|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Гострохвоста мишка
Чуваська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Є.Рачов
Жила колись на березі великої ріки мишка. Звали її Гострохвоста мишка. Кожного дня вона сідала біля входу до нірки, гризла зернятка та поглядала на річку. Дивилася, як по річці, до далеких берегів, пливуть човни під вітрилами. І захотілося мишці подорожувати, побувати у невідомих краях. Але як туди дістатися?
Якось Гострохвоста мишка бігла по березі й побачила біля самої води кавунову шкірку.
«Ось мій кораблик! – подумала мишка. – На ньому я подорожуватиму!»
Схопила вона кавунову шкірку, зіштовхнула у воду, сама забралася в неї і поставила вітрило з березової гілочки. Подув попутний вітер, і кораблик поплив.
Пливе мишка на кораблику по річці. Назустріч зайчик берегом біжить та й гукає:
– Гострохвоста мишко! Куди прямуєш?
– Я вирушила подорожувати, – відповідає мишка, – хочу подивитися, як живуть у невідомих краях, та дізнатися, чи немає там солодких корінців мені на зубок.
– Візьми й мене з собою! Я принесу морквину.
– А чи будеш ти мені другом?
– Буду! – каже зайчик.
Посадила мишка зайчика на кораблик, і попливли вони удвох. Пливуть вони, пливуть, а по березі назустріч лисичка біжить, запитує:
– Гострохвоста мишко, куди прямуєш?
– Я вирушила подорожувати, – відповідає мишка, – хочу подивитися, як живуть у невідомих краях, та дізнатися, чи немає там солодких корінців мені на зубок.
– Візьми й мене з собою! Я принесу гусячу лапку, на всіх вистачить.
– А чи будеш ти дружити з нами?
– Чом же й ні? Буду! – каже лисичка.
Узяли вони лисичку на кораблик і попливли втрьох. Пливли вони пливли, а по березі назустріч вовк біжить. Бачить, пливе кораблик, і завив:
– У-у! Гострохвоста мишко! Куди прямуєш?
– Я вирушила подорожувати, – відповідає мишка, – хочу подивитися, як живуть у невідомих краях, та дізнатися, чи немає там солодких корінців мені на зубок.
– Візьми й мене з собою! Я принесу великий м'ясний хуплу-пиріг.
– А чи будеш ти дружити з нами?
– Чим я гірший від інших? Буду! – каже вовк.
Посадили вони вовка на кораблик і далі попливли. А назустріч по березі ведмідь іде. Побачив кораблик і заричав:
– Ох-хох! Чий це кораблик по річці пливе! Хто господар?
– Я капітан на кораблику, – відповідає мишка, – ми пливемо подивитися, як живуть у невідомих краях, та дізнатися, чи немає там солодких корінців мені на зубок.
– Візьміть і мене з собою! Я принесу меду, всім вистачить.
– Кораблик маленький! – каже зайчик. – Нас і так багато!
– Тобі й сісти нема де! – кричить лисичка.
– Усі потонемо! – завив вовк.
– Я обережно сяду...
– Ну то сідай! – пискнула мишка. – Місця всім вистачить!
Сів ведмідь на кораблик. Пливуть звірі по річці, п'ють, їдять, один на одного дивляться, пісень співають, танцюють. Мишка весело попискує, зайчик лапкою постукує – тук-тук-тук, лисичка посвистує, вовк зубами клацає, ведмідь на губах гуде.
Пливли вони день, другий, а на третій день стали закінчуватися припаси. Взялися звірі припаси ділити. Засперечалися. Ведмідь киває на вовка, що він усе сам з'їв, зайчик на лисичку. А лисичка осторонь сидить та на мишку наговорює... Заревів на мишку ведмідь, завив вовк, загавкала лисичка, запищав зайчик.
Злякалася Гострохвоста мишка, затремтіла, хвостиком вильнула та й повалила вітрило. Перекинувся кораблик. Усі звірі у воду впали. Мишка швидше за всіх на берег вибралася та за кущик сховалася.
Побудувала Гострохвоста мишка собі нову нірку. Кожного дня, як і раніше, сідала вона біля входу, гризла зернятка і поглядала на річку. Дивилася, як по річці до далеких берегів пливуть човни під вітрилами. І прикро було мишці, що друзі завадили їй побувати у невідомих краях. З того часу Гострохвоста мишка сподівається знайти собі вірних друзів. Сидить вона день у день біля нірки та мріє, як вирушить на кораблику в нову подорож.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова