|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Зденек Мілер
Як цуценя захотіло меду
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Зденек Мілер
Була десь зелена галявина, а на цій галявині лежало маленьке цуценя. Воно солодко потягувалося і нюхало квітку.
Раптом прилетіла бджілка. «Що це таке – здивувалося цуценя, – якась волохата муха». Гавкнуло на неї, але бджілка не злякалася і полетіла далі з квітки на квітку.
Цуценяті дуже захотілося дізнатися, що це бджілка робить, і воно стало всюди за нею бігати.
Так прибігло воно до маленького червоного будиночка на чотирьох ніжках. Бджілка влетіла у будиночок, а цуценя, як не намагалося, не могло туди потрапити.
Прикро стало цуценяті. Сумне ходило воно навколо будиночка і думало: «Що ж там може бути?»
Раптом цуценя побачило ззаду дверцята. Не встигли бджілки схаменутися, як цуценя вже витягнуло величезні жовті стільники з медом.
Поклало їх на травичку і думає: «Ото я зараз наїмся».
Раптом з червоного будиночка вилетіла величезна чорна хмара і полетіла прямо на нього. Це були бджоли.
Бідолашне цуценя дуже злякалося. Кинулося воно бігти з усіх ніг, але лапки від меду стали липкими. Не встигло цуценя добігти до своєї буди, як його наздогнали бджоли. Влетіли за ним до конури, і звідти пролунали вереск і писк, дзижчання і дзявкання.
А коли бджоли полетіли, то довго-довго було тихо.
Бджоли так покусали цуценя, що дітям довелося його забинтувати. Лягло цуценя в конурі, поклало голову на лапки і заснуло.
Наснився йому запашний мед у жовтих стільниках.
Воно хотіло було його злизати, як раптом де не взялася – прилетіла величезна бджола. Насварила вона цуценя і наказала йому летіти за нею.
Бджола дала цуценяті крила, і полетіли вони до великої квітки.
Опустилася бджілка на квітку, і цуценя побачило, як вона щось із неї п'є.
– Ой, який тепер у тебе великий животик! – здивувалося цуценя, – я не можу стільки з'їсти, – і скоріше полетіло за бджілкою далі.
Так хоч уві сні потрапило цуценя у червоний будиночок.
Але стільники були порожні, тільки один із них бджола наповнила соком, який вона принесла в черевці.
– Ой, як мало! – здивувалося цуценя.
Раптом прилетіло багато-багато бджіл, і цуценя перелякано забилося в кут. Але вони навіть не звернули на нього уваги, кожна принесла до стільника трохи соку.
А коли вони полетіли, цуценя побачило інших бджілок, які стали пити сік з цього стільника. Цуценя хотіло їх прогнати, але велика бджола, з якою воно прилетіло до будиночка, не дозволила йому цього зробити.
Адже в черевці у цих бджілок сік перетвориться на гарну смачну кашку, – пояснила вона цуценяті.
Бджоли знову наповнили стільник кашкою і почали махати над ним крильцями.
– Це для того, щоб кашка була густа, без води, – сказала велика бджола.
Цуценя зазирнуло до стільника і дуже здивувалося: з соку вийшов солодкий мед. Але тепер цуценяті не хотілося його лизати. Воно вже знало, скільки сил довелося докласти бджілкам, щоб наповнити медом стільник.
Але раптом стільники та бджілки зникли, і цуценя прокинулося. «Тут щось відбувається», – подумало воно і тихенько розплющило одне око.
До його буди підкрадалися три мишки-злодюжки. Вони обережно піднімали лапки.
Аж раптом найменша мишка-боягузка звалилася з плюскотом у миску з водою.
Цуценя тихенько засміялося і стало підкрадатися до них. Але тут воно подумало: «А що цим дурним мишкам треба у червоному будиночку?»
Цуценя побачило, як одна мишка залізла до будиночка, і це його страшенно розсердило.
«То ви хочете мед красти! Ну постривайте!» Воно схопилося і голосно загавкало.
Мишки злякалися і побігли. Цуценя за ними. Раптом стриб-стриб – і мишки сховалися в нірці.
Цуценя не відступило і почало щосили розгрібати землю лапами. Так вже хотілося йому допомогти бджілкам.
Але хитрі мишки проробили дірку з іншого боку і втекли.
Цуценя погналося за ними, але мишки вже самі себе покарали – заплуталися в бинтах, які загубило цуценя, – і живий клубок покотився далі.
Докотився до ставка і – шубовсть у воду! Бідолашні, вони безпорадно борсалися і били по воді хвостами!
Аж ось цуценя почуло, як щось дзижчить. Озирнулося і бачить – летять бджоли. Цілий рій бджіл летить на нього!
Цуценя злякалося і мерщій сховалося у конурі. Хоча цього разу воно нічого й не зробило поганого, а все ж таки боялося: а раптом бджілки не знають, що воно не винне?
Раптом усе стихло. Цуценя обережно висунуло ніс і бачить – перед конурою лежать запашні стільники з медом!
Цуценя радісно загавкало. Це бджілки принесли йому гостинець за те, що воно їм допомогло.
Як же зраділо цуценя! І як же йому захотілося солодкого меду! Адже тепер воно на нього заслужило.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова