Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Японська народна казка

Горобець

Горобець

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Кочергін

Горобець

Колись давно жили старий зі старою. Кожного дня старий ходив у гори по хмиз. І от одного разу, коли старий повертався з хмизом додому, він почув у кущах біля дороги писк. "Що таке?" – подумав старий і швидко побіг до того місця, звідки чувся писк. Він придивився і побачив маленького горобця. У горобця була забита ніжка, і тому він не міг літати.

Горобець

Старий був дуже добрим, він пожалів горобчика і відніс його додому. Потім напоїв горобчика водою, нагодував смачним просом і став доглядати його. Старий дуже полюбив горобчика.

Горобчик швидко одужав і кожного дня весело наспівував пісеньку:

Коли вітер дме,
Листя бамбука танцюють,
А разом із ними
Танцюють і горобці!

Пограти з горобцем приходили діти, що жили неподалік.

Горобець

От тільки стара не злюбила горобця.

Якось уранці, коли старий збирався йти в гори по хмиз, горобчик сумно зацвірінькав.

– Що ти! Що ти! – сказав старий. – Я скоро повернуся. Потім попросив стару:

– Дивись, не ображай без мене горобця! Нагодуй та напої його.

І пішов.

Горобець

Коли прийшов час обіду, горобчик підлетів до старої, що прала білизну біля колодязя, і зацвірінькав:

– Тю-тю-тю-тю!.. Бабусю, погодуй мене. Тю-тю-тю!..

Але стара зробила вигляд, ніби не чує. Тут горобчик побачив на землі миску з крохмалем. "Це, мабуть, смачно", – подумав він, підлетів до миски і з'їв увесь крохмаль.

Стара побачила це. Вона швидко підбігла до горобця і закричала:

– Ах ти негіднику! Я приготувала цей крохмаль для білизни, а ти все з'їв! Ось тобі! – І вона боляче вдарила горобчика. – Лети геть!

І горобчик з плачем полетів.

Горобець

Увечері старий повернувся додому. Він підійшов до клітки, але вона була порожня.

– Гей, жінко, де подівся горобець? – запитав старий.

– Він гидкий. Він з'їв мій крохмаль, і за це я його побила й прогнала.

– Що? – перелякався старий. – Бідолашний горобчик! Куди ж він полетів?

Горобець

Цього вечора старий думав тільки про горобчика і ніяк не міг заснути. На світанку він вийшов з дому. Але цього разу раз він не пішов по хмиз, а цілий день ходив по полях і горах і шукав горобчика.

– Горобчику, де ти? Де твій дім? – гукав старий.

Але скільки старий не ходив, він ніде не міг його знайти.

Нарешті старий підійшов до бамбукових заростей.

– Горобчику, де ти, де твій дім? – усе повторював він.

Горобець

Як раптом з бамбукових заростей почулося:

– Тут, тут його дім! – і до старого підлетіли два горобці.

Вони співали улюблену пісеньку горобчика:

Коли вітер дме,
Листя бамбука танцюють,
А разом із ними
Танцюють і горобці!

Горобець

Два горобці повели старого до гороб'ячого будинку.

Біля воріт їх зустріла ціла зграя горобців. Усі вони привітно цвірінькали й запрошували:

– Будь ласка, заходьте, заходьте…

Коли старий увійшов до будинку, до нього з криком: "Дідуню!" – підлетів маленький горобець. Це був горобчик, якого врятував старий. Горобчик і старий були дуже раді знову побачити один одного.

Горобець

Старого провели до великої кімнати. Батько й мати горобчика дякували старому і пригощали його солодощами.

Потім горобці розвісили в саду безліч паперових ліхтариків і почали танцювати. Вони танцювали й співали:

Коли вітер дме,
Листя бамбука танцюють,
А разом із ними
Танцюють і горобці!

Горобець

Нарешті старий сказав:

– Мені пора. Я піду.

– Ну що ж, – сказав горобчик, – якщо дідусеві треба повертатися додому, нехай він іде. Але ми обов'язково зробимо йому подарунок!

Горобці принесли два кошики: великий і маленький.

– Дідуню, – сказав горобчик, – цей кошик – великий, цей – маленький. Бери який хочеш.

– Я вже старий, – відповів той, – сил у мене мало. Візьму маленький. Та й навіщо мені великий?

Горобець

Він узяв кошик і став прощатися:

– Дуже тобі дякую, горобчику, бувай здоровий!

– Бувай здоровий, дідуню, приходь іще! – сказав горобчик.

І старий пішов додому по стежці, всипаній квітами сакури.

Стара дуже сердилася, що чоловік пізно повернувся додому. Але коли він розповів їй, що приніс подарунок, стара зраділа і швидко відкрила кришку кошика. Кошик був доверху наповнений коралами, золотом, гарними тканинами і різними скарбами. І старий, і стара були дуже раді.

Горобець

Однак, коли старий розповів, що з двох кошиків він узяв менший, стара знову розсердилася:

– Який же ти дурний! Чому ти не взяв великого кошика? Нічого ти не вмієш робити як слід! Доведеться мені самій сходити до горобців.

І хоча старий не відпускав жінку, вона не послухалася і пішла.

Стара бігла і голосно кричала:

– Горобчику, де твій дім?

Горобець

Незабаром вона підійшла до бамбукових заростей. Назустріч їй вилетіли горобці. Так само як і старого, вони провели її до свого дому. Увійшовши до хати, стара заговорила лагідним голосом:

– Еге, горобчику, ти одужав! Ну, дуже рада. Не пригощай мене, я поспішаю. Танці я теж дивитися не буду. Давай мені скоріше подарунки!

Горобці здивувалися такій жадібності. Але все ж таки принесли два кошики: один – маленький, другий – великий.

– Бери будь-який, – сказали вони.

– Цей, цей! – закричала стара і схопила великий кошик.

Горобець

Потім звалила його на спину і швидко пішла додому.

Кошик був важкий, і стара дуже втомилася. До того ж їй хотілося скоріше дізнатися, що лежить в кошику. Вона зупинилася, поставила кошик на землю і потихеньку відкрила кришку.

І тут один за одним з кошика почали вилітати страшні чудовиська. Стара кинулася бігти, чудовиська – за нею.

– Стій! Жадібна! Постривай же! – кричали вони їй услід.

Горобець

Старій було дуже страшно, і вона щосили бігла. Але коли вона вибігла з лісу, чудовиська раптом зникли.

Насилу дійшла стара додому. Розповіла вона про все чоловікові і пообіцяла стати доброю і ніколи більше не скупитися. Старий дуже потішився з цього.

Довго сиділи вони в саду і слухали знайому пісеньку:

Коли вітер дме,
Листя бамбука танцюють,
А разом із ними
Танцюють і горобці!

Горобець



Автор: Японська народна казка; ілюстратор: Кочергін М.

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Група Вконтакті Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн

На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2020 Валерія Воробйова