|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Димок
Я.Тайц
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Х.Аврутіс
Жили колись дід Єгор та бабка Олена. Навесні бабка каже:
– Добре б нам, діду, під віконечком город влаштувати.
Узяв дід лопату, скопав три грядки й каже:
– Давай, бабо, сади чого хочеш!
Посадила бабка на одній грядці огірки, на другій моркву, на третій капусту. І каже:
– Дощику, дощику, приходь частіше, щоб наші овочі росли смачніші.
Став дощик приходити часто. Уродився гарний врожай, морква товстенька.
Огірки довгі, капуста – пишнюща!
Тільки от стала бабка помічати, що хтось унадився до неї на город приходити. То морквину висмикне, то огірок потягне, то капустину розтріпає.
– Прослідкуй, діду, хто це там у нас бешкетує.
– Гаразд, – каже дід, – прослідкую.
І от вийшов дід з вечора на город, причаївся у капусті, чекає...
Раптом бачить: хтось стриб-стриб на грядку, стриб-стриб, підскочив до капусти та й захрустів.
Але дід теж не дурний – стриб-стриб та й хап! – ухопив за вуха зайця і висмикнув його з городу, наче морквину. Заєць пищить:
– Я більше не буду!
Але дід не слухає: притягнув зайця в хату:
– Ось, попався злодій!
Похитала бабка головою:
– І не соромно тобі, зайчику!
А заєць прикрився вухами й каже:
– Соромно, бабуню, дуже соромно, та що ж поробиш! Адже така солодка у тебе морква!
– А ти приходь по-доброму, коли я куховарю. Я тобі завжди чогось дам: моркви шматочок, капустки листочок. А красти – це не діло.
– Дякую, бабусю, тільки як же я дізнаюся, що ти куховарити зібралася?
– А ти на нашу хатинку дивися. Як димок піде з димаря, значить, я куховарити зібралася. От і приходь. А красти – не смій!
Побіг заєць до лісу, та й ну хвалитися:
– Ех, братики-зайці, де я сьогодні був! Мене дід та бабка пригощали, не знали, де й посадити.
– Годі брехати!
– А от і не брешу! Як димок з'явиться, підете зі мною, самі побачите!
От сидять зайці на узліссі, чекають. Усе на хатку дивляться.
От і дочекалися, закричали:
– Димок! Димок! – та й мерщій до баби Олени.
Вірно, не набрехав. Пустила бабка зайців до хати, пригостила.
З того часу і стали зайці на димок прибігати. А бабка їх завжди пригощає. Адже овочів вона багато припасла до зими. Усім вистачить.
А зима того року прийшла несподівано. З вечора ще осінь була...
А під вечір повалив сніг – заметіль, хуртовина...
Дід та баба спали-спали, прокинулися – темно. Що за диво, ніяк ніч не закінчиться! Встала бабка, розтопила пічку й каже:
– Подивися, діду, чого це ніч ніяк не закінчиться?
Піднявся дід, подивився у вікно, сунувся в двері:
– Ох, біда, бабо! Завалило нас снігом по самісінький дах.
– То бери лопату й відкопуйся.
– Та як же її візьмеш, якщо вона у повітці залишилася! Доведеться нам тут до весни сидіти, доки сніг не розтане.
Заплакала бабка. Заплакав дід. Сидять і плачуть.
А зайці вранці прокинулися, бачать – зима.
Перевдяглися у білі шубки та й стали на хатку дивитися.
Раптом бачать – димок. Закричали:
– Димок! Димок! – та й бігом до баби Олени.
Прибігли – що таке? Ніякої хатки немає, а димок прямо з-під снігу йде!
Тут зайці збагнули, у чому справа, ну працювати. У них задні лапи довгі та дужі.
І години не минуло, як відкопали зайці бабку й діда.
– Вилазьте, господарі, на світ білий!
Зварила бабка на радощах смачний обід.
Сіли зайці за стіл, пили, їли, веселилися.
А на закуску всім було найсолодше – кожному по великому капустяному качану.
А над димарем увесь день вився димок до самісінького неба.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова