|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Дівчинка Оля та чорна кішка
І.Вєткіна
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Хохловкіна
Жила собі дівчинка Оля. Дівчинка як дівчинка. Дві косички за спиною та чотири веснянки на носі.
Стала якось Оля вірш вчити напам'ять. Сіла біля вікна, книжку на підвіконня поклала та у вікно подивилася.
А за вікном хлопці Івану Петровичу машину мити допомагають... Довго дивилася Оля, поки машина не заблищала на сонці так, що аж очам боляче стало.
Подивилася вгору - а там, у небі, високо-високо літак летить. Цікаво дивитися, як за ним слід тягнеться.
Раптом згадала Оля, що о шостій їй треба йти до подруги на день народження.
Пішла Оля, а підручник так на підвіконні й залишився лежати.
Прийшла вранці Оля до школи, і одразу ж її викликали до дошки вірш розповідати.
А Оля жодного рядка не пам'ятає. Усе пам'ятає: як хлопці машину мили, і як літак у небі летів, а вірша не пам'ятає.
І поставила вчителька в журнал Олі велику двійку.
Підбігла до неї на перерві Зіна:
- Олечко, як же ти вірша не вивчила?
- Я не винна, я вчила, цілу годину над книжкою сиділа.
У Зіни очі від подиву стали круглими:
- Дивно якось все виходить, - каже.
- Дуже дивно, - відповідає Оля.
Раптом Зіна стукнула себе по лобі:
- А де у тебе підручник лежав?
- Як де? - здивувалася Оля. - На підвіконні.
- Розкритий?
- Так.
- Ну, тепер усе ясно, - вигукнула Зіна. - Хто ж підручники розкритими залишає? Ось чому у тебе з голови все й вилетіло!
І порадила Зіна Олі підручники на ніч під подушку класти, щоб уроки з голови не вилітали.
Неспокійною була у Олі ніч: ніяк заснути не могла. Тільки-но повернулася - математика з-під подушки вискочила та й кутом в око влучила.
Заштовхнула її Оля назад під подушку - географія вислизнула і на підлогу впала. Довелося з ліжка вилізати.
А під ранок граматика під ковдру забралася. Злякалася Оля, схопилася і заснути вже більше не змогла.
Вийшла вона у коридор, а назустріч їй кішка Мурка йде. Позіхає, потягується, на Олю дивиться: "Чого це Оля так рано піднялася?"
У школі сидить Оля на уроці математики, очі зліпаються, голова наче чужа.
Спитав учитель Олю, яка у задачі відповідь. Оля стоїть - нічого відповісти не може. А на дошці, як у тумані, цифри плавають.
Пішла Оля додому сумна-пресумна. Портфель якийсь важкий, наче його двійка з математики до землі тягне.
А ліфтерша тітка Марія запитує:
- Чого ти, Олю, така сумна сьогодні? Чи не двійку отримала?
- Я, тітонько Маріє, чомусь на уроці заснула.
- Чого ж тобі засинати? - підозріло запитує тітка Марія. - Напевно, це тобі чорна кішка дорогу перебігла. Чорна - це точно до лиха.
Оля мерщій до ліфту - та додому. Двері відмикає, поспішає.
Забігла до кухні, Мурку схопила і почала її розглядати: може, хоч під лапою у неї десь є хоч одна світла цяточка.
Але ні, чорна-чорнісінька Мурка, жодної світлої плямки. Отже, вірна прикмета, це через неї Оля на уроці заснула.
Почалося у Олі важке життя. Самі невдачі... І все через чорну кішку. А куди її діти? Кішка вже давно у них живе. Усі до неї звикли.
Вранці Оля встає і першим ділом Мурку до ванної заганяє. А це непросто: треба її так загнати, щоб вона дорогу не перейшла.
Кружляють вони, кружляють вони по квартирі, а час летить. Поки зажене Оля кішку до ванної - вже і до школи треба йти.
Так і йде Оля до школи невмита, незачесана. Навіть поснідати не встигає.
А в школі однокласники вже й хвилюватися почали:
- Щось ти, Олю, якась неохайна стала.
- Чого ти все жуєш не тільки на перерві, а й на уроках?
Якось у школі був гумористичний вечір. Зібралася й Оля йти. Вийшла з кімнати та раптом згадала, що забула взяти ключ від квартири. Вертатися не можна - погана прикмета. "Почекаю біля дверей, поки мама прийде з роботи," - вирішила вона.
Раптом бачить: по коридору неквапно й важко Мурка йде. Вийшла з кухні і дорогу Олі перейшла.
"Ну, тепер все, - думає Оля. - Що робити? Повертатися назад не можна, і вперед іти не можна - не пощастить."
Нудно в коридорі - хоч плач. "Якось дивно, - думає Оля, - всі прикмети врахувала, а скрізь не щастить."
А тут ще й Мурка, сидить собі на тумбочці, потягується.
Тоскно Олі. А надворі вітерець свіжий гуляє, морозиво продають...
У школі діти веселяться.
Тільки Оля сидить сама-самісінька в коридорі. І все через якусь чорну кішку!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова