Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Закарпатська народна казка

Іван Королевич

Іван Королевич

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Кохан

Казка зачинається із бідного хлопчини, котрий не мав ні батька, ні матері. Коли дійшов він сімнадцяти років – ґазда за рік служби дав йому, крім їжі, ще й телицю.

Іван Королевич

Хлопець пив стільки свіжого молока, що став міцним легінем. Надумав він кинути службу і піти в мандрівку.

Іван Королевич

Йде хащами й пустами. Раз бачить – на скелі стоїть чоловік і тре камінь на порох. Назвався він Сучикаменем, а хлопець – Королевичем, так йому сподобалось.

Іван Королевич

Вирішили вони силами помірятися. Сучикамінь вдарив Королевичем у землю – заглибив його до колін, а Королевич кинув Сучикаменем – заглибив аж до пояса. Витяг його й каже:

– Будьмо побратимами і не розлучаймося.

Іван Королевич

Ідуть вони лісами. Чують великий тріск. Дивляться – якийсь чоловічисько рівне дерево кривить, а криве виправляє. Звали його Кривихаща.

Іван Королевич

Визвав і його Королевич поборотися. Кинув Кривихаща Королевича і загнав у землю аж до пояса.

Іван Королевич

Розсердився Королевич, вискочив:

– Ну, держися добре! – крикнув Кривихащі.

І коли ним раз гупнув у землю, загнав до підплеч.

Витяг його, та й побраталися.

Іван Королевич

Пішли по світу троє. Королевич серед них за старшого. Ідуть лісами, горами. Приходять на одну полонину. Стоїть хата з дверима відчиненими, а ніде живої душі. Лише три рушниці висять на стіні.

Іван Королевич

Переспали ніч. Уранці Королевич з Кривихащею пішли на полювання. Скоро принесли до хати убитого вепра і знову пішли в хащу.

Іван Королевич

Сучикамінь варить їм полуденок: поставив на ватру цілий котел м'яса. Та в одинадцять годин з'явився якийсь дід із бородою на два метри, назвався Ногтибородою і попросив через поріг його пересадити.

Іван Королевич

Сучикамінь пересадив діда через поріг і положив на піч, щоб зігрівся. Дав йому поїсти м'яса, а той ще просить.

– Більше не можу дати, бо нас троє – відказав Сучикамінь.

– Я з'їм оте м'ясо на твоєму череві та з хребта виріжу ремінь, – каже Ногтиборода.

Кинув Ногтиборода Сучикаменя на землю, взяв котел з вогню і висипав гаряче м'ясо йому на голе черево. І те м'ясо з'їв. А потім перевернув хлопа догори хребтом і видер ремінь на три персти. Сам зібрався, пішов геть.

Іван Королевич

Сучикамінь поставив варити друге м'ясо. Скоро вернулися Королевич та Кривихаща. Ганьбився він сказати побратимам правду.

Іван Королевич

Переспали ніч. Тепер Сучикамінь йде полювати з Королевичем. Дома зостався Кривихаща. Те саме й з ним сталося. Прийшли додому побратими, а полуденка нема. Сучикамінь знає, чого так, мовчить.

Іван Королевич

На третій день зостався вдома хазяйнувати Королевич. Приходить дідок і просить пересадити його через поріг.

– Перелазь сам, – відказав Королевич.

Просить Ногтиборода їсти.

– М'яса тобі не дам, на м'ясо є люди.

– Я з'їм оте м'ясо на твоєму череві, а із хребта видеру ремінь, – відказав дід.

Іван Королевич

Королевич схопив Ногтибороду і витяг дідика за хату. Розколов сокирою бука і прищепив розколиною дідову бороду.

Іван Королевич

Вернувся до хижі та й ладить полуденок. Приходять побратими – м'ясо вже готово. Пообідали вони.

Іван Королевич

Вийшли надвір, а там, де лежав бук, нічого нема: дід бородою потяг і бучиська.

Королевич злякався:

– Браття, збираймося за дідом! Той може нас ізжити зі світу!

Іван Королевич

Ідуть вони слідом, бо бук наробив борозни. Прийшли до самого царського палацу – а цар дуже плаче, бо Ногтиборода узяв його три доньки.

Іван Королевич

Ідуть далі. Приходять до одної ями, а Королевич каже:

– Ідіть принесіть гвіздя, дощок і дві тисячі метрів мотуззя.

Змайстрував він колиску і вирішив спуститися у підземний світ, а браттям звелів поклястися, що будуть чекати й витягнуть його нагору. Вони поклялися. Спустили його в землю.

Іван Королевич

А під землею Королевич знайшов дідову хижу. Заходить, а дід на печі курить залізну люльку.

Іван Королевич

Порубав він діда шаблею і склав порубаного в бочку.

Сам рушив по кімнатах. Заходить до одної, а там царська донька шиє на машинці. А машинка така: скільки собі задумаєш, стільки вона зшиє. Королевич розібрав машинку і склав у торбинку.

Іван Королевич

Заходить він до другої кімнати, а там царська донька вишиває квіти.

– Що то за голка? – питає Королевич.

– То голка така: що задумаєш, те вона й пошиє.

Королевич взяв до торби й голку.

Іван Королевич

Заходить він у третю кімнату. А тут царська донька ножицями крає полотно.

– Що то за ножиці? – питає Королевич.

– То ножиці такі: скільки собі задумав, стільки і покраєш.

Взяв і ножиці.

Іван Королевич

А потім зібрав царських доньок, пішов з ними до ями.

Поклав старшу царівну в колиску і дав знак, аби тягли. Витягли нагору – одну, другу, третю.

Іван Королевич

Тоді Сучикамінь з Кривихащею порадилися і вирішили Королевича підтягти до половини ями та й пустити униз, бо він молодшу царівну в жони собі візьме.

Але Королевич вгадав наперед думки побратимів. Поклав у колиску камінь і гукнув, щоб тягнули. Витягли вони до половини, а далі пустили. Королевич і побачив їх вірність.

Іван Королевич

Думає, як вийти? Вернувся він і йде тою дорогою, куди заходив Ногтиборода. Тут пустився вогняний дощ! І чує Королевич на дереві писк. Виліз на бука, а у гнізді троє змієнят. Розгорнув свого плаща і накрив їх від вогню, а сам сховався.

Іван Королевич

Прилетів Змій і каже:

– Який подарунок хочеш за те, що ти врятував моїх дітей від вогню?

– Хочу, аби ти мене виніс на землю.

– Я винесу, якщо даси мені дванадцять буйволів, дванадцять печей хліба, дванадцять бочок вина.

Іван Королевич

Узяв Королевич усе в хаті Ногтибороди. Приніс Змієві, поклав йому на хребет ще й бочку із порубаним Ногтибородою. І полетіли вони вгору.

Коли були від землі якісь дванадцять метрів, харчі уже вийшли, а Змій просить їсти. Королевич подав йому бочку з Ногтибородою. І Змій вилетів нагору.

Іван Королевич

Попрощався з ним Королевич. Йде собі у місто, але має дуже бідний вигляд: оброслий і обідраний. Заходить у місто, а там живе один кравець. Взяв він Королевича за помічника.

Іван Королевич

Завели його в кімнату, а тут було полотна на півтора року. Королевич на вечір замкнувся, поставив машинку, котра сама шила, вийняв ножиці, котрі самі краяли. Він усе пошив за одну ніч. Побачив це кравець і пустив чутку по світу, який у нього помічник.

Іван Королевич

Дізналися про це царські доньки і принесли шити сорочки женихам на весілля. Пошив він красні сорочки на Сучикаменя і на Кривихащу. І його позвали на весілля.

Іван Королевич

Тим часом Королевич уже прибрався, поголився. Прийшов до царського палацу. І сам – як жених. Упізнали його побратими і дуже злякалися. Королевич нагадав їм, як вони порушили клятву.

Іван Королевич

Царські доньки посвідчили, що то він їх визволив. І Королевич був уже у великій славі. Він узяв собі за жінку молодшу царівну й лишився на царстві.

Іван Королевич



Автор: Закарпатська народна казка; ілюстратор: Кохан О.


На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова