|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Гарпамді-мерген
Нанайська народна казка
у переказі О.Пассара
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Павлішин
– Вітаю, Гарпамді-мергене! – почув Гапчі на скаку чийсь хрипкий голос.
Зупинив юнак лося і побачив клишоногого ведмедя. Почорніла від диму ведмежа шкура, тільки маленькі відважні очі виблискували в мороці.
– Куди прямуєш? – запитав ведмідь.
– Шукаю собі вірних друзів, щоб битися з птахом Корі!
– О мергене, я твій колишній брат, – сказав ведмідь. – Цар чорного духу знищив усіх моїх родичів-ведмедів, лише я на цьому світі залишився. Візьми мене з собою, я тобі стану в пригоді!
Гапчі погодився, і клишоногий ведмідь побіг слідом за швидконогим лосем, назустріч вітру й диму.
– Вітаю, Гарпамді-мергене! – почув знову Гапчі чийсь голос.
Зупинив юнак лося, привітався з тигром. Від диму й кіптяви зникли смуги на шкурі тигра, тільки жовті очі світилися в темряві.
– Куди прямуєш? – запитав тигр Гапчі.
– Шукаю собі вірних друзів, щоб битися з птахом Корі!
– О мергене! – проричав тигр. – Колись я був господарем тайги, а тепер сам залишився на цьому світі. Цар загробного світу Корі забрав до себе всіх моїх смугастих родичів! Візьми мене із собою, я тобі стану в пригоді!
Гапчі погодився, і помчали вони: тигр за ведмедем, а ведмідь за довгоногим лосем – вперед, назустріч вітру й диму.
Чи довго, чи не довго мчали вони, але раптом у темряві натрапили на високу гору. Вона була схожа на великий чум, із вершини якого виривався зі свистом густий чорний дим.
Так от де живе проклятий вітер, – подумав Гапчі. – Треба заткнути його чорну глотку!
Зліз мерген з лося, почав підніматися на вершину гори. Вже до середини гори дістався, як раптом полетів униз по її гладенькому, ніби залізному, схилу. Підвівся на ноги і знову поліз наверх, але, діставшись до середини гори, впав і полетів униз під чийсь веселий дружний регіт.
Підвівся Гапчі, озирнувся – нікого навколо!
– Хто сміється з мене? – запитав він сердито.
– Це я, бурундук, – відповіло йому маленьке смугасте звірятко. – Я молодший брат тигра!
– І я, мишеня. Я молодший брат ведмедя! – пропищало маленьке чорне звірятко.
– Ти, Гарпамді-мергене, дарма втрачаєш тут час, – сказали в один голос бурундук та мишеня, – на цю гору тобі не піднятися. Вирушай-но краще он туди...
І друзі показали Гапчі важкі кам'яні двері в Хурен-горі, куди залітав залізний птах Корі.
Бився рогами лось, дряпав двері гострими, як ніж, кігтями тигр, штовхав сильними плечима ведмідь, але двері Хурен-гори були замкнені міцно-міцно.
– Ой, Гарпамді-мергене! – закричали раптом радісно мишеня й бурундук. – У тебе ж на поясі висить сопілка! Зіграй-но на ній швидше!
Зняв Гапчі сопілку з пояса, заграв. Тихо, ніжно заспівала сопілка. Пролунали в її чарівній мелодії голоси птахів і звірів, заплескали хвилі Амура. І тієї ж хвилини прочинилися величезні кам'яні двері Хурен-гори.
Гапчі увійшов у відчинені двері, озирнувся. У напівтемряві він розгледів стару й старого, що продовжували працювати, не помічаючи мергена. Старий стояв за ковадлом, а стара роздувала велике шкіряне духало. З розпеченої кузні дим і кіптява піднімалися вгору і зі свистом виривалися назовні, перетворюючись на сильний, ураганний вітер.
– Що ви тут робите? – запитав їх Гапчі.
– Ми – слуги птаха Корі! – відповіли старі. – Куємо йому вдень і вночі могутні крила!
Вони обернулися й побачили юнака у нанайському мисливському вбранні.
– Це ж нанай! – вигукнули старі. – Вітаю, Гарпамді-мергене! – І вони кинулися до Гапчі зі сльозами на очах.
– Звільни, Мергене, від страшного птаха Корі нашу дочку красуню Елгу!
– Зроблю, як ви скажете, – відповів Гапчі, – але спочатку скажіть мені, мудрі люди, де відшукати красуню Елгу?
– Слухай нас уважно, Гарпамді-мергене! – сказали старі. – Шлях твій, синку, буде довгим і важким. Але ти повинен до заходу сонця дістатися до витоків Амура. Там у горах стоять два кам'яні чуми, такі самі, як наша Хурен-гора. А між ними, розкинувши голі гілки до самого неба, росте самотній дуб. В одному з цих чумів і замкнено нашу дочку Елгу. З ранку до ночі примушує її птах Корі малювати візерунки на своєму залізному пір'ї.
Вислухавши старих, Гарпамді-мерген надів залізні обладунки, які викували батьки Елги, вклонився їм і вийшов з Хурен-гори. Сонце хилилося до заходу, і величезний птах, закриваючи його від людей, усе ще літав у небі.
Чи швидко, чи ні бігли Гарпамді-мерген і його друзі, але перед заходом сонця побачили вони два величезні кам'яні чуми. Між ними стояв дуб-велетень, а з-під його могутнього коріння із шумом виривалася вода.
– Ха!.. Ха!.. Ха!..– пролунав у вишині страшний сміх птаха Корі. – А ось і ви! Усіх вас зараз на каміння перетворю!
Цієї миті сонце опустилося за обрій, і, з шумом розсікаючи крилами холодне повітря, птах кинувся вниз на юнака і його супутників.
Не розгубився Гарпамді-мерген, витягнув із сагайдака стрілу і пустив її в птаха Корі. Блискавкою вдарилася стріла об залізо і розсипалася в повітрі, як палаюча жаринка. Помчав лось по горах, по сопках, роблячи хитрі петлі-кола, уносячи Гапчі від кігтів птаха Корі.
Витягнув Гарпамді-мерген із сагайдака другу стрілу і пустив її у птаха Корі. Блискавкою вдарилася стріла об залізо. Страшний птах двічі перекинувся в повітрі і випустив із залізного дзьоба вогняний струмінь у лося. Швидконогий лось на бігу скам'янів під мергеном.
– Рятуйся, Гарпамді-мергене! – закричало мишеня. – Стрибай швидше на ведмедя!
Стрибнув Гапчі на ведмедя, і ведмідь побіг по горах, по сопках, роблячи хитрі петлі-кола, уносячи від погоні мергена. Юнак витягнув із сагайдака третю стрілу і пустив її в птаха Корі. Блискавкою вдарилася стріла об залізо. Тричі перекинувся в повітрі птах Корі і випустив із залізного дзьоба вогняний струмінь. Ведмідь на бігу скам'янів під мергеном, а з ним разом і мишеня.
– Гарпамді-мергене, стрибай швидше на тигра! – крикнув бурундук.
Мерген стрибнув на тигра, і тигр побіг по горах, по сопках, роблячи довгі хитрі петлі-кола. Гарпамді-мерген витягнув із сагайдака четверту стрілу і пустив її в птаха Корі. Стріла вдарилася блискавкою об залізо. Птах Корі перевернувся в повітрі чотири рази і випустив із залізного дзьоба вогняний струмінь. В стрибку скам'янів тигр під мергеном, а з ним разом і бурундук.
Гарпамді-мерген впав між кам'яними чумами і могутнім корінням дуба-велетня. Скочив він на ноги, витягнув із сагайдака п'яту стрілу і пустив її у птаха Корі. Вдарилася стріла блискавкою об залізо. Птах Корі перекинувся п'ять разів у повітрі, випустив у мергена вогняний струмінь та зник.
Автор: ; ілюстратор:Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова