Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Як конячка звірів катала

Є.Чарушин

Як конячка звірів катала

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Х.Аврутіс

Якось Микиті подарували дерев'яну конячку. Вона була біла у сірих плямах. Очі в неї були скляні, а грива й хвіст – справжні – з кінського волосу.

Як конячка звірів катала

А ще подарували Микиті візок. О, який це був візок! Колеса червоні, голоблі золоті, сідельце м'якеньке, на пружинках.

Як конячка звірів катала

Почав Микита візок запрягати. І тільки-но запріг – як затупотіла конячка копитами, як вирвалася в Микити з рук...

Як конячка звірів катала

та й побігла по підлозі. Під стіл забігла, під стілець, під диван, а потім з-під дивана вискочила – і мерщій у коридор!

Як конячка звірів катала

По коридору проскакала і понеслася вниз по сходах. Зі сходинки на сходинку стрибає, а візок позаду скаче. Вибігла конячка, бубенцями задзвеніла.

Як конячка звірів катала

Дивуються люди, кричать:

– Дивіться, дивіться! Дерев'яна конячка біжить, дерев'яний візок везе!

Збіглися собаки, гавкають.

Як конячка звірів катала

Горобці врізнобіч кидаються, кішки на паркан полізли – бояться.

Як конячка звірів катала

Пробігла конячка крізь усе місто – туди, де поля та городи починаються. Носиться конячка по полях, хвостом маше.

Як конячка звірів катала

Бачить: зайці на городі капусту їдять, довгими вухами ворушать. Підійшла до них конячка й запитує:

– Хочете покататися, зайчатка?

Як конячка звірів катала

– Хочемо, хочемо! – кажуть зайці. Стриб, стриб у візок – посідали.

Як конячка звірів катала

Конячка хвостом махнула, гривою трусонула – і понеслася по доріжці.

Як конячка звірів катала

Бігла, бігла, а потім запитує:

– Ну що, зайчатка, добре вам кататися?

Ніхто їй не відповідає. Подивилася конячка, а візок порожній. Де ж зайці? Куди поділися?

Як конячка звірів катала

А зайці на галявинці грають, стрибають один через одного.

– Нудно нам у твоєму візку сидіти! – кричать зайці. – Нам веселіше через пеньки та купини стрибати.

Як конячка звірів катала

Біжить коняка по доріжці, знову порожнього візка тягне.

Як конячка звірів катала

Раптом чує – хтось у кущах чмихає та фуркає.

– Гей! Хто там чмихає? – запитує коняка. – Вилазь! Я тебе покатаю!

Як конячка звірів катала

І от вилазить із кущів їжак – круглий, колючий, увесь у голках.

Як конячка звірів катала

Фуркнув він, чмихнув, а потім заліз у візок – і клубочком згорнувся. Радіє конячка – є кого возити! Біжить, біжить вона – то праворуч, то ліворуч заверне, а у візку їжак з кута в кут так і перекочується.

Як конячка звірів катала

Катався, катався та й викотився з візка на дорогу.

Як конячка звірів катала

Озирнулася конячка – що таке? Загубився їжак! Знову конячка порожнього візка везе.

Як конячка звірів катала

Бачить: ведмідь біля дороги збирає малину з кущів.

– Чи хочете, Михайло Івановичу, покататися? – запитує конячка.

Як конячка звірів катала

– Гаразд, – відповідає ведмідь. – От кущик малини об'їм та й поїду. Поцмокав ведмідь, обсмоктав лапи та й поліз у візок – затріщав візок під ним.

Як конячка звірів катала

Напружилася конячка – ледве-ледве візок з місця зрушила. З усіх сил старається, везе. Затягла ведмедя на гірку.

Як конячка звірів катала

А вже під гірку візок сам покотився. Колеса на камінцях підскакують, ведмедя у візку потрушує, ведмідь у візку охкає.

Як конячка звірів катала

А як трусонуло його посильніше – він і випав. Сидить на дорозі, лапами носа тре.

Як конячка звірів катала

– Не буду більше кататися! - реве. – Буду на своїх лапах ходити. – І пішов до лісу.

Як конячка звірів катала

Сумно стало конячці: ніхто більше кататися не хоче. Пішла вона додому.

Як конячка звірів катала

Підходить до дому, а на ґанку сидить Микита.

Як конячка звірів катала

Побачив Микита конячку та й кричить:

– Гей, куди ти з дому втекла? Я кататися хочу!

Зраділа конячка:

– Сідай, Микитко, сідай!

І понеслася конячка! Повз городи проїхали, зайців налякали.

Як конячка звірів катала

Повз кущі пронеслися, де їжак ховається.

Як конячка звірів катала

По лісі проскакали, куди ведмідь пішов.

Як конячка звірів катала

Їздили, їздили, та й повернулися додому. Підкотили, зупинилися:

– Тпрррууу! Приїхали.

Як конячка звірів катала

Поставив Микита конячку знову в куток під ліжко, де вона раніше стояла, паперового сіна їй настругав.

– Їж, – каже, – конячко. Ти сьогодні багато бігала!

Як конячка звірів катала

А насправді нікуди конячка не бігала. Це ми з Микиткою так грали.

Як конячка звірів катала

Автор: Чарушин Є.; ілюстратор: Аврутіс Х.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова