|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Як черепаха по воду ходила
Болгарська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов
Зібралися якось звірі на бенкет. Кого там тільки не було!
Лише мурахи відмовилися: нема коли нам, кажуть, роботи багато, зима на носі.
Ось наготували звірі всякої всячини, розклали страви на лісовій галявині, бенкетують.
Наїлися досхочу і захотіли пити. Аж води й немає, забули принести.
Засперечалися, кому до криниці бігти.
Добре б ведмедю – він сильний, одразу багато води принесе. А ведмідь відмовився.
Добре б вовка послати – у нього ноги швидкі, зуби гострі, ніхто йому по дорозі не завадить. Але вовк теж іти не хоче.
Попросили лисицю – їй, мовляв, усі стежки в лісі знайомі. Миттю обернеться. Але хіба її умовиш?
І лисиця не пішла.
Сперечалися-сперечалися і вирішили – нехай іде черепаха.
Нічого не поробиш. Узяла черепаха глиняний глечик і пішла. Бігом біжить, та все не прудко, все не швидко. Одне слово – черепаха.
Нарешті дісталася до криниці, зачерпнула води. Назад іде, а по дорозі мурах зустріла.
Зупинили вони її, запитують:
– Куди, тітонько, йдеш? Що в глечику несеш?
– Ох, милі мої, – відповідає черепаха, – у нас сьогодні бенкет. От мене й послали до криниці по воду.
Оточили її мурахи, просять:
– Будь ласка, дай нам хоч по крапельці! Ми за день так напрацювалися, пити хочемо, а до води хтозна коли доберемося!
Пожаліла їх черепаха, поставила глечик на землю. Думає, хіба багато мурашкам треба?
А мурахи на воду так і накинулися. Кожен мураха лише по краплі випив. Але ж їх, мурах, сила-силенна.
Отак по крапельці – всю воду й випили.
Знову попленталася черепаха до криниці! Тільки набрала води – де не взявся осел біжить. Біжіть-поспішає. А глечик з водою черепаха росеред дороги поставила. От осел випадково його й штовхнув. Упав глечик, ручка зламалася, уся вода на траву вилилася.
Довелося черепасі знову воду набирати. Зачерпнула води, сяк-так звалила глек на спину, йде – журиться: шкода, що глечик без ручки залишився.
Так засмутилася, що йде, під ноги й не дивиться. Та об камінь і спіткнулася! От біда – зісковзнув глечик зі спини, і немає більше глечика! Самі черепки лежать.
Стало прикро черепасі, журиться вона, ледве плентається. Сонце вже за лісом сховалося, коли вона до галявини доповзла. Побачили звірі черепаху.
– А де ж вода? – питають.
У відповідь черепаха тільки тяжко зітхнула.
"Отакої, – думають звірі, – недарма, мабуть, кажуть: прудкий, як черепаха. Треба було не її по воду посилати".
Але хіба після справи поради просять? Так бенкет у них і закінчився.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова