стала Бурячкова дочка по вечорах до замку ходити. Поки дракон буряки їсть та, на дочку дивлячись, сльозами заливається, молоді шепочуться поміж собою та милуються.
Багато днів так минуло. Бачить дракон – звик до нього королевич, і каже йому:
– Настав час від слів до діла переходити. Знайди у замку пилку, щоб залізо пиляла. А я вже тобі віддячу.
Помітив королівський міністр, що дракон із королевичем заприятелювали, побіг королю про це доповісти. Розсердився король і наказав завтра привести дракона на розправу.
А тим часом дракон дістав пилку. І тієї ж ночі від своїх ланцюгів звільнився.
Полетів дракон до королівського палацу, короля, королеву та їхню єдину дочку – сестру королевича схопив і сонних до кошика поклав.
Понісся він швидше за вітер за ліси, за гори, у далекі країни.
І опинилися король разом із королевою та дочкою своєю у чужім краю. Ні влади, ні слуг, ні грошей. Що тут робити? А дракон зник.
Довелося королю піти підпасичем. Пасе він овець і так за день набігається, що ні про що, крім миски юшки та шматка хліба, і не мріє.
Їхав повз те місце син тутешнього царя. Побачив він королівську дочку і закохався у неї!
Як не вмовляв його цар, як не гнівався, бачить – син твердо на своєму стоїть. Довелося послати міністра до короля-підпасича, дочку його сватати.
А король-підпасич і каже:
– Я не проти свою дочку за царевича віддати, та тільки чи знає ваш царевич якесь ремесло?
Здивувався міністр:
– Та ти мабуть здурів, старий? Навіщо царевичу ремесло? Йому царством володіти!
– Е, любий! – говорить король-підпасич. – Щодо царства, ти мені не кажи. Тільки ж знай, що поки царевич якогось ремесла не навчиться, до тих пір я за нього свою дочку не віддам.
Повернувся міністр до царського палацу і про все доповів. А там тільки руками розвели: Оце так-так!
Довелося царському синові до діла братися. Пішов він по місту, зайшов до кузні, бачить: коваль молотом постукує.
Молодий був царевич, дужий і серце його коханням сповнене, а заради коханої чого тільки не зробиш! От і навчився він підкови кувати.
Відібрали найкращу підкову і принесли королю-підпасичу.
– Ось воно, ремесло нашого царевича.
– Дійсно, ваш царевич людиною став... От тепер і я згоден справити весілля.
А коли вони до палацу приїхали, король про все, що з ним сталося, цареві й розповів. А той, зрадівши, що його син зі справжньою королівською дочкою одружується, наказав пишне весілля готувати.
Повернувся король до себе, погукав Бурячкову дочку і каже:
– Діти мої! Любіть один одного. Зрозумів я: у наші часи хоч якесь ремесло треба кожній людині знати. Якщо біда трапиться – буде тобі, синку, селянська дочка помічницею!
Тільки-но сказав так, як посеред ясного неба гримнув грім. Це дракон свої буряки жувати припинив і перетворився на Бурячка.
Тут і зіграли весілля і казочці нашій кінець!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова