Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Шотландська народна казка

Хоробрий мисливець Фінлей

Хоробрий мисливець Фінлей

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Лембер-Богаткіна

У далекі-далекі часи у диких горах на півночі Шотландії жив зі своєю молодшою сестрою хоробрий мисливець на ім'я Фінлей.

Щоранку Фінлей ішов із собаками на полювання, а сестру залишав удома. І щоразу, йдучи з дому, він наказував їй підтримувати вогонь у вогнищі і не відчиняти вікно, яке дивиться на північ.

Хоробрий мисливець Фінлей

Там на півночі, за сніговою вершиною гори, у глибокій печері жили злі велетні. Ці велетні дуже любили холодний північний вітер і терпіти не могли жаркий вогонь у вогнищі.

Найзлішою і найхитрішою у сім'ї велетнів була стара Кейліх. Йшла чутка, що в гірській печері велетнів зберігаються чималі скарби і навіть чарівні речі, проте ніхто ще не зважився піти туди.

Хоробрий мисливець Фінлей

А треба сказати, що сестра Фінлея була дуже нерозважливою дівчиною. Їй ніколи не доводилося бачити не тільки самих велетнів, але й навіть їхніх слідів. А чого вона не могла побачити на власні очі, тому вона й не хотіла вірити. Тож, ідучи з дому, вона навіть і не подумала підкинути торфу у вогонь, а якщо вогнище чадило, то вона, нітрохи не бентежачись, відчиняла вікно, яке дивилося на північ, щоб випустити дим.

Хоробрий мисливець Фінлей

І от якось вона зробила і те й інше, чого брат просив її не робити: вона відчинила вікно на північ і забула підкинути торфу у вогонь, і вогнище згасло.

Хоробрий мисливець Фінлей

А вийшовши з хати, вона побачила на ґанку незнайомого вродливого юнака. Він лагідно привітався до неї, побалакав про те й про інше, і в решті-решт дівчина запросила його в дім.

Хоробрий мисливець Фінлей

А треба вам сказати, що цей вродливий юнак був не хто інший, як молодший з велетнів, що жили в тій самій печері. А щоб його не впізнали, він перетворився на людину. Він попросив дівчину дати обіцянку, що вона не скаже братові, хто приходив до неї.

Дурна дівчина – краще б вона не погоджувалася на це! Але вона дала таку обіцянку. А він тільки на те й чекав. Тепер він міг так зачарувати її, щоб вона закохалася в нього до безтями.

Хоробрий мисливець Фінлей

Він зовсім заговорив бідолаху, і нарешті вона навіть погодилася залишити дім брата і втекти з незнайомим хлопцем. Що гірше, вона присягнулася, що, якщо брат завадить їй і вступить з ним у бій, вона не стане допомагати рідному братові.

З цим молодий велетень пішов.

Хоробрий мисливець Фінлей

Настав вечір. Стомлений Фінлей повертався після полювання з собаками додому і, не помітивши як, забрів у незнайому улоговину. Його це дуже здивувало, оскільки він вважав, ніби добре знає всі улоговини у своїх горах. Там, у тіні горобин та смерек, біля прозорого струмка він побачив хатину. За хатиною вгору по схилу пагорба тягнулося зоране поле. На ньому вже зеленіли сходи, хоча весна в цих суворих гірських краях тільки-но починалася.

Фінлей наказав собакам чекати, а сам підійшов до хатини і постукав у двері.

Хоробрий мисливець Фінлей

Йому відкрила гарненька дівчина.

Хоробрий мисливець Фінлей

Фінлей увійшов і побачив у хатині стареньку.

– Здрастуй, Фінлею! – сказала вона.

– Звідки ти знаєш, як мене звуть – здивувався Фінлей. – І звідки ви взялися тут, у наших горах, і ти, і ця гарна дівчина, і ваш будинок, і горобина, і все таке інше?

– Зви мене просто Доброю Чарівницею, – сказала старенька. – Ця дівчина – моя донька. Ми тут, щоб врятувати тебе, Фінлею! Хоч ти і хоробрий мисливець, але, трапляється, і хороброго не завадить попередити про небезпеку.

Хоробрий мисливець Фінлей

Чи знаєш ти, що сьогодні в твоєму домі побував молодший з велетнів і твоя сестра запросила його до хати, і йому вдалося зачарувати її? Завтра він прийде знову, щоб убити тебе чарівним блакитним мечем.

Хоробрий мисливець Фінлей

– Мені гірко чути це! – сказав Фінлей.

– Тільки ні про що не питай сестру, – попередила старенька. – Пам'ятай, вона тепер під владою злих чар.

Хоробрий мисливець Фінлей

Фінлей повернувся з собаками додому, ні про що не запитав сестру і ліг спати.

Хоробрий мисливець Фінлей

Вранці він, як завжди, зібрався на полювання...

Хоробрий мисливець Фінлей

але далеко не пішов, а сховався. І, тільки-но на дорозі з'явився велетень – той самий, що перетворився на вродливого юнаком і зачарував сестру Фінлея...

Хоробрий мисливець Фінлей

він напустив на нього своїх собак. Велетень так здивувався, що навіть забув про чарівний блакитний меч, яким хотів убити Фінлея.

Та, на біду, собаки здійняли гучний гавкіт, і дівчина вийшла з дому подивитися, що сталося.

Хоробрий мисливець Фінлей

Тоді велетень схопив її за руку і вони втекли.

Хоробрий мисливець Фінлей

Фінлей залишився сам.

Але він знав, що це ненадовго. Скоро до нього в гості завітають велетні, щоб помститися за свого молодшого брата. Він заклав двері поліном, потім підкинув побільше торфу у вогнище і став чекати.

Хоробрий мисливець Фінлей

Раптом він почув страшенний гуркіт, наче грім у горах. Це посипалися великі камені з-під ніг велетня, що спускався з гори.

Хоробрий мисливець Фінлей

Велетень підійшов до будинку Фінлея і закричав-загарчав-заревів:

– Фі! Фо! Фу! Хто насмілився замкнути двері! Сором і ганьба тому, хто не пускає втомленого подорожнього в дім!

Хоробрий мисливець Фінлей

І він натиснув плечем на двері, вибив їх і увірвався в будинок. Але Фінлей вже чекав на нього. Він стояв під прикриттям палаючого вогнища з луком і стрілами напоготові.

Хоробрий мисливець Фінлей

І тільки-но велетень увірвався до будинку, він випустив першу стрілу. Але вона лише поранила велетня. Той заревів від болю і кинувся на Фінлея.

Невідомо, що сталося б з хоробрим Фінлеєм, якби не його вірні пси.

Хоробрий мисливець Фінлей

Вони накинулися на велетня, і поки він від них відбивався, Фінлей встиг випустити з лука другу стрілу і вбив чудовисько.

Хоробрий мисливець Фінлей

Вранці Фінлей пішов до тієї улоговини, де жила Добра Чарівниця.

Хоробрий мисливець Фінлей

– Ти хоробрий хлопець! – похвалила його старенька. – Як це тобі вдалося?

І Фінлей розповів їй усе, як було: як собаки допомогли йому здолати страшного велетня.

– Ну, ця битва ще не битва, – сказала Добра Чарівниця. – Битва буде попереду. Бережи своїх собак!

Хоробрий мисливець Фінлей

А дочка Доброї Чарівниці дала Фінлею цілющий червоний мох, який треба прикладати до ран, і проводила хороброго мисливця.

Хоробрий мисливець Фінлей

І цієї ночі Фінлей був удома сам, адже його сестра втекла з молодим велетнем. Посеред ночі він знову почув страшенний шум, наче гуркіт грому в горах, і навіть ще страшніший, ніж напередодні. Знову по схилу гори покотилися важкі камені і пролунав гучний стукіт у двері будинку.

Хоробрий мисливець Фінлей

– Фі! Фо! Фу! – заревів-загарчав велетень. – Ти вбив мого сина, але мене тобі не вбити!

І велетень вибив двері й увірвався до будинку.

Хоробрий мисливець Фінлей

Але Фінлей вже чекав на нього. При світлі вогнища він побачив, що цей велетень з п'ятьма головами, одна від одної страшніша. Розпочався запеклий бій, і не минути б лиха Фінлею, якби не його вірні пси. Вони хапали й кусали велетня, і поки він від них відбивався, Фінлей вихопив свого меча і встромив його чудовиську прямо в серце.

Хоробрий мисливець Фінлей

А вранці Фінлей знову пішов до Доброї Чарівниці і сказав їй:

– Мені знову допомогли собаки. Без них був би кінець!

– Ні, – сказала старенька, – ця битва ще не битва. Битва буде попереду! Слухай мене уважно, хоробрий мисливцю. Сьогодні вночі до тебе прийде сама стара Кейліх, щоб помститися за чоловіка та старшого сина. Але вона прийде без шуму і гуркоту, тихо та непомітно. Вона заговорить до тебе лагідно і попросить впустити її до хати. Але пам'ятай: вона прийде, щоб забрати в тебе життя! Роби, як я скажу тобі, і все скінчиться добре.

І Добра Чарівниця навчила хороброго Фінлея, що йому слід робити, а чого не слід.

Хоробрий мисливець Фінлей

І знову дочка Доброї Чарівниці приклала до ран Фінлея цілющий мох та відпустила його.

Хоробрий мисливець Фінлей

Коли настала ніч, Фінлей знову сидів у хаті сам і прислухався до тиші. У вогнищі горів жаркий вогонь. Собаки лежали поруч та грілися.

Хоробрий мисливець Фінлей

Раптом почувся легкий шурхіт, наче мертвий лист зашарудів на вітрі, і Фінлей почув за дверима слабкий, тремтячий голос:

– Впустіть втомлену нещасну стареньку погрітися біля вогнища! Відчиніть двері!

Фінлей гукнув їй:

– Я впущу тебе в дім, стара, якщо ти пообіцяєш поводитися тихо і нікому не заподієш в моєму будинку зла.

Стара пообіцяла.

І Фінлей впустив її в дім. Вона й справді виявилася дуже старою, згорбленою бабусею. Вклонившись Фінлею, вона сіла біля вогнища з одного боку, а він – з іншого. Собаки неспокійно снували по хаті, шкірили зуби та глухо гарчали.

Хоробрий мисливець Фінлей

– Які ж страшні у тебе собаки! – тремтячим голосом прошамкала стара. – Краще прив'яжи їх!

– Собаки ніколи не чіпатимуть добру стару жінку, – сказав Фінлей.

– Прив'яжи їх, дуже прошу тебе. Я так боюся злих собак!

– Але ж мені нема чим їх прив'язати, – сказав він.

– Я дам тобі три волосини з моєї голови. Вони такі міцні, що можна сплести з них якірний ланцюг для великого корабля.

Хоробрий мисливець Фінлей

Фінлей узяв три волосини і удав, ніби прив'язує собак. Насправді ж він просто наказав їм сидіти спокійно в кутку.

Хоробрий мисливець Фінлей

– Ти вже прив'язав їх? – запитала стара.

– Сама бачиш, як вони смирно лежать, – відповів він.

Стара подивилася на собак і заспокоїлася. Не кажучи більше ані слова, вони сиділи біля вогнища, як раптом Финлею здалося, ніби стара почала збільшуватися...

– Що з тобою? – запитав він. – Ти ніби ростеш...

Хоробрий мисливець Фінлей

– Ну що ти! – сказала стара. – Це все холодна ніч. Я замерзла і стиснулася в грудку, а зараз відігрілася біля твого вогнища.

Вони знову трохи помовчали. Фінлей не спускав очей зі старої і нарешті сказав:

– Ну звичайно, ти ростеш на очах!

Стара насупилася і сказала сердито:

– Так, росту! А ти вбив мого чоловіка і мого старшого сина!

З цими словами вона схопилася і вперлася головою в стелю так, що будинок затрусився.

Хоробрий мисливець Фінлей

Фінлей теж скочив на ноги, але велетка встигла схопити його за волосся. Добре, що вона не могла порушити свою обіцянку і напасти на нього в його будинку. Але вона потягла його за поріг. Тоді пси схопилися зі своїх місць і кинулися на неї.

Хоробрий мисливець Фінлей

Фінлей не на життя, а на смерть став битися з велеткою. Вони качалися по землі, гамселячи один одного, і, звичайно, вона здолала б Фінлея, якби не собаки. Вони хапали й кусали її, і тому Финлею вдалося повалити її на землю і приставити до горла меч.

Тут вона ніби змирилася і стала обіцяти хороброму мисливцеві будь-які багатства, тільки б він відпустив її.

– Я віддам тобі усі скарби з нашої печери! – говорила велетка.

– Ні! – відповів мисливець.

– Ти отримаєш зачарований меч, який разить без промаху людину й звіра!

– Ні! – відповів мисливець.

– Я дам тобі чарівну паличку, яка може перетворити кам'яну брилу на славного воїна і славного воїна на кам'яну брилу!

– Ні! – відповів мисливець і встромив свій меч велетці прямо в серце.

Так наказала йому Добра Чарівниця.

Хоробрий мисливець Фінлей

Потім він приклав червоний мох до своїх ран і до ранку був цілком здоровий.

Хоробрий мисливець Фінлей

Він пішов до хатини Доброї Чарівниці і розповів про все, що сталося: як собаки допомогли йому подолати стару Кейліх.

– Тепер ти герой, Фінлею! – сказала Добра Чарівниця. – Оце була битва з битв! – і вона погладила собак.

Хоробрий мисливець Фінлей

Не минуло й тижня, як Фінлей одружився з гарненькою донькою Доброї Чарівниці. Вони жили довго і щасливо. Усі скарби велетнів дісталися їм, тож вони жили багато, а оскільки їх охороняли вірні пси Фінлея, то вони нічого й нікого не боялися.

Хоробрий мисливець Фінлей

Автор: Шотландська народна казка; ілюстратор: Лембер-Богаткіна В.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова