|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Хто набреше більш за всіх
За мотивами казки О.Туманяна "Брехун"
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Р.Саакянц
Жив колись на світі цар. От якось занудьгував він, захотілося йому розважитися. Покликав він свого першого міністра.
– Ваша величність, – сказав перший міністр, – якщо хочете розважитися, то зробіть це з користю.
– Оголосіть народу, що ви готові вислухати будь-яку нісенітницю, і кому скажете "брехня", той отримає півцарства у нагороду.
– Гм... – скривився цар, – а якщо я скажу "вірю", або "правда"?
– Як це "якщо"? Ви обов'язково скажете:"вірю!" И тоді той, хто програв, віддасть вам усе своє майно!
Отже, скрізь оголосили: "Хто хоче отримати півцарства, нехай набреше нашому царю!.."
– За останні три дні царю розповіли триста нісенітниць. Усі оповідачі передали до казни все своє майно! – розповіли в останніх новинах.
А жили в тій країні три брати. От старший і каже:
– Півцарства! Це ж можна будинок побудувати!
Середній теж почав мріяти:
– Так, а у дворі щоб стояв фонтан із рибками!
А молодший їм на це каже:
– Ідіть, ідіть! Там з вас останню сорочку знімуть!
Розсердилися старші брати:
– Цить! Мовчи! Малий ще, щоб нас вчити!
Бачить молодший брат, що не переконати йому старших братів, каже:
– Гаразд, я з вами піду, якщо що – виручу вас!
Прийшли вони до палацу. І почав старший брат свою оповідь:
– Був у мене гусак. І от запріг я його якось у віз та й поїхав у своїх справах.
А по дорозі зголоднів. Дай, думаю, половину гусака з'їм, а на другій половині далі поїду. Посолив гусака, поперчив, горіховою олією полив...
Аж тут! Виросло у гусака на спині горіхове дерево!
Узяв я хустку, розгорнув, подув у неї і понесла мене хустка вгору.
І так я швидко летів, що пробив у небі діру. Як лине з тієї діри на землю дощ!
Усе на своєму шляху змиває. Ледве-ледве я доплив до діри...
Узяв клапоть тканини й зашив її.
Припинився дощ, а я взяв залізний якір і опустився на ньому вниз.
– Ось така моя історія. Ну що, віриш мені? – запитує старший брат у царя.
– Що ж, небо зашивати – це справа корисна, гарна! А то сьогодні зранку дощик ішов... Коротше, вірю! Чого ж не вірити?
А перший міністр сидить позаду царя й радіє:
– От і добре! Гукайте наступного!
Програв старший брат. Але тут заговорив середній:
– Було це минулої зими, та й спека така стояла...
... що аж кавуни на деревах були ще зовсім зелені. Заліз я високо на дерево, вибрав великий кавун і розрізав його...
А кавун мене – Гам! Та й проковтнув!
От сиджу я у кавуні, аж тут тигровий заєць на мене із моїм же ножиком:
– Ану, заріжу тебе зараз!
Я – мерщій тікати від того зайця!
Бігали ми, бігали усередині кавуна, аж поки той не відірвався від гілки та й не полетів донизу. А там як раз проходив одноокий велетень.
Упав кавун на голову велетню, розколовся і вилетіли ми з тигровим зайцем із нього на сніг.
Схопив велетень зайця, кавун, та й пішов собі. А я залишився ні з чим.
– Ох! – киває цар, – і не кажи, які зайці з кавунами тепер пішли, що хочуть, те й роблять! Озвіріли вкінець! На людей кидаються!
– А того велетня я знаю, він у мене колись пастухом був. Тільки от біда з ним сталася: пив він воду із цієї чашки, послизнувся, впав у неї та й... потонув!
Знову радіє перший міністр прибутку в казні.
– Гукайте наступного!
Вийшов уперед молодший брат.
– Ну що, хлопче, – каже цар, – твоя черга тепер розповідати нісенітніцю!
А хлопчина знизав плечима:
– Немає у мене часу, щоб брехати. Адже ти, царю, узяв у нас в борг мішок золота – тож я по борг прийшов, вже не гнівайся.
– Що-о-о? – здивувався цар. – Брехня!
– Брехня? – перепитав хлопець.
– Тобто... – схаменувся цар. – Правда, правда!
– А якщо правда, то поверни борг! – сказав хлопець і розгорнув мішок.
Цар не знає, що сказати у відповідь. А перший міністр аж заплакав від розпачу.
Довелося слугам у мішок золото насипати.
А мішок величеньким виявився. Якраз півцарства в нього й влізло!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова