|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Хто пошив Відекові сорочку
Фран Левстик
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Коптелова
Жила колись вдова. Було в неї семеро дітей. З ранку до пізньої ночі вона працювала, але все одно залишалася такою бідною, що навіть не могла купити своїм дітям нові сорочки. Молодшим доводилося доношувати сорочки старших братів. І наймолодшому – Відеку завжди діставалася зовсім стара сорочка.
Відек був добрим хлопчиком. Ішов він якось дорогою та зустрів голодне Ягня. Пожалів його Відек і відвів на луг, де росла найсмачніша трава.
– Дякую, Відеку, – сказало Ягня. – Я бачу, сорочка твоя зовсім стара – вітер її наскрізь продуває. Візьми моєї вовни на теплу сорочку.
Узяв Відек вовну та й поніс її додому. Проходив він повз засохлий Терновий кущ. Зачерпнув Відек води зі струмка і полив кущ.
– Дякую, Відеку – прошелестів Терновий кущ. – Скажи мені, що ти несеш?
– Ягня дало мені вовни на нову сорочку, – відповів Відек.
– Давай я тобі її спряду, – сказав Терновий кущ.
Зачепив Терновий кущ вовну своїми колючками і почав її смикати, розтягувати, звивати в тугу нитку.
– Ось тобі моток вовни, – сказав Терновий кущ. – Її вистачить на нову сорочку.
Узяв Відек моток вовни і поніс додому. Бачить, шкандибає через дорогу Лісовий павук. Увесь запорошений, втомився. Відек переніс Лісового павука через дорогу і посадив на травинку.
– Дякую, Відеку, – сказав Лісовий павук. – Скажи мені, що ти несеш?
– Ягня дало мені вовни на нову сорочку, а Терновий кущ напряв із неї ниток.
– Я можу зіткати тобі з цих ниток полотно, – сказав Лісовий павук.
Взявся павук плести з ниток полотно. Швидко перебирав він своїми тонкими лапками і гасав туди-сюди, туди-сюди, переплітаючи нитки. А коли зіткав шматок полотна, сказав:
– Ось тобі полотно. Його якраз вистачить на сорочку.
Узяв Відек полотно і поніс його додому. Бачить, придавило великим каменем клешню річковому Раку. Підняв Відек камінь і звільнив Рака.
– Дякую, Відеку, – сказав Рак. – Скажи мені, що ти несеш?
– Ягня дало мені вовни на нову сорочку. Терновий кущ напряв із неї ниток. А Лісовий павук зіткав полотно, – відповів Відек.
– Ти зустрів саме того, хто тобі потрібен, – сказав Рак. – Дай мені твоє полотно, і я викрою тобі з нього гарну сорочку.
Гострими клешнями Рак спритно розкроїв шматок полотна. Його вистачило на спинку і перед, на рукава, правий і лівий, і на комір.
– Бери, – сказав Рак, – тепер лишилися дрібниці: пошити нову сорочку.
Пішов Відек далі. Аж раптом побачив у траві пташеня Пташки-ткачика, що випало з гнізда. Підняв Відек пташеня і посадив у гніздо.
– Дякую, Відеку, – сказала Пташка-ткачик. – Скажи мені, що ти несеш?
– Ягня дало мені вовни на нову сорочку. Терновий кущ напряв із неї ниток. Лісовий павук зіткав полотно, а Рак розкроїв його. Тепер залишилося пошити сорочку.
– Кращого кравця, ніж я, не знайти, – сказала Пташка-ткачик.
Почала Пташка-ткачик пошивати гострим, як голка, дзьобом спинку і перед, рукава, правий і лівий, і комір. Вийшла гарна тепла сорочка.
Надів її Відек і пішов додому. Побачили його брати й закричали:
– Подивіться, у Відека нова сорочка! Звідки вона в тебе?
– Мені її подарували Ягня, Терновий кущ, Лісовий павук, Рак та Пташта-ткачик, – відповів Відек.
З того часу Відек ходив у новій сорочці, краще за яку ніхто, ніде, ніколи не бачив.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова