|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Як конячка звірів катала
Є.Чарушин
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Х.Аврутіс
Якось Микиті подарували дерев'яну конячку. Вона була біла у сірих плямах. Очі в неї були скляні, а грива й хвіст – справжні – з кінського волосу.
А ще подарували Микиті візок. О, який це був візок! Колеса червоні, голоблі золоті, сідельце м'якеньке, на пружинках.
Почав Микита візок запрягати. І тільки-но запріг – як затупотіла конячка копитами, як вирвалася в Микити з рук...
та й побігла по підлозі. Під стіл забігла, під стілець, під диван, а потім з-під дивана вискочила – і мерщій у коридор!
По коридору проскакала і понеслася вниз по сходах. Зі сходинки на сходинку стрибає, а візок позаду скаче. Вибігла конячка, бубенцями задзвеніла.
Дивуються люди, кричать:
– Дивіться, дивіться! Дерев'яна конячка біжить, дерев'яний візок везе!
Збіглися собаки, гавкають.
Горобці врізнобіч кидаються, кішки на паркан полізли – бояться.
Пробігла конячка крізь усе місто – туди, де поля та городи починаються. Носиться конячка по полях, хвостом маше.
Бачить: зайці на городі капусту їдять, довгими вухами ворушать. Підійшла до них конячка й запитує:
– Хочете покататися, зайчатка?
– Хочемо, хочемо! – кажуть зайці. Стриб, стриб у візок – посідали.
Конячка хвостом махнула, гривою трусонула – і понеслася по доріжці.
Бігла, бігла, а потім запитує:
– Ну що, зайчатка, добре вам кататися?
Ніхто їй не відповідає. Подивилася конячка, а візок порожній. Де ж зайці? Куди поділися?
А зайці на галявинці грають, стрибають один через одного.
– Нудно нам у твоєму візку сидіти! – кричать зайці. – Нам веселіше через пеньки та купини стрибати.
Біжить коняка по доріжці, знову порожнього візка тягне.
Раптом чує – хтось у кущах чмихає та фуркає.
– Гей! Хто там чмихає? – запитує коняка. – Вилазь! Я тебе покатаю!
І от вилазить із кущів їжак – круглий, колючий, увесь у голках.
Фуркнув він, чмихнув, а потім заліз у візок – і клубочком згорнувся. Радіє конячка – є кого возити! Біжить, біжить вона – то праворуч, то ліворуч заверне, а у візку їжак з кута в кут так і перекочується.
Катався, катався та й викотився з візка на дорогу.
Озирнулася конячка – що таке? Загубився їжак! Знову конячка порожнього візка везе.
Бачить: ведмідь біля дороги збирає малину з кущів.
– Чи хочете, Михайло Івановичу, покататися? – запитує конячка.
– Гаразд, – відповідає ведмідь. – От кущик малини об'їм та й поїду. Поцмокав ведмідь, обсмоктав лапи та й поліз у візок – затріщав візок під ним.
Напружилася конячка – ледве-ледве візок з місця зрушила. З усіх сил старається, везе. Затягла ведмедя на гірку.
А вже під гірку візок сам покотився. Колеса на камінцях підскакують, ведмедя у візку потрушує, ведмідь у візку охкає.
А як трусонуло його посильніше – він і випав. Сидить на дорозі, лапами носа тре.
– Не буду більше кататися! - реве. – Буду на своїх лапах ходити. – І пішов до лісу.
Сумно стало конячці: ніхто більше кататися не хоче. Пішла вона додому.
Підходить до дому, а на ґанку сидить Микита.
Побачив Микита конячку та й кричить:
– Гей, куди ти з дому втекла? Я кататися хочу!
Зраділа конячка:
– Сідай, Микитко, сідай!
І понеслася конячка! Повз городи проїхали, зайців налякали.
Повз кущі пронеслися, де їжак ховається.
По лісі проскакали, куди ведмідь пішов.
Їздили, їздили, та й повернулися додому. Підкотили, зупинилися:
– Тпрррууу! Приїхали.
Поставив Микита конячку знову в куток під ліжко, де вона раніше стояла, паперового сіна їй настругав.
– Їж, – каже, – конячко. Ти сьогодні багато бігала!
А насправді нікуди конячка не бігала. Це ми з Микиткою так грали.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова