Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Read in English

Російська народна казка

Гуси-лебеді

Ілюстрації – А.Савченко

Гуси-лебеді

 

Жили мужик та баба. У них була дочка та синок маленький.

— Донечко, — каже мати, — ми підемо на роботу, бережи братика! Не ходи з двору, будь розумницею — ми купимо тобі хустинку.

Гуси-лебеді

Батько з матір'ю пішли, а донька забула, що їй наказували: посадила братика на травичці під віконце, сама побігла на вулицю, загралася, загулялася.

Налетіли гуси-лебеді, підхопили хлопчика, понесли на крилах.

Гуси-лебеді

Повернулася дівчинка, дивиться — братика немає! Охнула, кинулася туди-сюди — немає!

Вона його гукала, сльозами заливалася, голосила, що сваритимуть батько з матір'ю, — братик не відгукнувся.

Гуси-лебеді

Вибігла вона в чисте поле і тільки бачила, як полетіли далеко гуси-лебеді і пропали за темним лісом. Тут вона здогадалася, що вони забрали її братика: про гусей-лебедів давно йшла дурна слава — що вони маленьких дітей крадуть.

Гуси-лебеді

Кинулася дівчинка наздоганяти їх. Бігла, бігла, побачила — стоїть піч.

— Пічко, пічко, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?

Піч їй відповідає:

— З'їж мого житнього пиріжка — скажу.

 — Стану я житній пиріг їсти! У мого батечка і пшеничні не їдяться...

Піч їй нічого не відповіла.

Гуси-лебеді

Побігла дівчинка далі — стоїть яблуня.

— Яблуню, яблуню, скажи, куди гуси-лебеді полетіли?

— З'їж мого лісового яблучка — скажу.

— У мого батечка і садові не їдяться...

Яблуня їй нічого не відповіла.

Гуси-лебеді

Побігла дівчинка далі. Тече молочна річка в киселевих берегах.

— Молочна річко, киселеві береги, куди гуси-лебеді полетіли?

— Поїж мого простого киселю з молочком — скажу.

— У мого батечка і вершки не їдяться...

Гуси-лебеді

Довго вона бігала по полях, по лісах. День схиляється до вечора, робити нічого — треба йти додому.

Раптом бачить — стоїть хатинка на курячій ніжці, з одним віконцем, навколо себе обертається.

Гуси-лебеді

У хатинці стара баба-яга пряде кужіль. А на лавочці сидить братик, грає срібними яблучками.

Дівчинка увійшла в хатку:

— Здрастуй, бабуся!

— Здрастуй, дівчино! Навіщо на очі з'явилася?

— Я по моху, по болотах ходила, сукню намочила, прийшла погрітися.

— Сідай доки кужіль прясти.

Гуси-лебеді

Баба-яга дала їй веретено, а сама пішла. Дівчинка пряде — раптом з-під печі вибігає мишка і каже їй:

— Дівчино, дівчино, дай мені кашки, я тобі щось гарне скажу.

Дівчинка дала їй кашки, мишка їй каже:

— Баба-яга пішла лазню топити. Вона тебе вимиє-напарить, в піч посадить, засмажить і з'їсть, а сама на твоїх кістках покачається.

Гуси-лебеді

Дівчинка сидить ні жива ні мертва, плаче, а мишка їй знову:

— Не барися, бери братика, біжи, а я за тебе кужіль попряду.

Дівчинка взяла братика й побігла. А баба-яга підійде до віконця і запитує:

— Дівчино, чи прядеш?

Мишка їй відповідає:

— Пряду, бабусю...

Баба-яга лазню натопила і пішла за дівчинкою. А в хатинці немає нікого. Баба-яга закричала:

— Гуси-лебеді! Летите в погоню! Сестра братика забрала!..

Сестра з братиком добігла до молочної ріки. Бачить — летять гуси-лебеді.

— Річко, матінко, заховай мене!

— Поїж мого простого киселю.

Дівчинка поїла і подякувала. Річка заховала її під киселевим бережком.

Гуси-лебеді не побачили, пролетіли мимо.

Гуси-лебеді

Дівчинка з братиком знову побігла. А гуси-лебеді повернулися, летять назустріч, от-от побачать. Що робити? Біда! Стоїть яблуня...

— Яблуню, матінко, заховай мене!

— Поїж мого лісового яблучка.

Дівчинка скоріше з'їла і подякувала. Яблуня її заслонила гілками, вкрила листям.

Гуси-лебеді не побачили, пролетіли мимо.

Дівчинка знову побігла. Біжить, біжить, вже недалеко залишилося.

Тут гуси-лебеді побачили її, загелготіли — налітають, крилами б'ють,от-от братика з рук вирвуть.

Гуси-лебеді

Добігла дівчинка до печі:

— Пічко, матінко, сховай мене!

— Поїж мого житнього пиріжка.

Дівчинка швидше — пиріжок в рот, а сама з братиком — в піч, заслінкою прикрилася.

Гуси-лебеді політали-політали, покричали-покричали і ні з чим повернулися до баби-яги.

Гуси-лебеді

Дівчинка подякувала пічці і разом з братиком прибігла додому.

А тут і батько з матір'ю прийшли.

Гуси-лебеді

Автор: Російська народна казка; ілюстратор: Савченко А.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова