|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
А.Іванов
Як Хома і Ховрашок один одному співали
Казки про Хому
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Бордюг та Н.Трепенок
Настала весна, проклала в снігу струмочки.
Потім ні снігу не стало, ні струмочків. Це прийшло літо. Найулюбленіша пора Хоми і Ховрашка.
Влітку птахи весело співають. Влітку можна бігати, де хочеш, грати в квача, в хованки. І дні влітку – довгі, можна довго додому не повертатися.
Прийшов Хома до Ховрашка.
Ховрашок на пагорбі біля своєї нори стоїть і кудись дивиться. Увесь якийсь дуже уважний.
Встав Хома навшпиньки і теж дивиться. Туди, куди Ховрашок дивиться.
Пливе по річці човен. З хлопчиками. З човна музика лунає. Гарна. Як пташиний спів.
– Вони що, як соловейко цвірінькати вміють? – запитав Ховрашок.
– Це не вони. Це антена співає, – відповів Хома.
– Що за... тена? – здивувався Ховрашок.
– А он та. Бачиш, між хлопцями стирчить? Блискучий дротик. Коли тебе ще на світі не було, – похвалився Хома, – я одного разу біля річки ночував. І рибалка поруч в стогу ночував. Він такого ж дротика крізь стіг просунув, а він заспівав і заграв.
– Пішли шукати, – вигукнув Ховрашок, – дротика!
– А знаєш, ти теж розумний, – несподівано визнав Хома. – Будемо слухати, як він співає.
Шукали. Знайшли. Довгого такого, блискучого. Оце краса!
У землю дротик встромили. Сидять, слухають. Не співає.
Цілий день, до вечора, сиділи. А він не співає.
Свиснув похмуро Ховрашок і пішов спати. А Хома залишився і думав усю ніч.
– Зрозумів! – увірвався він зранку до Ховрашка. – Це не такий дротик!
– А що з «нетаким» робити? – позіхнув Ховрашок.
– Ось що! – і Хома почав прив'язувати дротика до його хвоста.
– Відпусти хвоста! – заверещав Ховрашок. – До свого прив'язуй!
– А я до свого вже прив'язав, – поважно проказав Хома. – Я піду до себе, а ти залишайся тут. Як смикну за дріт, то ти біжи до мене в нору, співай-цвірінькай.
– А якщо я смикну? – здивувався Ховрашок.
– Тоді я прибіжу до тебе співати!
– Ну, співай, якщо ти вже тут – каже Ховрашок.
Засвистів, зацвірінькав Хома. Майже як знайомий Соловейко.
Втомився, втік додому. Смикнув за дріт.
Ховрашок прибіг. Зацвірінькав, засвистів Ховрашок. Майже як знайомий Жайворонок.
Чудово!
Та одного разу мало нещастя не сталося. Захотіли одночасно Хома і Ховрашок один одного побачити і послухати.
Смикнули разом дротика, мало хвости один одному не відірвали!
Довелося відв'язатися і відмовитися.
– Та й голос у тебе, Хомо, вибач, жахливий, – зауважив Ховрашок.
– А тобі Слон на вухо наступив!
– Не наступив. Він тут не водиться, – насупився Ховрашок. – Просто я від народження співати не вмію.
– І я, – зізнався Хома.
І вирішили вони більше не співати, а слухати птахів. Насиплють зерен біля своїх нірок – зграйками птахи злітаються і голосно співають.
А Хома і Ховрашок слухають.
І на душі добре. І за хвости спокійно.
А коли восени птахи у вирій відлітали, полилися з неба прощальні пісні:
«До побачення, Хомо!.. До побачення, Ховрашку!..»
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова