Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт



Як Маша посварилася з подушкою

Г.Лєбєдєва

Як Маша посварилася з подушкою

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Мільчін

Поклала мама свою дочку Машу спати. Погасила світло та й пішла до сусідки.

Лежала Маша, лежала – ніяк сон не йде до неї. То їй парко, то жорстко, то подушка високо, то подушка низько. Розсердилася Маша – і ну кулаком подушку місити:

– У, противна, жирна, задушлива! – а потім як почала ногами дриґати. Ковдру на підлогу скинула й каже: – І ти забирайся геть, важка та кусюча! – І простирадло стягнула: – Без тебе краще, бо все на підлогу з'їжджаєш.

Як Маша посварилася з подушкою

Злізла Маша з ліжка, ногою тупнула.

– Набридло мені це ліжко! Спи та спи! Нудно!

Сунула вона ноги в капці і, як була, у довгій нічній сорочці, потихеньку вийшла з кімнати.

Дивиться, двері на гачок не замкнені – крізь вузеньку щілинку місячний промінець на підлогу лягає. Постояла Маша, послухала... Тихо. Тільки в саду соловейко співає, а йому відгукується зі ставка жаба. Зіщулилася Маша та й спустилася потихеньку по сходах до саду.

Як Маша посварилася з подушкою

– Ах, як весело не спати! Ах, як весело не спати! – застрибала вона на одній ніжці.

Побігла Маша по доріжці, аж тут на неї з будки собачка Тявко:

– Р-р-гав! Хто йде?

– Це я, Маша.

– Що ж ти не спиш? Пізно вже.

– Та от, у мене ліжко погане, незручне... Я на нього образилася. Тому й спати не йду.

– Ну й добре, – каже Тявко. – Найкраще спати в будці. Ляжеш на підстілку, згорнешся кільцем, морду під хвіст, – і такі тобі сни сняться! Ну ж бо, залазь! Поки я дім стерегтиму, ти поспи.

– Ой, як цікаво! – зраділа Маша.

Як Маша посварилася з подушкою

Опустилася на коліна та й полізла в будку. Спробувала згорнутися кільцем, як Тявко робить, – не виходить. Жорстко, тісно. Покрутилася Маша, покрутилася – незручно кільцем лежати. Тявко морду в будку сунув, а в зубах у нього стара кістка.

– На ось тобі кісточку, – каже, – з нею солодше спиться.

Як Маша посварилася з подушкою

– Дякую, Тявко, – сказала Маша і виповзла з будки. – Гарний у тебе будиночок, але тільки спати мені в ньому не хочеться.

– Яка ти вибаглива! – образився Тявко. – Ніяк тобі не догодиш.

Як Маша посварилася з подушкою

Вліз він у будку, а Маша побігла до курника – подивитися, чи знесла рябенька курка їй пістряве яєчко чи ні.

Як Маша посварилася з подушкою

Пробралася вона через мокрі кущі троянд до сараю. Відсунула клямку й відчинила двері. Дивиться, сидять кури на жердинці, набундючилися – сплять. Тільки півник не спить. Тільки-но Маша в щілину голову просунула, як півник стрепенувся, головою закрутив.

– Хто-хто-хто? – питає.

– Тихо, тихо, півнику, це я, Маша.

– Чого тобі? – суворо запитує півник.

– А я, півнику, прийшла дізнатися, чи знесла ряба курочка мені пістряве яєчко чи ще ні?

– Ти бач, яка нетерпляча! – розсердився півень. – Кожного дня тільки білі яєчка несуться. А пістряві рідко бувають. Іди-но ти краще спати.

– А я не можу.

– Чому?

– Я на своє ліжко образилася. Незручне воно. Ніяк не заснути на ньому.

– Це так, інша справа на жердинці! – погодився півень. – Щільніше один до одного притулишся, пір'я розпушиш, очі заплющиш – і спиш собі до ранку. Добре! Лізь до нас!

Як Маша посварилася з подушкою

Сяк-так влізла Маша на жердинку, ніжки підібгала, голову в плечі втягнула – сидить. З одного боку її курочка гріє, з іншого – півник. І справді добре – тепло.

Як Маша посварилася з подушкою

Задрімала Маша та з жердинки й впала. Добре, що на підлозі в курнику була солома постелена, не сильно Маша забилася.

– Ех, ти, – засміялися кури, – міцніше триматися треба!

Як Маша посварилася з подушкою

Вискочила Маша з курника – та й ну бігти. Сіла вона на ґанку. На місяць дивиться, а спати не йде. Раптом повз неї якийсь птах пролетів, а потім – хоп! – і їй на коліна сів. Дивиться Маша, а це якийсь дивний птах, на мишку схожий, тільки у неї немає хвоста, а проте є м'які чорні крила.

Як Маша посварилася з подушкою

– Здрастуйте, – каже Маша. – А ви хто?

– Я кажан. Вдень я сплю у вас на горищі, а вночі літаю. А ти чому не спиш?

– У мене ліжко незручне. Лежиш, лежиш, ніяк не можна заснути.

– Так, я тобі дуже співчуваю, – зітхнув кажан. – Лежачи спати погано, та ще й на ліжку. Хочеш, я тобі допоможу?

– Хочу! – зраділа Маша.

– Тоді йди за мною на горище.

Кажан плавно змахнув крилами і полетів у віконце під дахом. А Маша полізла на горище по шорсткій дерев'яній драбині.

Як Маша посварилася з подушкою

На горищі в темному кутку гойдалося павутиння, з вікна тягнуло холодом.

– Ось моя спальня, – сказав кажан і підняв догори мордочку. – Зізнаюся, я дуже люблю поспати!

– А де ж ваше ліжечко? – запитала Маша.

– У тому-то й справа, – засміявся кажан, – що я обходжуся без ліжечка. Ах, які чудові сни сняться мені! Варто тільки піднятися під самісіньку стелю, вчепитися лапками он за той цвяшок та повиснути там вниз головою. Усе сниться догори ногами. Ну, чого ж ти стоїш? Лізь до мене нагору, я поступаюся тобі своїм улюбленим цвяшком!

Як Маша посварилася з подушкою

Маша згадала, як вона впала в курнику з жердинки, і потерла забите коліно.

«Як я буду там спати? – подумала вона. – Донизу головою? Я ж впаду! І якось тут незатишно...»

У вікно востаннє зазирнув місяць і сховався за хмару. Стало зовсім темно.

Маша знітилася.

– Ну, де ж ти? – погукав її кажан сонним голосом. – Я вже засинаю!

Маша нічого не відповіла і стала потихеньку спускатися по хиткій драбині донизу. Через шпарину в паркані вона вилізла з саду і спустилася до ставка. Жаби від страху аж кумкати припинили і – шубовсть, шубовсть! – у воду.

Як Маша посварилася з подушкою

Стара Чапля від переляку крилами змахнула.

– Кого це там принесло? – пробурчала чапля і покрутила довгим дзьобом, але потім побачила дівчинку і заспокоїлася. – Чого бродиш, жаб моїх лякаєш?

– Мені спати не хочеться.

– Кхе-кхе-кхе! – хрипло закашлялася чапля. – А я гадала, що тільки мені, старій, не спиться – ревматизм від вологи. А в тебе яка печаль?

– Та... ніяка, – зніяковіла Маша, – просто нудно щовечора спати лягати.

– Вірно, нудно, по собі знаю... То ти цей... лізь-но сюди до мене в очерет, будемо дружити. Я тебе малосольним жабеням пригощу, а потім поряд у багні на одній нозі стоятимемо. Я тебе крильцем прикрию.

Як Маша посварилася з подушкою

А в Маші капці в росі намокли, ноги змерзли.

– Я жаб боюся, – запхинькала вона, – і вода мокра!.. Не буду спати в твоєму домі!

– У-у, ти, рюмсо! – розсердилася Чапля. – Іди-но, і швидше! Мені мокроти й без тебе вистачає.

Як Маша посварилася з подушкою

Відвернулася Маша.

«Як же мокро і холодно спати у жаб'ячому ставку, – думає вона. – От зараз би в ліжечко, під теплу ковдру... І ніяка вона не кусюча, а дуже гарна. І подушка м'яка».

Як Маша посварилася з подушкою

Пішла Маша додому. Пробралася навшпиньки до своєї спальні. Підняла з підлоги ковдру й простирадло, потім поклала на місце подушку і залізла у своє м'яке ліжечко.

Позіхнула й сказала:

– А все ж таки ні в кого в світі немає ліжечка кращого, ніж у мене!

Як Маша посварилася з подушкою



Автор: Лєбєдєва Г.; ілюстратор: Мільчін Л.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова