|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Аудіоказка "Я теж умію кататися на велосипеді"
Я теж умію кататися на велосипеді
Астрід Ліндгрен
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Портнягіна
– Я теж умію кататися на велосипеді! – кричала Лотта. – Так, не гірше ніж ви!
Вона сиділа на заборі й дивилася, як її брат Йонас та сестра Мія Марія мчали з гори. Вони летіли так, що було чути, як шумить вітер!
Лотті ще немає й п'яти років, і насправді вона не вміє кататися на велосипеді.
– Ти для цього поки що маленька, – сказав Йонас за вечерею.
– І велосипед у тебе старий, триколісний, – додала Мія Марія.
– Так, нічого не поробиш, – сказала Лотта поросяткові, якого пошила їй мама. Лотта називала його Мишком та про все йому розповідала.
Через два дні Лотті виповнилося п'ять років. Мама, тато, Йонас та Мія Марія прийшли вранці її привітати та подарували їй різні подарунки.
Але велосипеда серед подарунків не було.
– Тобі поки вистачить триколісного, – сказав тато.
Але Лотта хотіла справжній велосипед.
– Я візьму велосипед у комірчині тітоньки Берг (це була сусідка Лотти), коли вона ляже подрімати після обіду, – сказала Лотта Мишкові, – і доведу, що я не маленька.
Тітонька Берг зовсім не виглядала сонною. Її зла собачка Скотті загавкала на Лотту, але Лотта анітрохи не злякалася.
Вона запитала тітоньку Берг:
– Відгадай, у кого сьогодні день народження?
– У тебе, я знаю.
Тітонька Берг простягла Лотті пакуночок:
– Вітаю тебе!
У пакунку була коробочка, а в ній – браслет із різнокольоровими скельцями.
– Дякую! Ти най, най, найдобріша в світі! – вигукнула Лотта.
Як раптом вона згадала, для чого сюди прийшла.
– Я б на твоєму місці поспала б після обіду, – сказала вона тітоньці Берг.
– Мабуть ти маєш рацію, – погодилася тітонька Берг.
А Лотта пішла до комірчини. Велосипед був великий, важкий. Він перевертався, падав і скрізь залишав на Лотті синці.
На вулиці Лотта посадила Мишка на багажник.
– Тримайся. Я зараз помчу з гори донизу, як Йонас та Мія Марія.
І Лотта, важко дихаючи, потягла велосипед вгору по своїй вулиці: адже щоб з'їхати вниз, треба спочатку заїхати нагору.
Вона залізла на велосипед: спочатку на ящик, а потім на велосипед.
– А тепер, Мишко, слухай, як шумить вітер!
І вони покотилися! Лотта, велосипед і Мишко неслися так, що аж вітер свистів у вухах!
– Гальмуй! Гальмуй! – кричала Лотта. Але велосипед не вмів цього робити. І Лотта теж. – Допоможіть! – закричала вона. – Допоможіть!
Але велосипед летів і мчав з гори, поки не наскочив на паркан біля будинку тітоньки Берг.
Бідолашна Лотта перелетіла через огорожу і з криком впала в кущі троянди.
Тітонька Берг висунула голову з вікна:
– Що ти тут робиш?
– Катаюся на велосипеді, та ще й у свій день народження.
Лотта вважала, що це жахливо – впасти з велосипеда в такий урочистий день.
– Бідолашка, – сказала тітонька Берг, – де у тебе болить найбільше?
– Скрізь,– сказала Лотта. Їй було боляче та соромно, адже вона вкрала чужий велосипед.
Вона боялася тітоньку Берг, але та мовчки привела її до себе на кухню, помила подряпину та приклеїла пластир.
Тітонька Берг поставила велосипед у комірчину.
– Я взяла його ненадовго, – сказала Лотта, – ти пробачиш мені?
– Так. Але великий велосипед тобі не підходить, тобі потрібен справжній велосипед, тільки маленький.
– Тоді скажи про це татові, – попросила Лотта.
Як раптом Лотта знову заплакала.
– Мій браслет, – кричала вона, – мій браслет загубився!
– Ходімо пошукаємо, – сказала тітонька Берг.
І вони стали шукати в комірчині і на вулиці. Але браслета ніде не було.
І сумна Лотта пішла додому.
– Бачиш, який у мене поганий день народження, – сказала вона Мишкові.
І тут Лотта побачила тата з маленьким двоколісним велосипедом.
– Я нічого не розумію... – сказала Лотта Мишкові.
Мама теж нічого не розуміла і сказала:
– Ми ж вирішили, що Лотта отримає велосипед наступного року.
– Так, але це старий дешевий велосипед, – відповів тато.
І хоча це був старий, дешевий велосипед, Лотта зраділа йому більше, ніж усім подарункам, які отримала сьогодні.
Вона посадила Мишка, сама сіла на велосипед, а Йонас біг позаду та підтримував її – адже ніхто не вірив, що Лотта вміє їздити самостійно.
Але коли Йонас відпустив велосипед, мама сказала:
– Дивіться, а наша крихітка і справді вміє їздити на велосипеді!
– Я ж казала, що вмію їздити на велосипеді! – кричала Лотта, проїжджаючи повз будинок тітоньки Берг. Тітонька Берг дивилася на Лотту та дивувалася.
А потім крикнула:
– Подивися, що висіло на гілці трояндового куща! Твій браслет!
Лотта зупинилася та злізла з велосипеда – адже неможливо одночасно їхати на велосипеді та дивитися в бік.
Йонас та Мія Марія теж підійшли подивитися на браслет. Мія Марія сказала, що в житті не бачила гарнішого браслета.
Лотта одягла браслет, і ось вона знову на велосипеді. А поруч із нею на своїх велосипедах катаються Йонас та Мія Марія.
Слухати аудіоказку:
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова