Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Грушеве зернятко

Китайська народна казка

у переказі Б.Заходера

Грушеве зернятко

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Сичов

Жив у Китаї бідний чоловік на ім'я Ван Лі. Була в нього світла голова і сильні руки, і все своє життя він працював – і все своє життя він голодував.

Грушеве зернятко

Голодував він сам, голодувала його дружина, голодували його діти, і, що було для Ван Лі найгірше, голодував його старий батько. Бо Ван Лі був китаєць, а кожен китаєць знає, що діти повинні шанувати своїх батьків і піклуватися про них.

Грушеве зернятко

І от одного разу, коли в хаті не було навіть жмені чумизи, щоб зварити старому батькові юшки, Ван Лі пішов до свого сусіда, багатія, і попросив у нього мішок чумизи в борг.

Грушеве зернятко

– Добре, – сказав багатій, – але, коли прийде термін, ти віддаси мені не один мішок, а два!

Грушеве зернятко

Нема чого було робити, і Ван Лі погодився.

Грушеве зернятко

Але, коли прийшов термін, він був такий само бідний, як і раніше, і він не зміг віддати жадібному багатієві свій борг, який за цей час став удвічі більшим.

Грушеве зернятко

– Злодій! – закричав багатій. – Жалюгідний злодій і жебрак!

Грушеве зернятко

Він покликав охоронця, і Ван Лі кинули до в'язниці.

Грушеве зернятко

Стіни в'язниці були міцні, і сильні руки Ван Лі не могли йому допомогти вибратися на волю.

Грушеве зернятко

Але недарма у Ван Лі була світла голова. Думав, думав Ван Лі, як йому вийти на свободу, і, нарешті, придумав.

Грушеве зернятко

Він сказав наглядачеві в'язниці:

– Відведи мене до імператора!

Грушеве зернятко

– Бач, чого вигадав! – засміявся наглядач. – Ти, жалюгідний злодюжка, ти, убогий, хочеш постати перед очима самого Сина Неба?! Мабуть ти збожеволів!

Грушеве зернятко

– Ні! – сказав Ван Лі. – Нехай я злодій, але я не жебрак! У мене є скарб, якому немає ціни, і я хочу віддати його Синові Неба!

Грушеве зернятко

Золото відкриває всі замки, каже старе прислів'я.

Грушеве зернятко

І от замок в'язниці відімкнувся, і Ван Лі повели до імператорського палацу.

Грушеве зернятко

Імператор сидів на своєму троні з золота і слонової кістки, а навколо юрмилися придворні.

Грушеве зернятко

Коли імператор усміхався...

Грушеве зернятко

... вони реготали.

Грушеве зернятко

А коли він хмурився...

Грушеве зернятко

... вони плакали. Це були справжні придворні!

Грушеве зернятко

– О Сине Неба, – сказав Ван Лі, – прийми скромний дар від найнедостойнішого з твоїх підданих!

І, шанобливо вклонившись, він дістав зі складок свого роздертого халата маленький паперовий пакетик і подав його імператору.

Грушеве зернятко

– А де ж скарб? – нетерпляче запитав імператор, розгорнувши пакет. – Адже це просте, звичайне, грубе грушеве зернятко!

Грушеве зернятко

І всі придворні з обуренням подивилися на Ван Лі.

– Сама мудрість говорить твоїми вустами, о Сине Неба, – сказав Ван Лі. – Це воістину просте, грубе грушеве зернятко – але тільки це зернятко незвичайне.

Грушеве зернятко

Якщо посадити його в землю, то одразу ж виросте грушеве дерево, яке негайно принесе плоди. Але найбільш незвичайне те, що всі плоди на цьому грушевому дереві будуть золоті!

Грушеве зернятко

– Золоті? – перепитав імператор. – Чому ж тоді ти не посадив його сам – ти, який ображає мій погляд своїм роздертим халатом?

Грушеве зернятко

– О Сине Неба, – відповів Ван Лі, – мудрість твоя велика, але твоя доброта перевершує навіть її! Ти готовий дозволити найжалюгіднішому з твоїх підданих володіти скарбом, яким, справді, личить володіти тільки тобі! Але я ще не сказав тобі, що найнезвичайніше в цьому грушевому насінні. А найнезвичайніше в ньому те, що грушеве дерево принесе золоті плоди лише за однієї умови – якщо зернятко посадить чиста, чесна і справедлива людина. Інакше – воно народить жаб і отруйних змій!

Грушеве зернятко

Імператор впустив зернятко.

– Я ж, – продовжував Ван Лі, – усього лише бідний чоловік, якого називають злодієм... Хто як не ти, о втілення справедливості, о джерело всякого блага, гідний збирати золоті груші з цього чудесного дерева.

І Ван Лі з глибоким поклоном знову подав зернятко імператору.

Але імператор згадав, як він ще маленьким хлопчиком тягав гроші у своєї старої бабусі...

Грушеве зернятко

І згадав про всі чорні справи, які робив він сам і які робилися від його імені, і він трохи почервонів.

Грушеве зернятко

І всі придворні почали бити себе по щоках, щоб теж почервоніти.

Грушеве зернятко

– Звичайно, Син Неба вищий від добра і зла, – сказав імператор нарешті. – Але все ж таки це може дати привід до небажаних чуток... До того ж, я терпіти не можу жаб і змій – особливо отруйних! – І він поспіхом сунув зернятко в руку Ван Лі.

Грушеве зернятко

– Віддай його, кому хочеш, – сказав він. – Напевно, при моєму дворі знайдеться достатньо чесних людей! Гей, слуги, подати сюди вазу із землею! Зараз ми дізнаємося, хто з моїх придворних воістину чесний!

Грушеве зернятко

Ван Лі підійшов до управителя імперії – першого мандарина двору і, вклонившись, простягнув йому зернятко.

Грушеве зернятко

Поважний гладкий мандарин навіть не поворухнувся.

– Мені не потрібна ця дрібниця, – сказав він. – У мене й без того достатньо скарбів!

Грушеве зернятко

Шепіт пройшов по рядах придворних. Усі знали, звідки у першого мандарина його незліченні скарби. Він призначав на важливі посади в країні не тих, хто відрізнявся знаннями й здібностями, а тих, хто давав йому найбільші хабарі.

Грушеве зернятко

Ван Лі підійшов до генерала і простягнув зернятко йому.

Грушеве зернятко

– Прибери подалі цю капость, – пробурчав генерал, грубо відштовхнувши руку Ван Лі. – Я солдат, і мені вистачає солдатської платні, якою нагороджує мене Син Неба!

Грушеве зернятко

"Солдатської платні, солдатської платні", – зашепотіли у задніх рядах. Генерал ненавмисно сказав правду – він привласнював велику частину платні своїх солдатів!

Грушеве зернятко

Ван Лі підійшов до судді – головному судді країни.

– О, опора трону, о стовп правосуддя, – сказав Ван Лі. – Від тебе виходить закон, і до тебе він повертається! Тобі по праву належить мій дар!

Руки судді тряслися від жадібності, але й він відвів простягнуту долоню Ван Лі.

– Справедливість – Сама по собі нагорода, – сказав суддя, зітхаючи, і підвівши очі вгору. - Мені не треба інших скарбів!

Тут вже й сам імператор посміхнувся, а придворні зареготали. Адже вони добре знали, що той, хто входив до суду з тугим гаманцем, – повертався додому, у чому б він не був винен. Той же, чий гаманець був порожній, потрапляв до в'язниці, хоча б він був тисячу разів правий...

Грушеве зернятко

Так Ван Лі обійшов усю залу і знову опинився перед імператором.

– О, Сине Неба, – сказав він, – якщо тут немає жодної чесної людини, то чи справедливо, щоб сидів у в'язниці я – бідна людина, якого оголосили злодієм лише за те, що він хотів врятувати від голодної смерті свого шановного батька?

Імператор був у гарному гуморі.

– Ну що ж, – сказав він, – я готовий тебе помилувати. Але горе тобі, якщо ти розкажеш хоч слово про те, що ти бачив і чув, бо це велика таємниця, і якщо вона відкриється, вона може призвести до хвилювань в імперії!

Грушеве зернятко

Так Ван Лі повернувся додому. А з грушевого насіння виросла груша, і вона принесла плоди, правда, не золоті, а прості...

Грушеве зернятко

Проте, можливо, Ван Лі все ж таки шепнув комусь на вушко про те, що з ним сталося – інакше звідки б ми з вами дізналися про цю історію?

Грушеве зернятко

Автор: Китайська народна казка; ілюстратор: Сичов Л.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова