Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Read in English

Казка про двох кошенят

Кеті Кірлі Алі

Казка про двох кошенят

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Аділь-аз-Зафар

Цієї ночі була страшенна буря.

Буря була така жахлива, що дерева гнулися й трусилися, будівлі хиталися й розсипалися, злий вітер кружляв по місту, змітаючи все на своєму шляху.

– Що тут у нас? – свистів вітер. Він підлетів до рудого кошенятка, підхопив його і почав підкидати високо у повітря.

– Хо-хо! Як весело! – заревів вітер, і погнався за сірим кошеням, що відчайдушно шарпало лапками і било хвостиком.

Коли вітер удосталь награвся, обидва кошеняти опинилися далеко від своїх домівок.

Казка про двох кошенят

– Я загубилося! – плакало одне кошеня, облизуючи поранену лапку.

– Мені так страшно! – ридало друге кошеня. – Тут так темно, я не знайду дороги додому!

Раптом удалині почулося нявчання: "Мняу!" – і руде кошеня обернулося на схід.

"Мняу!" – і сіре кошеня повернуло на захід.

Вони пішли, кожен на своє "Мняу!", поки не прийшли додому.

Казка про двох кошенят

– Дякую, Господи! – вигукнуло руде кошенятко. Воно відчувало тепло, коли інші коти терлися об нього, даруючи йому відчуття повної безпеки.

– Я врятоване! – сказало сіре кошенятко, коли його облизали від лап до вух.

Обидва кошеняти міцно спали цієї ночі, заспокоєні знайомими запахами й муркотінням.

Казка про двох кошенят

Але... коли настав новий день.

– Дивіться! – Стривожено закричав сірий кіт, коли він прокинувся і побачив руде кошеня.

Другий кіт теж подивився, потер очі і знову подивився. Кошеня було не сіре.

– Ти загубило свою шубку під час шторму, крихітко? – запитала одна добра кішка. – Ми допоможемо тобі її знайти!

Казка про двох кошенят

Коти шукали скрізь, і зверху, і знизу, але ніде не було видно ані шерстинки. Коти були спантеличені.

Казка про двох кошенят

– Що сталося з твоїм хутром? – вигукнула стара руда кішка, коли побачила кошеня поруч із собою. – Чому ти таке сіре?

Інші коти стояли і здивовано дивилися.

Казка про двох кошенят

– Воно таке брудне! – зауважило якесь вередливе кошенятко.

І коти почали облизувати сіре кошеня своїми шершавими язиками. Вони облизували й облизували кошеня, аж поки його хутро не почало блищати. Але воно залишалося сірим, як і було. Кішки не знали, що робити.

Казка про двох кошенят

Нарешті уперед вийшов найстарший кіт:

– Ця істота не така як ми! – вимовив він із похмурим виразом обличчя.

– Не така як ми, – повторили інші.

– Він прийшов з того боку парку!

– З того боку! – кричали коти, стривожено стрибаючи.

– Ц-ц-ц-е с-с-творіння... з т-т-того б-б-боку. Ц-ц-це чудовис-с-сь-ко! – затинаючись, проговорив якийсь кіт з-за стіни.

Казка про двох кошенят

– Воно їсть усе, що рухається! – сказала дуже товста кішка.

– А ще воно брудне і жахливо смердить! – додала інша, наморщивши носа.

Коти знову подивилися на сіре кошеня, що сиділо перед ними і гірко плакало.

Казка про двох кошенят

Вони всі були згодні.

Сіре кошеня слід прогнати геть.

Казка про двох кошенят

Маленьке та самотнє, кошеня попленталося через парк.

Воно озирнулося на котів і, побачивши, як ті насміхаються з нього й ричать, злякалося.

Казка про двох кошенят

Трохи поблукавши, кошеня нарешті знайшло дорогу додому.

– Де ти був? – запитав його батько. – Ми так хвилювалися!

– Буря віднесла мене на інший бік парку.

– Ал-л-ле ж там ж-ж-живуть ч-ч-чудовиська! – затинаючись сказало якесь кошеня, що ховалося за колодою.

– Смердючі брудні чудовиська! – додало інше. – Найжахливіші в світі.

– Це, мабуть, було жахливо, – сказала кішка-мати. – Що вони тобі зробили?

– Спочатку нічого. Але коли вони побачили, що я відрізняюся від них, вони почали сердитися. Вони називали мене чудовиськом і прогнали мене геть. Мені було так страшно!

– Чудовиськом? Та це ж смішно! – сказала кішка-мати. – Як вони могли так поводитися з таким маленьким кошенятком як ти?

Казка про двох кошенят

Але тільки-но кішка-мати сказала це, як вона дещо пригадала...

– Здається, ми зробили жахливу помилку... – сказала вона. І їй не треба було нічого пояснювати. Інші коти із соромом дивилися вниз на свої лапи. Вони згадали, як вранці вони побачили руде кошеня і як вони його називали. Вони так само прогнали його геть.

– Ми називали це кошеня чудовиськом тільки тому, що воно відрізнялося від нас.

– Коли я прокинувся вранці, врятувавшись від бурі, я дуже здивувався, побачивши таких дивних рудих істот, – сказало кошеня. – Але я зрозумів, що це такі ж самі коти, як і ми, тільки іншого кольору. Там був один, такий само товстий, як Чота, і такий само добрий, як Онті. У одного навіть був такий самий хвіст, як у мене! Можливо, якби ви пішли туди, ви б самі це побачили.

Казка про двох кошенят

І ось, що вони вирішили: кошеня показувало дорогу, а кішки йшли за ним.

І коли вони дійшли до середини парку...

Дві групи котів подивилися одне на одного, потім ще трохи подивилися. У носі їм свербіло, вуха смикалися, а хвости хиталися збоку на бік.

Крок за кроком, вони рухалися вперед, зачаровані побаченим.

Казка про двох кошенят

Це були не чудовиська. Це були звичайні коти, такі самі, як і вони.

Казка про двох кошенят

Ну... майже такі самі!

Казка про двох кошенят



Автор: Кірлі Алі К.; ілюстратор: Аділь-аз-Зафар

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова