|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
У кого ніс кращій
Віталій Біанкі
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов
Мухолов-тонконіс сидів на гілці й роздивлявся навсібіч. Тільки-но полетить повз нього муха або метелик, він одразу ж поженеться за нею, зловить та й проковтне. Потім знову сидить на гілці і знову чекає, виглядає.
Побачив поблизу костогриза і став скаржитися йому на своє гірке життя.
– Дуже важко мені, – каже, – їжу собі здобувати. Цілий день працюєш-працюєш, ані відпочинку, ані спокою не знаєш, а все голодний. Сам подумай: скільки мошок треба зловити, щоб ситим бути. А зерна клювати я не можу: ніс у мене дуже тонкий.
– Так, твій ніс нікуди не годиться, – сказав костогриз. – Інша справа мій! Я ним вишневу кісточку, як шкаралупу, розкушую. Сидиш на місці та й клюєш ягоди. От би й тобі такого носа.
Почув його шишкар-хрестоніс і каже:
– У тебе, костогризе, зовсім простий ніс, як у горобця, тільки товстіший. Ось подивися, який у мене хитромудрий ніс: хрестом! Я ним цілий рік насіння з шишок вилущую. Ось так.
Шишкар спритно підчепив кривим носом лусочку ялинової шишки і дістав насіннячко.
– Вірно, – сказав мухолов, – твій ніс похитріший буде!
– І зовсім ви не розумієтеся на носах! – прохрипів з болота бекас-довгоніс. – Гарний ніс має бути прямий та довгий, щоб ним комашок із тванюки зручно було діставати. Подивіться на мій ніс!
Подивилися птахи вниз, а там з очерету стирчить ніс довгий, як олівець, і тонкий, як сірник.
– Ах, – сказав мухолов, – от би й мені такого носа!
– Стривай! – запищали в один голос два брати-кулики – чоботар-шилоніс і кульон-серпоніс. – Ти ще наших носів не бачив!
Подивився мухолов і побачив перед собою два чудові носи: один дивиться вгору, другий – вниз, і обидва тонкі, як голки.
– Мій ніс для того вгору дивиться, – сказав чоботар, – щоб ним у воді будь-яку дрібну живність підчіпляти.
– А мій ніс для того вниз дивиться, – сказав кульон-серпоніс, – щоб ним черв'яків та комашок із трави витягувати.
– Ну, – сказав мухолов, – краще за ваші носи і не придумаєш!
– Та ти, мабуть, справжніх носів і не бачив! – крякнула з калюжі широконіска. – Дивись, які справжні носи бувають: ось які!
Усі птахи так і бризнули сміхом, прямо широконісці в ніс: "Оце лопата!"
– Зате ним воду толоктіти дуже зручно! – з обуренням сказала широконіска і мерщій знову сунулася головою в калюжу.
Набрала повнісінький ніс води, виринула і ну її толоктіти: воду крізь краї носа пропускати, як крізь густий гребінець. Вода вся вийшла, а комашня, яка в ній була, уся в роті залишилася.
– Зверніть увагу на мого носика! – прошепотів із дерева скромний сіренький дрімлюга-сітконіс. – У мене він крихітний, проте служить мені і сіткою, і горлом. Мошки, комарі, метелики цілими натовпами в сітку-глотку мою потрапляють, коли я вночі над землею літаю.
– Це як так? – здивувався мухолов.
– А ось як! – сказав дрімлюга-сітконіс та як роззявить пащу – усі птахи так і шарахнулися від нього.
– Оце щасливець! – сказав мухолов. – Я по одній мошці хапаю, а він ловить їх одразу сотнями!
– Так, – погодилися птахи, – з такою пащею не пропадеш!
– Гей ви, дрібнота! – гукнув їм пелікан-мішконіс із озера. – Спіймали комашку – і радієте. А того немає, щоб про запас собі щось відкласти. Я от рибку спіймаю – і в мішок собі відкладу, знову спіймаю – і знову відкладу.
Підняв товстий пелікан свій ніс, а під носом у нього мішок, набитий рибою.
– Оце так ніс, – вигукнув мухолов, – ціла комора! Зручніше аж ніяк не придумаєш!
– Ти, мабуть, мого носа ще не бачив, – сказав дятел. – Ось подивися!
– А чого ж на нього дивитися? – запитав мухолов. – Звичайнісінький ніс: прямий, не дуже довгий, без сітки і без мішка. Таким носом їжу собі на обід діставати довго, а про запаси і не думай.
– Не можна ж усе тільки про їжу думати, – сказав дятел-довбоніс. – Нам, лісовим робітникам, треба інструмент при собі мати для теслярських і столярних робіт. Ми ним не тільки корм собі здобуваємо, а й дерево довбаємо: житло влаштовуємо, і для себе, і для інших птахів. Ніс у мене – як долото!
– Дива! – сказав мухолов. – Стільки носів бачив я сьогодні, а вирішити не можу, який із них краще. Ось що, братики, ставайте поруч. Я подивлюся на вас і виберу найкращий ніс.
Вишикувалися перед мухоловом-тонконосом костогриз, шишкар-хрестоніс, бекас-довгоніс, чоботар-шилоніс, кульон-серпоніс, широконіска, пелікан-мішконіс і дятел-довбоніс.
Але тут впав зверху сірий яструб-гачконіс, схопив мухолова і забрав собі на обід.
А інші птахи з переляку розлетілися хто куди.
Так і не дізналися, у кого ніс кращий.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова