|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Брамадатха – друг звірів
Індійська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сабліков
Колись давно оселилися в лісі два величезних стада газелей. Царем одного стада був гарний ватажок Нігродха. Він був сильний, як олень, витривалий та чуткий.
Поблизу паслося інше стадо на чолі з ватажком Сакхі. Він теж був гарний і сильний, а шерсть, так само, як і у Нігродхи, відливала золотом.
Якось полював у цих краях могутній володар королівства Бенарес на ім'я Брамадатха. Кожного тижня вирушав він на полювання разом із величезною зграєю собак і натовпом мисливців.
"Якщо наш володар так любить м'ясо газелей, заженемо всіх газелей у великий парк, де росте свіжа трава і течуть струмочки. Парк можна обгородити, ворота замкнути, а біля воріт поставити варту," – вирішили радники Брамадатхи, і так вони й зробили.
Коли ж зачинилися за стадами Нігродхи й Сакхі важкі ворота, візири пішли до короля і повідомили йому про це.
Почувши такі слова, король наказав повести його до парку, помилуватися на газелей.
Привели королівські слуги Нігродху й Сакхі до свого повелителя.
Подивився король на прекрасних газелей, на їх золотисту шерсть, на срібні роги і сказав:
– Я наказую, щоб ці дві золоті газелі були недоторканні. Ані стріла, ані сокира, ані спис відтепер не повинні їх торкатися.
І з того часу король почав часто приходити до парку милуватися на газелей, але іноді він брав із собою лук і стріли, щоб підстрелити одну чи дві.
Нерідко до парку приходив і королівський кухар з наказом вбити кілька газелей для королівського бенкету.
Неосяжна туга запанувала тоді в стадах Нігродхи й Сакхі.
Якось покликав Сакхі до себе всіх газелей і сказав:
– Брати й сестри! Я наказую з цього дня встановити порядок, кому з вас і коли доведеться підставляти свої голови під сокиру, це, принаймні, позбавить вас невідомості і безперервного почуття страху в очікуванні загибелі.
І з того часу в стаді Сакхі усе йшло за заздалегідь встановленим планом. Але одного разу прийшла черга йти на смерть газелі, у якої були маленькі дітки.
– Государю, що ж стане з моїми дітьми? Хто їх нагодує? Адже це буде несправедливо, якщо вони загинуть разом зі мною. Звільни мене, государю, поки не виростуть мої діти, – сказала вона Сакхі.
– Сестро, ти вимагаєш неможливого, – відповів їй Сакхі, – я не можу нікого послати на смерть замість тебе.
Нещасна газель, не знайшовши підтримки у свого царя, зі сльозами на очах кинулася до ватажка іншого стада – царя Нігродха.
Нігродха вислухав слова нещасної матері і сказав:
– Іди з миром назад, сестро, і не турбуйся про своїх дітей. Ти не загинеш.
Потім Нігродха прийшов до кухаря і сам поклав свою голову під сокиру.
- О, Нігродхо, – здивувався кухар, – навіщо ти підставляєш свою голову під сокиру? Адже наш король обіцяв недоторканність тобі й Сакхі.
– Робіть свою справу, – відповів йому Нігродха.
Але кухар побоявся королівського гніву. Прийшов він до короля і про все йому розповів.
Сів король у золоту карету і наказав везти його до парку.
Побачивши Нігродху, який поклав свою голову на дерев'яну колоду, чекаючи на смерть, він вигукнув:
– Любий друже! Цар газелей! Чому ти так робиш? Адже я пообіцяв тобі повну недоторканність!
– Володарю! – Відповів йому Нігродха, – до мене прийшла газель-матір і сказала: "Сьогодні моя черга йти на смерть. Але у мене маленькі діти, і вони загинуть, якщо я не годуватиму їх своїм молоком". Чи міг я замість неї послати на смерть якусь іншу газель?
На це король відповів йому:
– Мій друже, навіть серед людей не часто знайдеш такого, хто міг би з тобою зрівнятися. Встань, підніми голову. Відтепер з тієї газелі, для якої ти готовий був пожертвувати життям, не впаде, як і у тебе, з голови жодна волосинка.
– О, володарю, отже, я і газель – лише ми удвох зможемо мати недоторканність, будемо насолоджуватися життям серед сотень засуджених на смерть! О ні, володарю, краще одразу відрубай мені голову, щоб не бачити мені більше в очах своїх підданих страждання й вічний страх.
І тоді король промовив:
– Усім твоїм газелям відтепер я дарую свободу і життя. Чи задоволений ти тепер, мій друже?
– Так, володарю мій, дякую тобі! Але що буде з тими газелями, над якими я не паную? Адже всі вони – мої сестри й брати. Я не зміг би жити спокійно, знаючи, що вони приречені на смерть.
Тоді король знову сказав:
– І тим газелям я також забезпечу недоторканність. З цієї хвилини жоден з моїх мисливців на них не полюватиме.
– Володарю мій, газелі будуть вільні й щасливі, але що буде з іншими чотирилапими тваринами? – Продовжував Нігродха.
– Я забезпечу всім їм безпеку від стріл, капкана й сокири.
– О володарю! Який ти добрий! Але чи подумав ти про нескінченну безліч птахів? Хіба цей летючий рід може залишатися під постійним страхом смерті, у той час, як ми будемо насолоджуватися життям і свободою?
Король відповів:
– Добре. Відтепер у моїй державі буде також заборонено вбивати й птахів.
– О могутній і справедливий володарю! – каже Нігродха. – І газелі, й інші чотириногі, і птахи будуть огороджені від смерті законом. Але як я можу забути про риб, що плавають у морях, річках, ставках і озерах?
– І на них я поширю свою милість, – пообіцяв король.
Тільки тоді Ннгродха піднявся і подякував великому королю.
З того часу в королівстві Бенарес усі тварини, птахи та риби були недоторканні. Жодна людина не полювала на них, не ловила їх, не ставила на них ані капканів, ані сіток, не поціляла в них ані списом, ані палицею, ані стрілою, ані сокирою, ані ножем, і не вбивала їх.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова