Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Чукотська народна казка

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чапля

Колись давно жила на світі бідна старенька з онукою. З ранку до ночі працювала дівчина, щоб прогодувати себе й бабусю, а все одного голодували.

Гарна з себе була онука, та яка з того користь: хто посватає дівчину з такої бідної сім'ї?

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

От якось покликала стара онуку:

– Я вже зовсім стара, а тобі, бачу, дуже важко. Чула я, що десь є щастя, і якщо постаратися, то можна його здобути. Тільки де воно ховається, я не знаю. Спробуй пошукати його. А як знайдеш – і про інших не забудь.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Зібралася дівчина та й пішла щастя шукати. Довго йшла. Багато озер великих і малих проминула. Багато гір, низьких та високих, пройшла. Порвалися її чоботи-камуси, ноги вкрилися ранами.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Вийшла дівчина не берег моря, сіла на камінь, заплакала: "Як я далі піду?" – думає.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Як раптом чує: хтось співає її улюблену пісеньку.

– Хто приніс сюди мою пісню? – запитала дівчина.

– Це я приніс твою пісню, – відповів вітер.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

– А хто її співає? – знову запитала дівчина.

– Це я співаю, – тихо відповіла хвиля.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Пошепотілася хвиля зі своїми сестрами, спінилося біля берега море, і винесли хвилі на пісок білого, наче піна морська, коня.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Сіла дівчина на коня, міцно за гриву вхопилася, і поніс її білий кінь – син вітру та морської хвилі – швидше за стрілу полетів.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Дівчина й озирнутися не встигла, а кінь уже зупинився біля великої гори.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Вдарив кінь копитом – прочинилася гора, і вийшов з гори красень – білий олень, і заговорив він людським голосом:

– Я знаю тебе, смілива дівчино! Знаю, чого ти шукаєш. Якщо зумієш зробити те, що я скажу, – знайдеш щастя. Пройди цю гору наскрізь. Потім пройди тайгу непролазну. За нею побачиш синю гору. В тій горі живе чорний олень. В серці у нього кипить шалена лють. Багато років тому викрав він людське щастя та й сховав його у синій горі.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Дванадцять рогів на голові у того оленя, дванадцятьма вузлами прив'язаний до них міцний аркан. У тих вузлах щастя зав'язане. Розв'яжеш вузли – здобудеш щастя. Але важко, ох як важко це зробити! Не вір тому, що побачать твої очі, не давай волі своїм почуттям. Думай лише про одне: треба вузли розв'язати!

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Сказав так білий олень та й зник. Одразу стало темно. Озирнулася дівчина – і коня немає. Зовсім вона сама залишилася. Тільки вогник у темряві мерехтить, наче до себе кличе.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Пішла дівчина на той вогник. А він наче вперед біжить – дорогу показує. Дорога важка: гострі камені ноги ріжуть, на шляху різні чудовиська постають.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Пройшла дівчина крізь гору, вийшла на велику галявину. Лягла відпочити. Погас вогник, не заважає дівчині спати.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

На другий день знову вогник засвітився, знову за собою дівчину повів. Зайшли вони у густу непролазну тайгу. Серце у дівчини стискається від страху, сили от-от скінчаться. Але подолала дівчина і тайгу.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Вийшла вона на м'яку траву – затрусилася земля, посипалося вогняне каміння, налетіла велика хмара лютої комашні: ледве не закусала дівчину до смерті.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Тут побачила дівчина вдалині синю гору.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Лише крок ступила – і опинилася біля самої гори. Розсунулися в горі величезні брили, відкрився прохід. Вискочили з горі сірі олені, перегородили дівчині шлях.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Що таке? Не знає дівчина, як їй далі бути. Раптом опустився перед оленями маленький вогник.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Став він рости і виріс у білого оленя. Побачили його сірі олені – розбіглися в різні боки.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Подивився олень на дівчину, попрощався з нею та велів далі самій іти у чорну печеру.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Довго йшла дівчина у непроглядній темряві, нарешті побачила чорного оленя. Очі в нього величезні і горять синім полум'ям.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Дванадцять гіллястих рогів у стелю печери впираються. Дванадцятьма міцними вузлами аркан до них прив'язаний. Страшно дівчині, так страшно, що не може вона й кроку ступити.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Але все ж таки наважилася вона, підійшла до оленя. Гадала, що він кинеться на неї, а він і не поворухнувся, наче сон його здолав.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Тоді простягла дівчина руки і почала перший вузол розв'язувати. Одразу пальці в неї заледеніли, слухатися перестали. Холод усе тіло скував.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Тільки серце б'ється як і раніше – гаряче. Стала дівчина про людей думати, про їхнє горе, про важке життя. І послухалися руки, розв'язали перший вузол.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Взялася дівчина за другий вузол. Спалахнуло у печері жарке полум'я. Потріскалася шкіра на руках, гаряча кров потекла на кам'яну підлогу. Але руки продовжували свою справу.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Третій вузол, четвертий, п'ятий... Посилає олень на дівчину різні жахи та випробування – то голками коле, то смачною їжею спокушає.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

То бабусю їй покаже, наче тут вона у печері, пісеньку онуці співає, до себе манить. Не піддається дівчина спокусам, пам'ятає слово білого оленя: "Не вір тому, що побачиш".

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

От вже одинадцять вузлів розв'язані. Чим менше їх залишається, тим більше слабшає чорний олень. Але й у дівчини сили закінчуються: руки не ворушаться, очі зліпаються.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

А перед нею – ліжко м'яке. Хоч би годинку, хоч би хвилинку подрімати. Але пам'ятає дівчина слова оленя: "Дивись, не засни, коли дванадцятий вузол розв'язуватимеш!", через силу роблять руки свою справу.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Як раптом загриміла синя гора. Захиталися стіни. Від страху впала дівчина на кам'яну підлогу, лежить, наче мертва.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

А коли отямилася, побачила чисте небо, ясне сонечко. А над нею схилився гарний та ясний, як цей день, юнак.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Усміхнувся він і каже:

– Білий олень – це я. Чорний олень, який вкрав та сховав людське щастя, – злий чаклун, який перетворив мене на білого оленя. А ти – смілива дівчина, ти перемогла зло і випустила на волю щастя.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Покохав я тебе і хочу, щоб ти стала моєю дружиною!

Погодилася дівчина, простягнула до нього руки. Посадив її юнак на білого коня, і сам поруч сів.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Миттю домчали вони до тих місць, де жила дівчина з бабусею. Там зустріли їх люди, усі щасливі, задоволені. Усі дівчині дякують.

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

А потім справили вони весілля. Дивилися на них люди – раділи. І навіть бабуся, дивлячись на онуку, помолодшала від радості!

Смілива дівчина і дванадцятирогий олень

Автор: Чукотська народна казка; ілюстратор: Чапля В.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова