|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Господар гаю
Василь Мельник
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Софія Караффа-Корбут
У зеленому гаю жив Дятел. Тільки-но сонце встане, привітає землю своїм промінням, він до праці береться. То одного дуба огляне з усіх боків, то другого. На третій перелетить, і чути на весь гай:
– Тук-тук – п’ять штук... Тук-тук – десять штук...
– Що ти все рахуєш, з досвітку місця не нагрієш? – заскрекотіла Сорока. – Рахівник мені знайшовся.
– Кожному своє, – лагідно відповів Дятел. – Зелений гай оберігаю, щоб землю прикрашав.
– Ой ти ж лишенько, – засміялася Сорока. І полетіла. Яку пташку стріне, одразу скрекоче:
– Чи бачили? Чи чули? В нашому гаю Дятел з’явився. З досвітку лічить, скільки комах знищив. Все ними ласує, та ще примовляє і рахує. Вихваляється, ніби це він господар гаю. І кожна деревина в гаю без нього жити не може...
– На Дятла не схоже, він не хвалько, – заступилися пташки за доброго Дятла. – Весною він нам нові оселі будував, ми його знаємо.
– Ти їм новину розкажи, а вони ще й осудять, – залопотіла крильми Сорока й метнулася в село.
У селі на току стріла вона Півня.
– Здоров був, здоров був, Півнику. Як живеш-поживаєш? А послухай, що я бачила. Грамотій у зеленому гаю віднайшовся. Так вже зазнався, що й добридень нікому не каже. Плеще язиком, що гай від злих комах оберігає, довбає дзьобом кору цілісінький день, деревам життя від нього немає.
– Іди собі, плескухо, – розгнівався Півень. – Бо за наругу язик розпухне. Прилітав і до нас Дятел, я бачив, як він працює, – сказав Півень і відвернувся від Сороки.
Цілісінький день літала Сорока по всіх усюдах, а надвечір знову прилетіла до гаю. І знову почала скрекотіти Дятлові:
– Скрізь я була, Дятле. Що тільки про тебе не говорять. Кажуть, що ти даремно довбаєш кору, так усі дерева скоро повсихають. Якщо не віриш, поспитай Півня. Він у дворі так на тебе обурювався.
Натруджений Дятел не міг стерпіти такої кривди. Полетів до Півня та й питає:
– Чи то правда, Півнику, що ти так мене перед всіма обмовив?
– Не слухай, Дятле, Сороку. Вона тут на всіх брехні розносила. Ніхто їй не повірив.
– Спасибі за добре слово, – зрадів Дятел.
– Хто працює, той щасливий, – відповів Півень. – Хто базіка – той лінивий.
Прилетів Дятел до гаю, щось не чути Сороки. Кажуть, що в неї язик розпух і вона в чагарниках сховалася.
Зелений гай шумів листям, ніби дякував Дятлу за роботу.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова