Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Гончар і злодій

Н.Ходза
Індійська народна казка

Гончар і злодій

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Винокуров, Й.Шварцман

Жив колись в Індії, в одному селищі, гончар на ім'я Добродум. І кожен, хто проходив повз його хатину, зупинявся, щоб помилуватися, як гарно він працює.

Гончар і злодій

А поруч із гончарем жив ледар на ім'я Злодум. Чолов'яга цей з ранку до вечора геть нічого не робив.

Гончар і злодій

Дійшла якось до раджі звістка, що у його володінні живе майстерний гончар. І наказав раджа своїм слугам привести Добродума до палацу.

Гончар і злодій

Прийшли слуги до гончаря і кажуть:

– Вирушай негайно до палацу! Тобі наказано зробити сто ваз для троянд, сто глеків для запашної води, сто келихів для вина!

Гончар і злодій

Пішов гончар до палацу. Дорогою зустрів він Злодума.

– Візьми мене з собою, – став просити його ледар, – я тобі допомагатиму: воду носитиму, глину міситиму...

Гончар і злодій

Зрадів Добродум.

– Ходімо, – сказав він. – За роботу я дам тобі п'ять рупій. – І пішли вони разом до палацу раджі.

Гончар і злодій

Багато місяців невтомно працював гончар.

Гончар і злодій

І зробив такі вази, такі глеки й келихи, яких не було навіть у китайського імператора!

Гончар і злодій

А Злодум, як і завжди, нічого не робив. Цілими днями він тинявся по базару, задивлявся на факірів та приборкувачів змій.

Гончар і злодій

Нарешті настав день, коли гончар закінчив роботу. Раджа дав йому у винагороду мішок грошей та відпустив з миром додому.

Гончар і злодій

Вирушили гончар і Злодум до рідного селища. Дорогою замислив ледар злу справу.

Гончар і злодій

Коли дійшли вони до дуба біля селища, ледар почав скаржитися.

– Побачать люди твій мішок із грошима, почнуть сміятися з мене, скажуть: "Добродум повернувся багатим, а Злодум – жебраком".

Гончар і злодій

Пожалів його гончар.

– Хоч ти й не допомагав мені, – сказав він, – але ось тобі п'ять рупій. А щоб люди не сміялися з тебе, я закопаю мішок із грошима під оцим дубом.

Гончар і злодій

Як сказав, так і зробив.

Гончар і злодій

Радісно вітали селяни гончаря!

Гончар і злодій

А як настала ніч, та всі поснули, безчесний Злодум потайки пішов до дуба.

Гончар і злодій

Він викопав мішок із грошима, завдав його собі на спину, і непомітно повернувся додому.

Гончар і злодій

На другий день прийшов до Добродума бідний чоловік, говорить сумно:

– Друже, діти мої помирають з голоду. Допоможи мені!

Гончар і злодій

Поспішив Добродум до лісу, щоб дістати зі свого мішка гроші. Але що це? Мішок зник. Хто ж міг його викопати? Тільки Злодум знав, куди сховав гончар свої гроші.

Гончар і злодій

Прибіг гончар до Злодума і закричав:

– Лише ти бачив, де я закопав мішок. Ти вкрав його! Ти злодій!

Гончар і злодій

Але Злодум не збентежився. Він почав гучно, щоб усі його чули, кричати:

– Безчесна ти людина! Я закопав під дубом усі свої гроші, а ти вкрав їх!

Гончар і злодій

Навколо них зібрався натовп.

– Ти злодій! – кричав гончар.

– Це ти злодій! – кричав Злодум.

Гончар і злодій

Так, сперечаючись, прийшли вони у супроводженні юрби до судді.

Гончар і злодій

Вислухав їх суддя та й запитує гончаря:

– Хто зі свідків бачив, як Злодум вкрав твої гроші?

– Немає у мене свідків, – сумно відповів гончар.

Гончар і злодій

– А я маю свідка! – сказав Злодум. – Лісовий цар, що живе у дуплі, бачив, як гончар викопав мій мішок із грошима!

Гончар і злодій

– Гаразд, – відповідає суддя, – завтра на світанку приходьте всі до дуба. Нехай цю суперечку розв'яже лісовий цар.

Гончар і злодій

Із першими променями сонця селяни зібралися в лісі. Прийшов і суддя. Прийшов і Добродум. Не було лише Злодума.

Гончар і злодій

– Нічого, – сказав суддя, – ми дізнаємося правду і без Злодума. – І, обернувши своє обличчя до дуба, запитав: – Скажи нам, лісовий царю, хто вкрав гроші – Добродум чи Злодум?

Гончар і злодій

Аж тут із дупла пролунав голос:

– Добродум – злодій! Це він викопав гроші, що їх закопав під дубом чесний Злодум.

Гончар і злодій

Почувши такі слова, суддя наказав стражі схопити гончаря.

Гончар і злодій

– О, справедливий суддя! – попросив у відчаї Добродум. – Дозволь мені залишитися на волі ще одну хвилину.

Гончар і злодій

– Нехай буде так, – сказав суддя, – але знай: через хвилину тебе буде покарано!

Гончар і злодій

Швидше, ніж проноситься думка в голові, підтягнув гончар до дуба трохи хмизу, сунув його у дупло та підпалив.

Гончар і злодій

І тільки-но спалахнув вогонь, як пролунав відчайдушний крик, і з дупла вискочив Злодум у палаючому одязі. В руках він тримав мішок із грошима.

Гончар і злодій

Селяни погасили на ньому одяг, і Злодум постав перед суддею.

Гончар і злодій

– О, мудрий суддя! – закричали селяни. – Накажи кинути цього обманщика у вогонь!

Гончар і злодій

Але суддя вирішив інакше. Він присудив віддати гончареві гроші, а злодія наказав прив'язати до дуба.

Гончар і злодій

– Слухай мій вирок! – оголосив суддя. – Ти вкрав сто рупій, і за кожну рупію отримаєш один удар палицею.

Гончар і злодій

І Злодум отримав сто ударів палицею.

Гончар і злодій

– Хто не хоче нічого робити, – сказав суддя, – той найчастіше стає злодієм. Йди геть з нашого селища, і не повертайся, поки не навчишся працювати.

Гончар і злодій

Пішов злодій і ледар Злодум світ за очі. Дивилися люди йому вслід, і ніхто його не пожалів, ніхто не сказав йому доброго слова. Така доля всіх злодіїв та ледарів!

Гончар і злодій

Автор: Індійська народна казка; ілюстратор: Винокуров О. і Шварцман Й.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова