Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
В.Голованов
За мотивами оповідання Д.Мамина-Сибіряка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Петров
Любить моя Оленка казки слухати! Є в неї одна, найулюбленіша, про маленьку комашечку з тонкими крильцями.
Ватра наша горить, казочка лунає, Оленка чи то дрімає, чи то казку насправді бачить...
У маленької комашечки добре день починається. У квіточці скупалася, під сонечком обсушилася. Крильця прозорі розправила, час летіти!
Перелетіла комашечка через корову і сама себе похвалила: «От як я літаю!»
Тільки-но хотіла заспівати пісеньку, раптом хтось поруч сердитим голосом каже:
— Хто це тут розлітався! Тут усе моє!
— Як твоє? — здивувалася комашечка. - Ось це все твоє?
— Моє! — каже гусениця. — Що моє, то й з'їм. А що з'їм, те й моє.
— А сонечко, от наприклад, чиє? — сміється комашечка.
— А ти не будь дуже розумною! Мудріші за тебе знайдуться!
Тут, почувши такі розмови, вилупилося з яйця пташеня і дуже-дуже уважно стало розглядати гусеницю.
Гусениця злякалася — кинулася тікати, поки не пізно, в один бік, а комашечка полетіла в інший — до старого покинутого глечика.
Вітерцем її в глечик втягнуло, а там павук і жаба ховалися від сонця. У прохолоді сидять, а все одно злющі! Підбираються до комашечки, підкрадаються... Добре, що вона спритніша за них, у глечику дірка була, от вона в дірку й вилетіла!
Побачили комашечку мурахи:
— Підемо, комашечко, до нас у мурашник жити. У нас життя дружнє!
— Та я ж соломинки тягати не вмію, — каже комашечка.
— А цього ми навчимо тебе швидко. Пішли!
Зітхнула комашечка, замислилася. А коли підняла очі, того мураша, який із нею говорив, серед інших вже й не знайти. Он які вони всі однакові...
«Далі летіти треба», — вирішила комашечка.
Опівдні дощик пішов — грибний, теплий, дрібний. Гриби будуть швидше рости.
Комашечка до грибка мерщій, щоб зовсім не промокнути — крильця від дощу вберегти.
Сиділа комашечка під грибком, сиділа, чекала, поки дощик припиниться, та раптом заплакала. Шкода їй себе стало. «Маленька я, — думає, — самотня, і взагалі, невідомо навіщо на світі живу».
— Чого ти плачеш! — почула вона чийсь голос. — Живи, не плач.
Це черв'як із землі виліз. Він почув, що комашечка плаче, і хотів її втішити.
— А ти що там робиш? — нахилилася до нього комашечка.
— Працюю. Мурахи мені наказують землю розпушувати.
— Ось черв'як оре... Крапля, наприклад, крапає... А для чого я? — подумала й промовила вголос комашечка.
— А ти для того, — прокумкала жаба, яка давно за нею стежила, — щоб у мене був обід.
— Для цього! — обурилася комашечка. — Не може бути!
— Може, може... — бурмоче жаба, а сама вже зовсім близько підсувається...
Добре, що Оленка злякалася за комашечку і змусила себе у своєму сні з'явитися. Брови насупила та як крикне:
— Йди геть, бридка жабо! Йди в дірявий глечик! Не заважай нашій казці!
А в казці, як у житті, день пройшов — сутеніє. Починаються дива нічні...
Виплила говорюща риба з річки, каже комашечці:
— Чого ти хочеш? Я все можу.
Не знає комашечка, чого просити.
Тоді Оленка знову їй допомогла:
— Проси, щоб у всіх життя було.
І комашечка каже:
— Прошу...
Понесла її риба у всі світи, показала різне життя, велике й мале. Летить комашечка, дивиться, дивується.
Зірки голосами нічними перегукуються, казкові істоти в казках живуть...
— А я ж теж казкова! — радіє комашечка. — Теж тут живу! З усіма!
І Оленка теж усе це бачила, сон її — разом із комашечкою — всюди носив.
Прокинулася Оленка, а перед нею — у мене на руці — і справді комашечка стоїть. І говорить дзвінким голосочком:
— Ось для чого я. Ось для чого! За всіх попросила, та ще й грибка вам принесла!
Автор: Голованов В.; ілюстратор: Петров О.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова